Екологія Чорного моря: що змінилося за часи війни?
3-09-2022, 15:00 |
Щороку Одеса, перлина біля моря, перетворювалася на багатолюдний курорт. Тоді для любителів морських купань актуальними здавалися проблеми нашестя медуз та чистоти пляжів. І ніхто навіть подумати не міг, що головною загрозою для купальників стануть міни, а дослідники моніторитимуть нафтові плями у місцях воєнних дій. Як війна відбилася на екології Чорного моря, розповіли «Одеському життю» вчені-гідробіологи.
Війна і море: наслідки виявляться через роки
Сьогодні відпочинок на пляжах під забороною. Тому й вода в морі найчистіша. Але що насправді відбувається з екологічною системою Одеської затоки, вчені поки що судити не беруться.
– На будь-яке втручання людини в екосистему вона поступово реагує. Томуреальні наслідки впливу війни на екологію Чорного моря виявляться, мабуть, лише за кілька років», – вважає провідний науковий співробітник Інституту морської біології Національної академії наук України, доктор біологічних наук Юрій Квач. – А тому ми маємо постійно відслідковувати ситуацію.
Юрій Квач
Щоправда, зараз, на жаль,збирати проби морської води вчені не можуть: зі зрозумілих причин військові закрили море і для них. Тому дослідження, які проводять гідробіологи, ґрунтуються лише на даних дистанційного зондування – супутникової зйомки. Саме таким чином вони спостерігають і фіксують плями розлитих нафтопродуктів із затоплених та обстріляних кораблів, від скинутого в море пального з військових суден та літаків, відпрацьованого ракетного палива.
«Паливо» для бактерій
– Зрозуміло, що нічого доброго для чорноморської екосистеми викид нафтопродуктів не несе. Масляна плівка на поверхні моря порушує обмін кисню між водою та повітрям, сприяє неприродному накопиченню газів у товщі води. За рахунок цьогопочнуться спалахи розмноження бактерій, які раніше були нечисленними. А зміни у спільнотах мікроорганізмів стануть причиною змін морського бентосу – спільноти організмів, що мешкають на дні. Комусь не вистачатиме кисню, і він помиратиме. Комусь буде дуже багато метану, і він активно розвиватиметься, – розповідає вчений. –Посилено розмножуватися стануть бактерії, які харчуються нафтовою плівкою. Оскільки вона містить важкі метали – будуть накопичувати їх у собі. Потім харчовим ланцюжком передадуть їх рибі, якою харчуються дельфіни і птиці або може з’їсти людина.
Масова загибель дельфінів: військовий рік б’є антирекорди
З початку війни на Чорноморському узбережжі України, Туреччини, Болгарії, Румунії знайшли сотні мертвих дельфінів.Цього року смертність цих морських тварин ставить антирекорди, стверджують вчені. А ось відтворення у дельфінів – процес довгий. Адже вони дають потомство раз на рік-два, і народжується лише одне дельфінятко.
За словами вчених, почастішали випадки, коли дельфінів знаходять на березі ще живими. Тобтовони самі викидаються на берег. І почалося це ще у березні.
– На даному етапі впевнено говорити про причини загибелі дельфінів не можна, – вважає провідний науковий співробітник Інституту зоології імені Шмальгаузена, доктор біологічних наук Павло Гольдін. –Вчені розглядають кілька ймовірних причин. Одна з них – інфекційні захворювання. Серед них є ті, що викликають мікроорганізми, що потрапляють у море внаслідок руйнування сільськогосподарських об’єктів, наприклад, тваринницьких комплексів. Може бути причиною загибелі і гостра інтоксикація, викликана хімічними сполуками від боєприпасів, що потрапили в море.
Можуть гинути дельфіни івнаслідок акустичної травми. У цьому випадку, вважають учені, це, швидше за все, результат дій російських військових кораблів і підводних човнів.
Павло Гольдін
– Їхні радари працюють на тих самих частотах, на яких дельфіни слухають свої ультразвукові ехолокаційні сигнали, – розповів гідробіолог. – Через це у тварин можливі крововиливи, схожі на людський інсульт. І це може стати причиною їхньої смерті.
