ІНФОРМАЦІЙНА КАПІТУЛЯЦІЯ?

Скрутна ситуація, що склалася в сфері друкованих ЗМІ через системне підвищення цін на послуги «Укрпошти», зростання вартості газетного паперу й друку, привела більшість українських редакцій до межі виживання. Щоб обговорити наболілі питання, знайти шляхи вирішення і привернути увагу влади до проблем газетярів, Національна спілка журналістів України ініціювала проведення Всеукраїнської наради редакторів.

Захід відбувся 21 листопада в Києві та зібрав близько 100 газетярів з усієї України. На нараду також завітали голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова Нестор Шуфрич, народна депутатка від партії «Слуга народу», член комітету ВР з питань свободи слова Тетяна Циба, голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко, а також голова Федерації профспілок України Григорій Осовий. Присутні мали можливість висловитися, розповісти про проблеми, які найбільше турбують видавців, запропонувати свої бачення виходу зі скрутної ситуації.

Так, голова Харківської облорганізації НСЖУ Олександр Голуб переконаний, що українські друковані ЗМІ завжди були патріотично налаштовані до української держави, тож якщо хтось докладає так багато зусиль, щоб кількість газет зменшилася, він працює проти України.

— Те, що ми програємо з ідеологічної точки зору — це без сумнівів, проте винищення газет призведе й до економічних збитків. Адже кожна газета, навіть невеличка, — це робочі місця, податки до бюджету, внесок у зростання внутрішнього валового продукту. Не стане редакцій — і держава зазнає фінансових збитків, — каже Олександр Голуб. — Сподівався, що Смілянський (очільник«Укрпошти». — Ред.) піде з приходом нової влади, адже він веде «Укрпошту» до банкрутства — певні фінансові корпорації надали великий кредит «Укрпошті» і підприємство його поки що не повертає. Таким чином створюються всі умови, щоб приватизувати «Укрпошту», а це буде дуже погано для країни.

Микола Калюжний, заступник головного редактора видання «Обрії Ізюмщини» (Харківщина), розповів про масове скорочення відділень «Укрпошти» в регіоні. Зокрема, із 29 відділень нині працює 19. І хоча в районі запровадили мобільну дільницю, але вона не задовольняє потреби і жителі не отримують газету вчасно.

— Якби Смілянський хоча б раз приїхав в Ізюм і послухав, що про нього говорять його підлеглі, можливо, тоді збагнув би, до чого призвели всі ці реорганізації, — каже пан Микола. — Хто нас захистить? У нас є слово-зброя. Ми повинні сконцентрувати увагу. Ми повинні допомогти листоношам, які отримують копійки. Якось мав нагоду провести один робочий день із листоношою. Враження прикрі — невеличка жіночка змушена тягати торбу вагою понад 20 кілограмів, де не лише кореспонденція, а й мило та інші товари… І як їй встигнути пішки з таким вантажем обійти всю округу? От і виходить, що газету донести вона може аж на якийсь там день. Прикро, що люди, які так важко працюють, за свою роботу не отримують гідної платні. А в результаті такого непродуманого використання людського ресурсу страждають і редакції, і читачі.

Висловлюючи свою позицію на нараді редакторів, головний редактор газети «Новий день» (Херсон) Анатолій Жупина зауважив, що влада всіляко ігнорує журналістів, та зневажливо ставиться до їхніх проблем. Адже, скажімо, під час парламентських слухань щодо фізичної безпеки журналістів, що відбулися 6 листопада, не було представників прокуратури.

— Сьогодні знову три крісла відповідальних державних представників пусті — ніхто не прийшов, — зауважив Анатолій Жупина. — Але ж для держави одним із пріоритетів мало б бути забезпечення інформаційної безпеки в державі. Наприклад, Херсонщина — на передньому плані, ворог дуже близько. Після того, як прийшла цифра, південні райони — Генічеський, Скадовський тощо — отримують виключно російське телебачення, українського нема нічого. Єдиним джерелом інформації були газети, але й вони приходять невчасно. Колеги кажуть правду: читачі відмовляються від передплати, адже нащо витрачатися, якщо невідомо, чи побачиш свою газету й коли це буде. У листі-відповіді на запрошення НСЖУ до участі в нараді редакторів Смілянський написав, що не хоче говорити з НСЖУ, а вестиме розмову тільки з журналістами. Але НСЖУ об’єднує нас і відстоює наші інтереси. Смілянський каже, що керівництво НСЖУ видає недостовірну інформацію, але газети й справді доставляються із катастрофічними затримками — по Херсонщині місяцями не носять газети. Добре, якщо буде досягнуто звільнення пана Смілянського, але він розширює свій вплив і невідомо, якій владі він служить.

Голова Донецької організації НСЖУ Олена Калайтан розповіла, що в Маріуполі цьогоріч закрито три поштових відділення, а на тих відділеннях, що ще діють, листоноші самі рекомендують читачам не передплачувати газети, мовляв, невідомо чи будуть вони виходити і доставлятися.

