ЗА СТАНДАРТАМИ ЄВРОСОЮЗУ, З МІСЦЕВИМИ ОСОБЛИВОСТЯМИ

У перших числах червня Представництво Європейського Союзу в Україні та Миколаївська міська рада відкрили 10-й Європейський тиждень сталої енергії в нашій країні, до участі в якому традиційно запросили журналістів з усіх областей.

У святковій церемонії взяли участь Алекс Ленартс, посол Королівства Бельгія в Україні, Йоганнес Баур, керівник напрямку «Економічна співпраця, енергетика й навколишнє середовище» Представництва ЄС в Україні та міський голова Миколаєва Олександр Сєнкевич (на знімку).

«PRO ЕФЕКТИВНІСТЬ 3.0»

«Головне завдання цьогорічного тижня сталої енергії — висвітлити найсерйозніші на Землі проблеми: глобальне потепління, захист довкілля, надмірне використання ресурсів. Європейський Союз приділяє велику увагу цим питанням. Особлива роль у вирішенні проблем належить не лише владі й уряду, але й кожному з нас, адже тільки разом ми можемо досягти результатів. Тому тема нинішнього тижня — «Роль громадянина у формуванні сталого майбутнього: енергоефективність, поновлювана енергія й управління відходами», — наголосив Йоганнес Баур.

Одна з ключових подій першого дня Європейського тижня сталої енергії-2019 — відкриття виставки «PRO ефективність 3.0». За ініціативою міської ради вона проходить у Миколаєві втретє й стала щорічним майданчиком для інформування людей про новітні технології з енергозбереження та відновлювальної енергії для приватних домогосподарств і багатоквартирних будинків.

Територія виставки була розділена на тематичні сектори: «Опалення», «Вікна і двері», «Освітлення», «Альтернативна енергетика та інновації», «Утеплення й будматеріали».

«Місто Миколаїв є підписантом ініціативи Угода мерів із 2017 року і поступово долучається до найкращих європейських практик сталого енергетичного розвитку. Ми системно працюємо над тим, щоб модернізувати наші лікарні та школи і залучати об’єднання співвласників житлових будинків міста до впровадження енергоефективних заходів. Тому вже втретє відкриваємо виставку «PRO ефективність 3.0». Для нас важливо, щоб миколаївці не лише знайомилися з новітніми зразками енергоефективного обладнання і відновлюваної енергетики, а й розуміли: все це можна впровадити в нашому місті», — зазначив Олександр Сєнкевич.

Нагадаємо, Угода мерів — це європейська ініціатива, в межах якої місцеві, регіональні й національні органи влади добровільно зобов’язуються співпрацювати задля досягнення кліматичних та енергетичних цілей ЄС. Сьогодні ця угода стала наймасштабнішою у світі ініціативою у сфері клімату та енергії, об’єднавши майже 10 тисяч міст-підписантів із населенням понад 250 мільйонів осіб.

У лекторії виставки відбулася панельна дискусія «Роль ОСББ у сталому розвитку міста: практика і перспективи». Експерти ознайомили миколаївців з останніми досягненнями у зменшенні споживання енергії у багатоквартирних будинках та іншими можливостями впровадження енергоефективних заходів, які підтримує ЄС в Україні. Спікерами виступили експерти Фонду енергоефективності, Міжнародної фінансової корпорації (IFC), Програми розвитку ООН із досягнення Цілей сталого розвитку у регі-онах, Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) та Центру енергоефективності Миколаївської міськради.

Представництво ЄС в Україні влаштувало на виставці атракціон «Еко-дерево» (на знімку), щоб кожен міг перевірити, чи дотримується він екологічних принципів у повсякденному житті. Упродовж дня учасники клеїли на дерево паперові листки різного кольору: зелені з екозвичками або коричневі із звичками, не дружніми до довкілля. У підсумку миколаївці показали високий рівень екологіч-ної свідомості, адже зелене листя суттєво переважало.

Відбулася також церемонія привітання 25 нових учасників Муніципальної платформи з енергетичної та кліматичної трансформації, яка є ініціативою проекту ЄС «Угода мерів — Схід». Платформа — це новий формат об’єднання мерів, органів державного управління, приватних інвесторів, проектів технічної допомоги, міжнародних організацій і бізнесу для обговорення проблем і принципів впровадження сталого енергетичного розвитку та адаптації до змін клімату.

