В Одесі замість 5-ї Суворовської з’явилася вулиця Цесевича: людини, яка наблизила до нас зірки

Ім’я Володимира Платоновича Цесевича нещодавно надано в ЙОГО Одесі колишній вулиці 5-й Суворовській. “Per aspera ad astra” – саме про таких, як Цесевич людей так говорили в Стародавньому Римі (через терни до зірок).

З Ленінграда до Сталінабаду

Володимир Цесевич народився 1907 року в Києві, в артистичній родині знаменитого оперного співака. Але метою свого життя зробив астрономію. Навчаючись у Ленінградському університеті, неодноразово приїжджав до Одеси – спостерігати за т.зв. змінними зірками (на півдні це ефективніше). До 1933 року працював в обсерваторії Ленінградського університету, викладав астрономію. 1933-го був призначений директором обсерваторії (фактично, він став її засновником) у Сталінабаді (Душанбе, Таджикистан), пропрацював на цій посаді до 1937-го.

У 1936 році став кандидатом наук. Повернувшись до Ленінграда, працював до 1942 року на професорській посаді в педінституті та співпрацював з Астрономічним інститутом АН СРСР. А потім почалися справжні терни: 1942 року Цесевич у тяжкому стані був евакуйований з блокадного Ленінграда, де загинула його дочка, до Сталінабаду.

Вижив, 1944 року в Казані захистив докторську дисертацію. В евакуації у 1942-1944 працював професором вивезених туди Одеського технологічного інституту консервної промисловості та педагогічного.

Іменем Цесевича назвали астероїд

З 1944 року і до останніх робочих днів був професором, завкафедрою астрономії Одеського університету, директором університетської астрономічної обсерваторії. У 1948-1950 pp. за сумісництвом очолював Головну астрономічну обсерваторію АН УРСР у Києві, був обраний членом-кореспондентом АН УРСР. Як повідомляється на сайті “Одеса-меморі”, “в Одеській національній науковій бібліотеці створено біобібліографічний покажчик, присвячений Володимиру Цесевичу, в якому зафіксовано 730 його робіт”.

Помер Володимир Платонович Цесевич 1983 року в Одесі. Але зірок він таки досяг: його ім’ям названа мала планета – астероїд № 2498. І це дорогого коштує. А якщо хтось хмикне: мовляв, якась неземна, марна професія мала цю людину, нагадаю цитату з непопулярного зараз Володимира Маяковсого «Адже, якщо зірки запалюють – значить, це комусь потрібно?» І запропоную слово «запалюють» замінити на «вивчають». Обов’язково потрібно!

Валерій Боянжу