27-05-2021, 15:00
У нашій родині вишивали всі. Мої перші незграбні «хрестики» були зроблені під дбайливою опікою бабусі Химки. Це вона прищепила трепетне ставлення до всього, майстерно створеного руками людини — чи то святошний фартушок, чи розмальована квіточками піч у хаті, чи оздоблена мереживом біла празнична хустина. Потім цю традицію продовжили мама і тьотя. Їхні вироби, вишиті у техніці «гладь»; були
25-05-2021, 20:00
Незабаром розпочнеться туристичний сезон. На Одещину приїдуть гості з усієї України, оскільки можливості відпочинку за кордоном все ще обмежені. Чи готові ми їх приймати? У якому стані морська та лиманська вода, чи не засмічені узбережжя, наскільки чисте повітря і куди зливаються каналізаційні стоки?
24-05-2021, 17:00
Політичні паралелі в оглядах часто неточні, а, буває, притягнуті за вуха. Однак дедалі частіше журналісти й політики порівнюють ситуацію в Ізраїлі і в Україні. Вороже оточення двох держав змушує думати про те, як народам наших держав жити в світі постійної небезпеки. Як цю небезпеку усвідомлювати і що можна протиставити загрозам.
23-05-2021, 18:30
НА ПИТАННЯ «ВАКЦИНУВАТИСЬ ЧИ НІ?» МОЄЮ ВІДПОВІДДЮ ЗАВЖДИ БУДЕ: «ВАКЦИНУВАТИСЬ!»
21-05-2021, 15:00
У номері «Чорноморки» від 8–10 квітня мою увагу привернула стаття Романа Кракалії «Ніби недавно, а так вже давно…» — доволі цікава розповідь про книжку «Літературна Бессарабія» (2001) та її авторів. Мені було приємно знайти у ній не просто знайомі прізвища, а тих, з ким мені як молодому поетові довелося спілкуватися десь сорок років тому. Це передусім Михайло Василюк, Валерій Виходцев і Галина
20-05-2021, 15:00
Найстаріше козацьке кладовище Одеси Міністерство культури та інформаційної полі-тики України нарешті внесло до Державного реєстру нерухомих пам’яток. Тепер цей об’єкт культурної спадщини отримав статус пам’ятки історії місцевого значення, що підтверджено наказом міністерства від 26 квітня 2021 року. Наразі це єдиний цвинтар на Одещині, що потрапив до держреєстру й офіційно має пам’яткоохоронний
19-05-2021, 15:00
Літературне свято… Посеред зелен-розмаю та запахущого буйноквіття один по одному стають у коло автори і читають свої твори, про щось оповідають… Людей небагато — та й де ви бачили нині багацько люду на подібних імпрезах?.. До когось уважно дослухаються, когось — повз вуха. Цілком нормально, як мовиться.
18-05-2021, 11:00
Почну з діалогу у молочному кіоску без «розпізнавальних знаків», тобто без вивіски, що вказувала б на товар, який має право продаватися в ньому, на підприємство чи фірму, якій він належить, або бодай на дні чи години роботи. Функціонує він в Одесі неподалік від будинку, де я мешкаю.