Під час першого дня Європейського тижня сталої енергії-2019 на Соборній площі Миколаєва відбулися заходи для жителів і гостей міста: нагородження переможців студентського конкурсу на кращий арт-об’єкт з відходів (місцеві школярі робили динозаврів з пластикових пляшок), велопробіг, фотозона, заходи для дітей тощо.

Програма для представників ЗМІ включала відвідання трьох цікавих місцевих об’єктів. По них — зовсім коротко.

БІОВІДХОДИ — НА СПІЛЬНУ КОРИСТЬ

Група компаній «Євро-гройл» започаткувала на Миколаївщині виробництво електроенергії з біомаси, отриманої з місцевої сировини.

«Єврогройл», на запрошення якої ми відвідали миколаївські підприємства, що займаються виробництвом і продажем соняшникової олії та мають власний енергогенеруючий комплекс на біомасі, — одна з п’яти українських компаній, що виробляють електроенергію з біологічних відходів. Її теплоелектростанція має потужність 5 МВт.

Біомаса, яка спалюється, складається з трісок деревини, тирси та лушпиння соняшнику. Відходи деревини поставляються місцевими підприємствами, а лушпиння — з Миколаївського олієекстракційного заводу.

Теплова енергія, отримувана в процесі генерації, надходить знову на переробку соняшника.

До слова, енергогенеруючий комплекс «Єврогройл» дозволяє покривати 10% енергетичних витрат півмільйонного Миколаєва і повністю забезпечує потреби мікрорайонів Тернівка та Соляні.

Цей комплекс був запущений у 2014 році. Відтоді технологи постійно шукають дешеві види сировини, що годяться для спалювання і видобутку теплової енергії, а такої в області, яка спеціалізується на вирощуванні сільгосппродукції, — предостатньо.

Отримана зола та попіл ідуть на виробництво дорожнього покриття, хоча дачники та фермери просять продавати їм, для здобрення ґрунту.

ЕНЕРГОМОДЕРНІЗОВАНА, УКОМПЛЕКТОВАНА

ЗОШ №60 стала першою енергомодернізованою школою Миколаєва.

Торік у цьому навчальному закладі замі-нили всі вікна, утеплили фасад, оновили освітлення та систему опалення, облаштували систему вентиляції з рекуперацією. Окрім того, у класах встановили електронні термостати. Завдяки датчикам можна легко контролювати температуру, рівень вологості та вуглекислого газу у кожному приміщенні, де навчаються діти. Під-валів та підсобних приміщень, як раніше, вже ніхто не обігріває.

Ремонтні роботи проводилися в рамках проекту «Теплий Миколаїв», гроші на який ідуть із міського та державного бюджетів, а також від грантів та пільгових кредитів, а для їх отримання також потрібно пристаратися. Зокрема, на модернізацію школи №60, куди ми завітали, витратили 11 млн 454 тис. грн. З основними роботами впоралися за чотири місяці.

Після модернізації в опалювальний сезон температура в приміщеннях школи, де навчається близько 600 учнів, не опускалася нижче 22оС, як того і вимагають санітарні норми. Раніше ж діти часто сиділи на уроках у шапках і навіть у рукавичках, адже будівля відповідала найнижчому класу енерго-ефективності, власне, як і більшість навчальних закладів, зведених 30 і більше років тому.

За підсумками останнього опалювального сезону економія теплової енергії в школі склала 48%, відтак затрачені гроші дуже скоро окупляться.

Директорка ЗОШ №60 Наталя Боярська із задоволенням водила нас класними кімната-ми, з любов’ю й старанням оформленими педагогами. Тут люди хочуть працювати, а діти — навчатися.

РАФАЕЛЬ І ХАТА-МАЗАНКА

Компанія RainbowEco-system зводить у Миколаєві енергоефективні будівлі з екологічно чистих панелей, виготовлених із деревини, глини та соломи.

