29 липня Кабінет міністрів ухвалив постанову, згідно з якою замість «пакунку малюка» породіллям видаватимуть соціальну банківську картку з 5000 гривень на рахунку.
У Мінсоцполітики пояснили це тим, що, мовляв, не провели тендерів на закупівлю пакунків, а вони в пологових будинках вже практично закінчилися.
Нагадаємо, державний соці-альний проєкт «Пакунок малюка» був започаткований у вересні 2018-го спільно з Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ), який супроводжує в Україні численні ініціативи. Метою такого нововведення мало стати забезпечення новонароджених та їхніх батьків найнеобхіднішим у перші місяці після пологів. Пропонувався набір із 60 предметів вартістю приблизно 3600 гривень.
Вміст пакунку переглядався, щось туди додавалося. Держава гарантувала закупівлю товарів за жорсткими гуртовими цінами та їх якість. Якби купувалося все вроздріб, то, казали, вийшло б родинам утричі дорожче.
Це, за великим рахунком, радувало, особливо молодих батьків, адже дозволяло добре заощадити сімейний бюджет, бодай на певний час.
Памперси, одяг, білизна, засоби гігієни, усілякі дрібнички, необхідні для догляду за немовлям, згодилися б кожній родині з радісним поповненням, бо такі подарунки від держави давно отримують європейці, серед яких люди різного статку. Передивлялася ролики про їхні пакунки: все яскраве, гарне, якісне.
Увесь наш комплект був упакований у коробку-колиску розміром 43 70 27 см, яку виготовляли з міцного гофрокартону із кашировкою і повнокольоровим друком на дні та кришці.
Які б статки не мала родина, до народження дитини готуються. Кажуть, не можна завчасно все купувати. Нехай і так, але ж якісь гроші люди на такі приємні клопоти все одно відкладають. Сьогодні дефіциту на дитячі товари нема.
Це я, скажімо, більш як півстоліття тому мала «в посагу» одні-єдині повзунці, але які! Японські, зелені, з вишитими натуральним шовком жовтими каченятами, за які дідусь віддав заїжджим спекулянтам порося і в яких фотографувалася я та ще кілька моїх однолітків, позичивши у нас таку дефіцитну на той час річ.
А хто тоді чув про памперси?
Кожному не вгодиш. Було чимало критики на вміст дарованого пакунку. Воно й зрозуміло, адже діти народжуються як різної статі, так і різного «калібру»: худенькі і буцматенькі, довгі й куценькі. Хтось міг дозволити собі речі значно дорожчі, а комусь і такі були в радість. Діти ж бо швидко виростають.
Коробку можна було використовувати як люльку для дитини, хоча, зізнаюся, я туди свою дитину не поклала б. Колиски і люльки, з яких малюки перебралися на ліжечка, як правило, безоплатно віддають навіть незнайомим людям. Чого-чого, а такого добра вистачає. Діють цілі онлайн-мережі, на яких люди обмінюються дитячими речами. У селах же й досі мішки пристойного дитячого одягу та взуття передаються рідні і знайомим за добре слово.
Когось бентежила вартість самої коробки, яка коливалася, казали, від тисячі до двох тисяч гривень. Ніби абсолютно зайва річ, та й взагалі, краще б дали грішми…
Були проблеми також і з отриманням подарунка від держави. Бо як у нас без бюрократичної тяганини?!
Знайшла в мережі інформацію про те, що на виробництво товарів для пакунку малюка тільки в легкій промисловості країни було задіяно близько тисячі осіб.
А тепер он передбачено заміну «пакунків малюка» на грошову компенсацію (5000 гривень), однак на руки ніхто живих грошей не отримає, бо закладені на цю програму в бюджеті кошти, а це 1,2 мільярда гривень, потрапляють на спеці-альний рахунок у «Приватбанку». Мамусі-татусі отримають не гроші, а спеціальні соціальні картки, за якими зможуть витрачати кошти на дитину, але не там, де захочуть, а в спеціальних магазинах роздрібної торгівлі.
За такого алгоритму виникає чимало запитань: чи в кожному населеному пункті є такі магазини, а якщо ні, то чи можна буде закупитися через інтернет, зважаючи на ситуацію з поширенням коронавірусу; хто складатиме перелік тих торговельних точок і відстежуватиме якість товарів для немовлят, бо, наприклад, використання штучних тканин здешевлює виріб, але не годиться для дитини; впродовж якого часу діятиме така картка — чи люди зможуть прицінитися і вибрати, чи змушені будуть хапати все, що потрапить на очі, аби не пропали електронні гроші?
Соціальні мережі знову вибухнули невдоволенням від такого нововведення. Хтось каже, що до дармового не принюхуються, а хтось підозрює, що знову щось «накрутили, аби обікрасти бюджет».
Як піде справа з монетизацією «пакунка малюка» — неодмінно дійде до редакції. Ще поговоримо.
Ніна ЗАЛЕВСЬКА.
МОНЕТИЗОВАНИЙ ПАКУНОК