АВТОРСКАЯ КОЛОНКА

 
   
   

КОНТАКТЫ
Информация должна быть свободной.
Ссылка — норма приличия.




При использовании материалов ссылка на источник обязательна. Copyright © 2018-2020.
Top.Mail.Ru


 КРОВ ДЛЯ ХВОРИХ ПОТРІБНА ПОСТІЙНО


20-10-2020, 11:00 |

Традиційно так склалося, що більшість засобів масової інформації згадує про донорство напередодні свята, встановленого на пошанування тих, хто займається цією доброчинною справою. Хоча, погодьтеся, такий підхід до висвітлення цієї безумовно не другорядної теми не зовсім правильний, не справедливий. Бо ж кожному відомо, що кров для хворих потрібна постійно. Відтак й увага до цієї важливої ділянки медичної роботи повинна бути не епізодичною, а постійною.

Докладніше про донорство розмовляємо із заступником головного лікаря «Лиманської центральної районної лікарні» Віктором СТАРИКОВИЧЕМ:

— Історія переливання крові (по-медичному — гемотрансфузія), сягає своїм корінням сивої давнини. «Чарівний еліксир, що повертає до життя, дарує силу, молодість, красу», — такими словами цілителі здавна наділяли кров.

Загалом розвиток донорства супроводжувався численними злетами й падіннями. Сьогодні препаратами крові користуються в кожній галузі медицини, пов’язаній з травмами, пологами, операціями. Інколи буває так, що всі інші препарати безсилі й людину рятує саме ця життєдайна рідина.

Утім, слід відзначити, одного бажання того чи іншого громадянина здати кров — недостатньо. Головна вимога до майбутнього донора — відмінне здоров’я. Його проби крові проходять обов’язковий аналіз на наявність таких інфекцій, як гепатити, сифіліс, СНІД. Після забору кров не відразу йде на переливання, а проходить відповідні дослідження. Цільну кров переробляють на складові частини, кожна з яких має свій термін зберігання. Компоненти з коротким терміном ідуть на видачу, а плазма крові — на карантинне зберігання. Тобто протягом шести місяців на її використання накладається заборона, до моменту, поки не буде даних про особу, що здавала кров: чи вона не захворіла, чи не потрапила в лікувальний заклад. Лише після того, як повторний аналіз підтверджує, що людина здорова, знімається заборона на видачу плазми.

— Вікторе Юзефовичу, чи не шкодить донорство організму людини?

— Для здорової дорослої людини процес кровоздачі цілком безпечний і не завдає шкоди.

По-перше, організм донора постійно самообновлюється за рахунок виведення надлишку крові та її компонентів. А це — профілактика хвороб серця й судин, імунної системи, порушень травлення, роботи печінки та підшлункової залози.

По-друге, під час здавання крові відбувається неспецифічна реакція організму на втрату самого себе, і в такий спосіб він тренується на випадок можливої втрати крові. У критичний ситуації, при великій крововтраті, у донора більше шансів вижити, ніж у того, хто не здавав кров.

По-третє, про що почасти я згадував, це засіб профілактики захворювань серцево-судинної системи. За даними досліджень, люди, які здають кров, у десятки разів менше ризикують зазнати інфаркту.

По-четверте, донор має можливість постійно контролювати стан свого здоров’я завдяки регулярним медичним оглядам та безкоштовним аналізам на найпоширеніші інфекції.

І ще один важливий момент: якщо людина вирішила здавати кров, вона автоматично вибирає здоровий спосіб життя. Причому, не тільки для себе, а й для незнайомого хворого, якому переллють її кров.

— Як організована ця важлива робота в районному медичному закладі?

— Усе розпочинається з кабінету із забору донорської крові, який повністю забезпечений сучасним обладнанням: центрифугою для розділення крові на плазму й еритроциторну масу, двома низькотемпературними (-40 С) морозильниками для зберігання свіжозамороженої плазми, холодильниками для зберігання еритроциторної маси та плазмоекстрактора і т.п.

Попри певні нинішні проблеми, донорської крові для наших потреб цілком вистачає. Це стосується усіх груп, навіть найрідкіснішої — четвертої з мінусовим резус-фактором. Сьогодні у нас є більше 100 літрів свіжозамороженої плазми та 3,5 літра еритроцитарної маси. Зазначу, що ми забезпечуємо донорською кров’ю не лише потреби нашої лікарні, але й допомагаємо іншим медичним закладам.

На обліку в лікарні — більше півтори сотні постійних донорів та ще не менше трьох сотень тих, хто готовий здати кров. Так скажемо, донорським кістяком є група працівників морського торгового порту «Южний» — 60 осіб, які вже не перший рік добровільно здають кров. Серед донорів і 15 місцевих медичних працівників, мешканці з різних сіл району.

Для забирання крові використовуються тільки одноразові медичні системи, тому інфікування донора виключене. Для кожного донора підготовлена індивідуальна одноразова система, що розкривається лікарем у його присутності. Заразитися чимось при здачі крові — не можливо.

— Ведучи мову про цю архіважливу справу, хочеться, щоб ви, бодай коротко, розповіли про людей, які займаються нею, і про день, установлений на пошанування донорів.

— День донора був запроваджений у 2005-у на Всесвітній асамблеї охорони здоров’я в Женеві й щорічно відзначається 14 червня. Ініціаторами його проведення виступили одразу чотири міжнародні інституції, які закликали до добровільної та безоплатної здачі крові: Всесвітня організація охорони здоров’я, Міжнародна федерація Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Міжнародна федерація організацій донорів крові та Міжнародне товариство з переливання крові.

Це свято — ще один привід висловити подяку людям, які добровільно здають свою кров, не отримуючи за це вагомої винагороди.

У нашій країні для цієї категорії громадян засновані й державні звання — «Почесний донор України» та «Заслужений донор України». До речі, звання «Почесний донор України» удостоєні й наші земляки — Сергій Сергійович Деменников та Олег Сергійович Медведенко з Южного, котрі понад чотири десятки разів здавали кров у нашій лікарні. Близький до почесної відзнаки і Володимир Віталійович Шевченко з Доброслава, який уже 32 рази здав кров. Усі вони — докери МТП «Южний».

Продовжують цю добру справу й інші мешканці нашого селища. Найактивніші серед них — будівельник Сергій Микола-йович Михайличенко та підприємець Іван Олегович Волощук. Є чимало донорів і в інших населених пунктах Лиманського району.

Ми дуже вдячні нашим добровільним помічникам за їхнє великодушне бажання рятувати здоров’я й життя іншим людям. Бажаємо їм самим міцного здоров’я, сімейного затишку і решти земних гараздів.

Розмову вів

Іван РАФАЛЬСЬКИЙ.
Лиманський район.


Газета: Чорноморські новини
 

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.