У 2013 році до Миколаєва прибув з цікавою бізнес-ідеєю француз Рафаель Петі. Дуже вподобав наші хати-мазанки. Виявляється, коли ми активно «гралися» з бетоном, що й продовжуємо робити, віддаючи за «коробки на арматурі» скажені гроші, а для когось квартира у багатоповерхівці — взагалі нездійсненна мрія, то заможні люди переміщалися ближче до землі, переселяючись в екологічно чисте житло. Наша традиційна хата-мазанка нині у тренді, бо тепла, затишна, економна, у ній легко дихається і вільно живеться.

Як розповів мосьє Рафаель, для розробки технологічних карт та проведення експертиз було витрачено не менше 250 тисяч годин праці інженерів, екологів, технологів. За перші чотири роки існування компанії було створено близько 60 робочих місць для інженерів, дизайнерів, архітекторів, менеджерів, а також працівників виробництва.

Компанія RainbowEcosystem успішно розробляє, виготовляє та збирає у Миколаєві конструкції для екологічно чистих та енергоефективних будівель. Помешкання створюються з екопанелей на основі дерев’яного каркаса, пресованої соломи та глини. Такі будівлі споживають електроенергії менше, ніж 15 кВт на квадратний метр у рік, тоді як енергоспоживання у традиційному будинку — 100-120 кВт. Теплопровідність дерев’яно-солом’яних панелей втричі нижча, ніж у газобетону, в четверо — ніж у дерева, та в сім разів — ніж у цегли. Ці показники дозволяють значно зменшити тепловтрати. Будівлі RainbowEcosystem мають високі показники сейсмостійкості та витримують коливання до

8 балів. Екоблоки, з яких вони збираються, є стійкими до відкритого вогню, витримують вплив високих температур та характеризуються високим рівнем звукоізоляції.

Будинки RainbowEcosystem не потребують потужного фундаменту, на відміну від традиційних, а розроблена технологія дозволяє швидко змонтувати будівлю з панелей —  усього за 3—7 днів. Усі роботи — від складання каркаса до обробки фасаду — ведуться на виробництві в ідеальних тепло-кліматичних умовах, тому опади і погода аж ніяк не впливають на терміни та якість збирання будинку.

Матеріали, що використовуються, мають українське походження та отримали гігієнічні й радіологічні сертифікати. Чого-чого, а глини і соломи на Миколаївщині — з надлишком.

З екоблоків можна скласти як одноповерховий, так і дво- чи триповерховий будиночки. Продукція знайшла чимало прихильників в Україні й успішно експортується, приносячи валютну податкову виручку до бюджету.

РАЗОМ З ЄВРОПОЮ

Розповідаючи про масові заходи в Миколаєві та про три об’єкти, на яких ми побували, варто уточнити, що до їх організації, як і до позитивних змін, що відбулися й відбуваються, безпосередньо причетний Євросоюз, наш надійний помічник і порадник.

А нам сьогодні дуже тяжко. Україна, найперше, залежна від імпортованих джерел енергії. За даними Державної фіскальної служби, близько 85% вугілля, спожитого у 2018 році, було придбано за кордоном (цей показник є наслідком військового конфлікту на сході країни, де на непідконтрольних уряду територіях залишилися 55 із 90 шахт). Ми імпортуємо 100% своїх потреб у ядерному паливі. Торік на зовнішніх ринках ми придбали 65% автомобільного та 88% дизельного палива. Частка відновлюваних джерел енергії у загальному енергоспоживанні складає лише 6,7%, що вкрай мало. України посідає 19-те місце серед 25 країн світу, які споживають найбільше енергії: у 2017—2018 роках наша держава спожила на 36% енергії більше, ніж у середньому по ЄС, при цьому була уп’ятеро біднішою за середньоєвропейську країну…

Причини давно й практично кожному відомі. Це: зношена енергетична інфраструктура та енергонеефективні будівлі у всіх секторах — державному, комунальному, промисловому і житловому (багатоповерхові та приватні будинки). Будівлі, зведені до 1990-го, втрачають 30% теплової енергії, а зношеність електричних мереж досягла критичного рівня — від 65 до 85%.