Але, зрозуміло, масова загибель дельфінів не виключає і поєднання відразу кількох чинників. Якщо, наприклад, одночасно лютує будь-яка інфекція, виникають інтоксикації та акустичні травми.
– Щоб зрозуміти, що відбувається насправді, потрібно провести розтин мертвих тварин, брати зразки матеріалів і робити аналізи. Але говорити про щось поки що рано, – зазначає Гольдін. – Зоологи не мають умовної експрес-лабораторії, яка, як людська лабораторія, зробить вам ПЛР-тест на COVID за шість годин. Наші аналізи за цей час не роблять. У нас немає таких ресурсів, як медицина – щоб все виходило і достовірно, і швидко. Тож, будь ласка, зачекайте.
ВАЖЛИВО!
Для вивчення ситуації необхідний її постійний моніторинг, наголошує вчений. Тому, якщо ви бачите на березі живого чи мертвого дельфіна, пишіть у месенджери або дзвоніть за телефоном(067) 390-01-18 (WhatsApp)
Вдачливі рапани
Опитування людей, які таки відвідують пляжі, – ще один із методів моніторингу морської екосистеми. Щоправда, звісно, досить приблизний.
І, судячи з розповідей відчайдушних пляжників, зазначає Юрій Квач, можлива зміна, яка чекає на Одеську затоку, – це спалах інвазивних видів. Так називаються тварини, що переселилися до Чорного моря з інших регіонів.Найвідоміший у нас із «прибульців» – рапан, який став загрозою для «рідних» чорноморських мідій. Як відомо – санітарів моря. Щоправда, останні роки чисельність цього хижого молюска дуже добре регулювалася за рахунок пірнальників, які збирали його на продаж. Тепер, коли промислу немає, він почав активно розмножуватися.
– За словами очевидців,з’явилася маса рапанів, – ділиться Юрій. – Вони повзають біля берега і жеруть все, що трапиться. А наскільки це шкідливо для екосистеми, ми побачимо за кілька років.
Сьогодні міжнародне наукове співтовариство розпочало процес оцінки збитків навколишньому середовищу, завданого війною. Військові дії у розпалі, і щодня приносить нову інформацію.
Головним критерієм шкоди вчені пропонують вважатиможливість знищення природного комплексу, єдиного свого роду.
– Наприклад, якщо, не дай Боже, російський флот завтра знищить якусь унікальну ділянку у заповіднику, природному чи біосферному заповіднику, – пояснює Павло Гольдін. – В Україні такі ділянки є і на морському дні – зокрема у північно-західній частині Чорного моря. Там, де точаться інтенсивні бойові дії.
Саме тут затонув ворожий крейсер «Москва». Саме в районі ботанічного заказника загальнодержавного значення «Філофорне поле Зернова», створеного для охорони великої колонії водоростей.
То чи підемо на море?
Одесити сподіваються наступного літа все ж таки відкрити курортний сезон. Звісно, коли пляжі розмінують та очистять море від мін.
–Я не думаю, що виникнуть особливі проблеми з купанням через забруднення води, – вважає Юрій Квач. –Небезпечні речовини потроху розтягуватимуться рибами, крабами по акваторії, тонким шаром «розмазуватимуться» по всьому узбережжю. І не лише Одеському – мігруючі рибні стада перенесуть усе те, що споживали, до Болгарії, Румунії, Туреччини. Десь птахи виловлюватимуть цю рибу і теж розносити «небажані елементи». І через якийсь час концентрація шкідливих речовин у певному місці зійде нанівець. Відновляться рибні стада – адже сьогодні риболовля заборонена. Щоправда, треба буде перевірити, наскільки вона забруднена. І в будь-якому випадкуморепродукти та рибу, спійману в районі Одеси, краще якийсь час не вживати.
Негативних явищ для екології Чорного моря, безперечно, буде багато, упевнені вчені. Водночас припускають і можливість деяких позитивних змін. І нам, звичайно, дуже хочеться у це вірити.
Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь. Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.
Екологія Чорного моря: що змінилося за часи війни?