— Нині в Маріуполі лишилося тільки одне видання, колись таких було дев’ять. У Маріуполі близько 100 тисяч населення — переселенці. ЗМІ — це достовірне джерело інформації, на відміну від блогерів та соцмереж. Якщо не стане й останньої газети, жителі прифронтової зони просто опиняться без інформації. Це має бути тривожним дзвінком владі: потрібна адекватна державна підтримка, — наголошує пані Олена. — Якщо доставка газет не відбувається вчасно, то «Укрпошта» має компенсувати, як це зазначено в договорах. Нехай страждає гривнею. Тільки разом ми можемо чогось досягнути.

Секретар НСЖУ Степан Курпіль так само відзначає байдужість і суцільний ігнор керівництва «Укрпошти» налагодити діалог з редакторами, адже коли на минулорічну нараду редакторів завітало одразу три представники «Укрпошти», то цього разу — жодного.

— Тому всі наші заклики — голос волаючого в пустелі. Ми написали детальний план, що потрібно для порятунку преси. Якби хоч частину було виконано, нам було б легше. Але пропозиції були проігноровані попередньою владою. Даємо певний кредит довіри для теперішньої. Нас повинні почути. Ми не можемо створити своєї «Укрпошти», своєї системи розповсюдження, — каже Степан Курпіль. — Бізнес передбачає партнерство, взаємовигідність. Від передплати до передплати — підвищується вартість доставки, падають тиражі, зростає собівартість роботи пошти… Усе це — шлях у нікуди. Наше завдання — донести всі ці тривоги до «Укрпошти». А якщо ігнорувати це, то все закінчиться вибухом.

Водночас Степан Курпіль наголосив, що «ховати» друковані ЗМІ — передчасно. Адже у світі почалася зворотна тенденція, скажімо, «Нью-Йорк Таймс» відзначає зростання друкованих тиражів.

У всьому світі влада підтримує друковані ЗМІ. У Франції газети, навіть ті, які належать місцевим олі-гархам, дотує держава в доставці преси, — зазначив Степан Курпіль.

Присутній на нараді редакторів голова ФПУ Григорій Осовий наголосив, що з великою повагою ставиться до творчої роботи працівників ЗМІ, зокрема друкованих видань, чисельність яких, на жаль, щороку скорочується.

— Ви дійсно робите інформаційний продукт, який заслуговує на увагу значної та різної за фахом і полі-тичними уподобаннями аудиторії, що представляють профспілки. Попри процеси діджиталізації, запровадження нових комунікаційних технологій в інформаційній сфері, газета залишається одним із найдоступніших і демократичних засобів, які дають відповіді на чутливі для простих людей запитання, що безпосередньо їх турбують у повсякденному житті, — зазначив Григорій Осовий. — Це особливо важливо у період, коли Україна переживає суспільні трансформації і потребує оперативних і часто нестандартних рішень.

Голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко вважає: якщо не вдалося достукатися до попередніх урядів та переконати, що ЗМІ — це галузь, яка розвиває економіку, доносить меседжі до людей, то треба дати шанс новому уряду.

— На часі проєкт програми про допомогу ЗМІ: коли спочатку йшлося про 100 тисяч гривень для кожної редакції, то нині — це 50 тис. грн. Цю тему треба добивати, це норма закону. Без державної підтримки друковані видання не виживуть, адже за останні 10 років тарифи на доставку газет зросли у 13,5 раза, поліграфія та папір — у 4—5 разів. Треба створити нормальні умови роботи. У нас є Антимонопольний комітет, є ДФС — треба внести відповідні рішення і розібратися з усім комплексом проблемних питань. Спільно із НСЖУ потрібно розробити концепцію розвитку місцевих ЗМІ, програму, яка дозволить рухатися далі, зокрема і залагодити фінансове питання, — наголосив Олег Наливайко.

За підсумками Всеукраїнської наради редакторів учасники ухвалили звернення до перших керівників держави, закликавши вжити невідкладних заходів для підтримки інформаційного простору.

Президенту України В. Зеленському
Прем’єр-міністру України О. Гончаруку
Голові Верховної Ради України Д. Разумкову
Народним депутатам України

Ми, учасники Всеукраїнської наради редакторів, закликаємо керівництво держави вжити невідкладних заходів для захисту і розвитку українського інформаційного простору. Протягом останніх п’яти років цей простір звузився і продовжує звужуватися. Причина — відсутність засад економічної незалежності медіа та відсутність державної політики підтримки розвитку ЗМІ.

Особливо відчутно криза позначилася на традиційних друкованих медіа, які стали заручниками монополіста на ринку доставки періодики – «Укрпошти». Закриття поштових відділень на селі, пості-йне підвищення тарифів, скорочення листонош, зміна в односторонньому порядку маршрутів і графіку доставки робить газети залежними від пошти, а не від читача.

За п’ять років тарифи на передплату і доставку періодики зросли більш ніж у чотири рази. Це призвело до падіння тиражів газет і навіть до припинення друку низки видань — як місцевих, так і загальноукраїнських. Останнє підвищення тарифів «Укрпошти», яке сталося у вересні цього року, робить газети недоступними для сотень тисяч читачів. Така політика поштового монополіста знищує друковану пресу! Уряд має невідкладно призначити незалежний аудит тарифів «Укрпошти» для вгамування апетитів керівництва поштового відомства, у складі якого десятки офіційних мільйонерів!

