Відомо, що навіть королівські родини Європи із задоволенням вовтузяться на городиках і в квітниках, долучаються до різноманітних природоохоронних заходів, частуючи учасників власноруч вирощеними органічними овочами та фруктами й агітуючи загал наслідувати їх приклад.
Якщо узагальнювати, то пермакультура — це концепція органічного фермерства, тобто створення систем, які працюють у гармонії з природними процесами, з мінімальними витратами людської праці, кількістю задіяної техніки і водночас зі щедрими врожаями та без нищівної для навколишнього середовища шкоди.
До речі, головними забруднювачами довкілля ми звикли вважати промисловість і транспорт, але не менш згубним є і вплив сільського господарства. Традиційні технології виробництва сільгосп-продукції суттєво порушують природну рівновагу та завдають природі нищівних збитків. Сьогодні вже важко перерахувати всі екологічні проблеми, що виникають у результаті добування людиною харчів, чи не третина з яких не споживається, а пропадає.
Сучасне сільське господарство — це забруднення ґрунтів, ґрунтових та поверхневих вод, а також питної води залишками мінеральних добрив та засобів захисту рослин.
Серед інших проблем — промислове забруднення при виробництві агрохімікатів; забруднення навколишнього середовища відходами тваринницьких ферм (бактеріальне зараження ґрунту, забруднення атмосферного повітря метаном, сірководнем, аміаком); зменшення видового різноманіття рослинного й тваринного світу; виснаження, заболочення, засолення ґрунтів; зростання дефіциту водних ресурсів; негативний вплив на здоров’я людини від уживання в їжу культурних рослин, у яких накопичилися небезпечні речовини (зокрема залишки мінеральних добрив та отрутохімікатів); ризики для здоров’я у разі споживання продуктів харчування, отриманих з генетично модифікованих організмів.
Це начебто знають усі, але багатьом з нас ці проблеми здаються такими, що матимуть відчутний вплив у далекій перспективі. А от останні два пункти із цього списку вже зараз не залишать байдужими нікого, адже йдеться про теперішній стан здоров’я кожного з нас.
Найбільшого поширення у світі набув метод сучасного альтернативного землеробства, який охоплює галузі рослинництва й тваринництва і який отримав назву «органічне землеробство» або «органічне виробництво».
Органічне виробництво ґрунтується на принципах здоров’я, екології, справедливості та турботи, використовує принцип біологічної синергії. Ось основні його методи: відмова від використання гербіцидів, пестицидів, фунгіцидів, штучних добрив; застосування біологічних засобів захисту рослин, тваринних і рослинних відходів як добрив; сівозміни для відновлення ґрунту; ручний догляд за сільгоспкультурами; організація замкнутого циклу «землеробство-твариннництво» (рослинництво — корм, скотарство — добрива); обов’язкове випасання худоби, відмова від синтетичних кормових добавок, гормонів, антибіотиків.
Галузь органічного сільського господарства продовжує активно розвиватися. Науковці світу працюють над новими технологіями, розробляютюь ефективніші біопрепарати.
Торік за принципами органічного виробництва на Землі оброблялося понад 70 млн га, що становить десь 1,4% від загального обсягу всіх сільськогосподарських угідь. Цікаво, що більше половини цих площ припадає на Австралію.
В Україні, за даними моніторингу, проведеного Мінекономіки, загальна площа сільськогосподарських земель з органічним статусом та статусом перехідного періоду у 2019-у складала близько 468 тис. га (1,1% від загальної площі земель сільськогосподарського призначення).
Основними видами органічної продукції, яка виробляється у нашій країні, є зернові культури, фрукти та овочі, м’ясо і м’ясні продукти, молоко та молочні продукти.
Найбільше експортуємо зернові та олійні культури, ягоди, гриби, горіхи, фрукти. Країнами-споживачами нашої органічної продукції є Нідерланди, Німеччина, США, Швейцарія, Італія, Велико-британія, Австрія, Польща, Чехія, Франція, Угорщина, Румунія, Бельгія, Болгарія, Литва, Канада та Данія.
Український пермакультурний рух — відносно молодий. Перший сертифікаційний курс пермакультурного дизайну було проведено у 2011 році, а згодом ще п’ять таких курсів. До слова, на трьох останніх вже викладали підготовлені українські фахівці. У 2016 році було проведено спеціалізований курс для дизайнерів та підприємців «Пермакультура як власна справа» та першу в Україні пермакультурну зустріч, де побували й представники Одещини.
Цей рух, започаткований кількома активістами, має стати відповідальністю всієї вітчизняної пермакультурної спільноти. Перед Україною відкриті широкі можливості для переходу на органічне землеробство, адже ми маємо значні площі високо-продуктивних земель та сприятливі природно-кліматичні умови.
Як, маючи кілька соток землі чи навіть балкон, забезпечити себе і родину органічними продуктами на весь рік, як обходитися без хімії та роз-пізнавати продукти без неї, про кращі практики вітчизняного пермакультурного дизайну — читайте в наступних номерах.
Ніна ЗАЛЕВСЬКА
Безробітна сапка, або Що таке пермакультура і з чим її їдять
