Добрі, дружні й дуже щирі, гостинні. Кажу це як людина, що часто буває в цьому селі — справжній перлині українського Придунав’я, добре знає багатьох місцевих, історію Багатого.
Тут мешкають великі общини болгар і молдован, однак такими ж рідними в ньому почуваються українці, росіяни, гагаузи, представники інших етносів. Ніхто й не дивується тому, що багатянці, як вони всі себе називають, поміж собою вільно послуговуються кількома мовами. У пошані — українська, яку діти вивчають у школі, яка звучить зі сцени сільського будинку культури, якою спілкуються у побуті.
Що ж до самої назви села, то за часів Османської імперії, яка панувала на просторах нинішньої української Бессарабії, територія вздовж озера Катлабуг називалася «багатою долиною» — тут були родючі ґрунти й завжди багато сонця. Ця щедра земля й досі нас годує, і якщо збережемо її — годуватиме й наших праправнуків.
День села, який у Багатому відзначають 21 листопада (а він торік був 213-й!), — велике свято для всіх, адже це день архангела Михаїла, небесного покровителя нашого народу, правдоборця.
Про День села розмов — упродовж усього року: люди згадують, яким був концерт, хто мав слово зі сцени, про кого що говорили, хвалячи за конкретні справи, а кому й ставало непереливки, якщо, бува, відступився від принципів працелюбної дружної громади.
Люди згадують, то згадаю і я, як воно все було.
Розпочався той день урочистою літургією у Свято-Михайлівському храмі. Церкву, намолене місце, у 1961 році закрили, а відродилася вона — у непростому для нашого народу 1994-у. Молитва, кажуть люди, тоді дала силу вижити, а богослужіння, на які й сьогодні поспішають і дорослі, й діти, підтримують віру в завтрашній день, що повинен бути щасливим для нашої України, а відтак — і для Багатого.
Увечері ж, упоравшись по господарству (люди тут заможні, хазяйновиті, а живність у Багатому — на заздрість сусідам!) і вбравшись у святкове, чи не всі рушили до будинку культури.
Ведучими святкового вечора були сільський голова Марія Бабенко та Ігор Гончар. Вони й оголошували переможців конкурсу «Людина року», перед тим подякувавши землякам, які живуть і трудяться по всьому світу, але не забувають Багатого, звідки вони родом. Подякували також депутатам обласної та районної рад, які, чим можуть, підтримують сільську громаду, завжди у ній бажані гості.
Не можу не згадати виступ учительки української мови місцевої школи Наталії Тангер, етнічної болгарки, яка закликала односельців пригадати, що був час, коли забороняли навіть розмовляти болгарською, однак багатянці зберігали болгарські книги, вчили рідному слову дітей, передавали їм у спадок прадавні традиції й культуру.
Згадали у День села Івана Костянтиновича Грекова, який упродовж сорока років був директором тутешньої школи і від дня народження якого сповнилося рівно століття. У залі ж бо сиділи його колишні учні, для яких він був не лише вчителем, а й другом, порадником.
Почесним жителем Багатого став також 90-літній Юхим Петрович Арнаут, колись — уславлений на всю Одещину комбайнер, великий майстер-хлібороб, а нині — активний учасник ветеранської організації, патріот громади.
Вшанували багатянці й подружні пари, які в мирі та злагоді прожили хто 50, хто 60, а хто й 75 років! Як-от Яків Петрович і Марія Павлівна Станкови й Олександра Михайлівна та Михайло Михайлович Делі.
Учителем року стала Марія Георгіївна Колодєєва, кращим місцевим підприємцем — Пелагея Федорівна Картелян. Переможцями виробничих ділянок — Федір Степанович Греков (ПП «Агровіта»); Дмитро Михайлович Стойков (ПП «Стойков»), Іван Гаврилович Прокурор (АРК «Придунайська нива»), працівники ПП «Дінекс-Трейд» Василь Дмитрович Шишман, Іван Тихонович Владинов та Іван Іванович Тангер. Серед пошанованих і ветеранки-тваринниці Марія Семенівна Станкова та Надія Іванівна Димова.
Найдоглянутішими ж обійстями з квітучими палісадниками радували впродовж року односельців Надія Олексіївна Заярська, Параскевія Семенівна і Василь Дмитрович Чилики та Євдокія Семенівна і Георгій Олександрович Георгіци. Їм — і подяка, й подарунки!
Талановитим і працьовитим були також вручені грамоти Одеської обласної ради, райдержадміністрації та райради.
Хочу відзначити й аматорів Багатого, де майже всі гарно співають і танцюють. Того вечора найщиріші й найгарячіші оплески лунали на адресу народного хорового колективу «Вербиченька» (керівники Сергій Димчев і Марія Дамаскіна), вокальних ансамблів «Евенци», «Катлабуські голоси» (Михайло Владинов), «Младост» (Анжела Генова), «Слов’янка», квінтету «Ретро» (Сергій Димчев), солістів вокально-інструментального ансамблю В. Арнаут і Ф. Маринова.
Гарним було свято, організоване сільською радою, на чолі якої — справжня лідерка громади Марія Бабенко.
А пізно ввечері всіх запросили до місцевого кафе «Дунай», де щедро пригощали. Цього року День села у Багатому, переконаний, буде не гіршим.
Петро ХАДЖІ-ІВАН.
Ізмаїльський район,
с. Багате.
ХОРОШІ ЛЮДИ ЖИВУТЬ У БАГАТОМУ