Енергетична бідність, через яку домогосподарства не в змозі опалювати приміщення на достатньому рівні або отримувати інші необхідні енергетичні послуги у своїх будинках за доступною ціною: на кінець 2018 року 65% українських домогосподарств отримували державні субсидії на комунальні послуги, що, погодьтеся, може розвалити будь-який бюджет.

Виробництво та використання енергії — в основному через неефективне та недостатньо регульоване спалювання енергоресурсів — є найбільшими техногенними джерелами забруднення повітря, що стає причиною хвороб людей і наших непоправних втрат.

І це далеко не повний перелік енергетичних пасток, у які ми потрапили і з яких так непросто вибратися.

Що саме підтримує ЄС у реформі енергетичного сектору України? Найперше, енергетичну незалежність та безперебійне постачання енергії через поступову інтеграцію українського енергетичного ринку до ринків ЄС. Це допоможе зменшити залежність нашої держави від імпортованих джерел енергії, мінімізувати ризик відключення електроенергії та дефіциту енергоносіїв, а також сприятиме зниженню тарифів на енергетичні ресурси. Кожен українець у довгостроковій перспективі платитиме менше за комунальні послуги через високу конкуренцію між постачальниками, які змагатимуться за споживачів, пропонуючи нижчі ціни та кращі послуги.

ЄС підтримує модернізацію енергетичної інфраструктури України — мереж передачі електроенергії, систем транспортування природного газу та підземних сховищ газу, електрогенеруючих потужностей і комунальної інфраструктури — за допомогою кредитів Європейського інвестиційного банку (ЄІБ), Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) та Німецького державного банку розвитку. Впровадження системи резерву мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів і системи моні-торингу якості палива; інфраструктури моніторингу та контролю викидів. Запуск та результативну роботу Державного фонду енергоефективності, який є фінансовим та технічним інструментом для підтримки інвестицій у заходи з енергоефективності в житловому секторі шляхом надання грантів ОСББ через державні та комерційні банки. Енергоефективну модернізацію громадських будівель через різні програми ЄС. Розробку місцевих полі-тик з енергоефективності та енергоефективних муніципальних рішень. Підтримку україн-ських національних і місцевих громадських організацій з тим, щоб вони проводили моніторинг процесу впровадження реформи сектору енергетики і брали активну участь у розробці та прийнятті відповід-

них рішень. Інформування та підвищення обізнаності українців щодо важливості енергоефективних ініціатив.

Одинадцять українських муні-ципалітетів-підписантів Угоди мерів (серед них і Одеса) взяли на себе зобов’язання за демонстраційними проектами зменшити витрати міст на енергію як мінімум на 20%.

Суттєвою є й підтримка ЄС у сфері управління відходами в Україні.

Пересічний українець щорічно продукує від 250 до 300 кг відходів. Лише близько 6% усіх твердих побутових відходів спалюють або переробляють. Для порівняння: в ЄС за 2017 рік цей показник дорівнював 75% (30% перероблено, 17% компостовано і 28% спалено), а 24% відправлено на звалища. ЄС монетизує утилізацію та переробку відходів, використовуючи їх для виробництва нових продуктів, упаковки товарів, матеріалів, добрив і навіть отримання електроенергії з біогазу. В Україні існує лише один завод для спалювання сміття у Києві та три установки у Харківській області.

Решта 94% сміття України потрапляє на 6 тисяч звалищ, що займають близько 9 тисяч гектарів, а це дорівнює площі міста Суми. Сміттєзвалища як основний метод утилізації відходів — це наслідок високого рівня утворення відходів у поєднанні з дуже низьким рівнем їхньої переробки для виробництва вторинної сировини. За оцінками експертів, понад 99% наших сміттєзвалищ не відповідають європейським стандартам. Лише 28 з них обладнані системами збирання біогазу та установками для генерації електроенергії. Щорічно у нас з’являється понад 27 тисяч несанкціонованих звалищ, передусім — через недостатній контроль та неналежну систему управління твердими побутовими відходами.

Заходи в Миколаєві показали, як багато партнери з ЄС роблять для нас. Справа тепер — за нашими ініціативами та нашим бажанням влитися в європейську родину повноцінним партнером, надійним і відповідальним сусідом.

Ніна ЗАЛЕВСЬКА.
Одеса — Миколаїв — Одеса.