Багатьом незалежним місцевим газетам доводиться працювати в умовах тиску з боку місцевої влади, вузького рекламного ринку, а доходи читачів не дозволяють підняти вартість видань до економічно обґрунтованих. Ми констатуємо, що через бездіяльність посадовців не виконані обіцянки бюджетної підтримки для реформованих ЗМІ в Україні. Така бездіяльність фактично дискредитує ідею роздержавлення, не дає можливості реформованим газетам розвиватися.

З економічних причин скорочуються або закриваються традиційні мережі роздрібної торгівлі пресою, не витримуючи навантаження з оплати за землю, перереєстрацію, виплати мінімальної зарплати кіоскерам та ін. У багатьох європейських країнах для таких мереж встановлено різноманітні пільги, щоб вони могли реалізовувати пресу. У нас, на жаль, умови тільки погіршуються.

Вважаємо за потрібне звернути увагу на становище друкованих медіа на сході України, де газети часто стають єдиним джерелом достовірної місцевої інформації. Через ігнорування проблем таких газет фактично відбулася інформаційна капітуляція на сході. І це — відповідальність минулої, а тепер і чинної влади. Ми, учасники наради, занепокоєні перспективою інформаційної капітуляції всієї України.

Враховуючи висловлені пропозиції, учасники наради вирішили:

1. Розробити і схвалити Програму державної підтримки друкованої преси в Україні — за зразком аналогічних моделей підтримки друкованих ЗМІ в європейських країнах. Бюджетна підтримка повинна надаватися виключно ЗМІ, які дотримуються журналістських стандартів, та бути спрямованою на висвітлення суспільно значущих тем.
2. Підтримати вимогу перед наглядовою радою АТ «Укрпошта» про відставку генерального директора І. Смілянського.
3. До нового законодавства про медіа включити положення:
   
   – про те, що тариф на оформлення передплати та доставку передплатникам друкованих засобів масової інформації будь-якої форми власності повинен становити не більше 40 відсотків собівартості виготовлення одного примірника передплатного видання;
   
   – про обов’язковість повного своєчасного розрахунку «Укрпошти» із редакціями за отриману передплату.
   
   
4. Зажадати від прем’єр-міністра України призначити незалежний аудит поштових тарифів на передплату і доставку періодичної преси, створивши комісію і включивши до її складу представників Національної спілки журналістів України, Рахункової палати, редакцій друкованих ЗМІ, правоохоронних органів, депутатів різних рівнів.
5. Від імені видавців і редакцій газет звернутися до Антимонопольного комітету України з метою вивчення монопольного становища «Укрпошти» на ринку послуг із передплати і доставки друкованих періодичних видань та зловживання таким становищем.
6. Запропонувати уряду і парламенту накласти мораторій на закриття поштових відділень і скорочення персоналу «Укрпошти».
7. Для збереження мереж реалізації преси розробити і внести до законодавства зміни про зарахування друкованих ЗМІ до соціально важливих продуктів та про необхідність їх присутності в усіх великих торговельних закладах і мережах. Рекомендувати органам місцевого самоврядування встановити пільгові тарифи на оренду земельних ділянок під кіоски з продажу періодичної преси.
8. Звернутися до уряду із закликом розробити, прийняти і передбачити фінансування цільової державної програми на 2020–2022 роки, спрямованої на відновлення виробництва українського газетного паперу.
9. Скасувати державне мито на газетний папір імпортного виробництва — як продукцію, яка має стратегічне значення.
10. Внести зміни до Державного бюджету на 2020 рік, виділивши кошти на реалізацію цільової одноразової фінансової допомоги реформованим друкованим ЗМІ, як це передбачено Законом України «Про реформування комунальних та державних ЗМІ в Україні».
11. Вважати за необхідне розробити аналогічні цільові програми для кожної області, із виділенням коштів на підтримку друкованих ЗМІ для підвищення професійного рівня і конкурентоздатності на ринку.
12. Передбачити в Державному бюджеті на 2020-й кошти для часткової компенсації видавцям витрат на доставку періодичних видань за передплатою.
13. Розробити і прийняти цільову державну програму посилення інформаційної присутності українських друкованих ЗМІ на територіях, які межують з окупованими територіями Донбасу і Криму. Програма має реалізуватися шляхом цільової бюджетної допомоги місцевим медіа Донецької, Луганської, Харківської та Херсонської областей.
14. Утворити робочу групу — Раду редакторів — у складі: Голуб О.О. («Селянська газета», Харків); Григоренко К.О. («Обрії Ізюмщини», Харківська область); Курпіль С.В. («Високий замок», Львів); Томіленко С.А. (голова НСЖУ); Човган О.Ю. («RIA», Вінниця); Яцкевич В.М. («ЕХО», Житомир) і доручити їй представляти інтереси учасників наради під час заходів, необхідних для реалізації прийнятих пропозицій і вимог, підготовки необхідних документів і проведення консультацій.

За матеріалами сайта НСЖУ.