Одеські бібліотеки позбудуться російських книг?

Ось уже майже чверть століття щороку 30 вересня відзначають Всеукраїнський день бібліотек. Незважаючи на те, що зараз усім доступні електронні та інтернет-видання, традиційні бібліотеки з паперовими книгами, як і раніше, користуються популярністю в одеситів. Проте в умовах воєнного часу для таких бібліотек багато що змінилося: з’явилися нові рекомендації щодо наповнення фондів та просування української літератури, а також особливі вимоги до видань російською мовою.

Як ці рекомендації втілюватимуться в життя і яка доля чекає на російську класику та книжкові видання російською мовою, ми попросили розповісти директору Одеської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Грушевського Юліану Амельченку .

Спишуть літературу, яка перебуває під санкціями

– Юліана Сергіївно, яку саме літературу зараз прибирають із бібліотечних полиць і як це відбувається?

– У районах Одеської області понад 700 публічних бібліотек. Відповідно до останніх рекомендацій Держкомтелерадіо України, з бібліотечних фондів повністю вилучають російську літературу, видану після 1991 року. Наприклад, бібліотеки Одеської області вже вилучили та списали понад 1600 книг. Списуємо таку літературу ми як завжди – фіксуємо процес документально та здаємо книги у макулатуру. Крім того, підлягають списанню також зношені радянські видання, оскільки вони просто захаращують фонди. Майже всі ці книги у дуже поганому стані і вже відслужили своє століття.

Цифра:

 

Понад 11 мільйонів книг перебувають у бібліотечних фондах Одеської області.
З них українською мовою – понад 4 мільйони книг, мовами національних меншин – 82 тисячі, іноземними мовами – 74 тисячі екземплярів.

– А які книги списуватимуть насамперед?

– Насамперед списанню підлягають книги, в яких схвалюється російська агресія, висловлюються сумніви, що Україна може бути суверенною державою, де герої – не наші Збройні сили, а російська поліція чи армія. У фондах краєзнавчого характеру залишаються лише ті книги та видання, в яких розповідається про історію Одеської області та всього нашого краю. Однак при цьому хочу звернути увагу: у методичних рекомендаціях наголошується, що ми маємо виважено ставитись до списання літератури. Однозначно видаляються з фондів лише ті твори та автори, які перебувають у списку санкцій.

Чистити бібліотечні фонди будуть дуже виважено

– Яка доля спіткає російськомовну літературу, яка знаходиться у наших бібліотеках?

– В обласних бібліотеках України та зокрема Одеської області російська література та книги російською мовою забираються з відкритого доступу. Вони також видаляються із мережі електронних каталогів. Ми залишатимемо лише технічну літературу, книги з природознавства, математики, де не може бути пропаганди насильства, війни та закликів до позбавлення України незалежності. Проте, якщо хтось із читачів прийде до обласної бібліотеки та запитає, наприклад, певне видання з математики чи хімії, то книга буде видана йому.

– Що буде з перекладами російською мовою українських письменників?

– Українські письменники, які були перекладені російською мовою, наприклад Тарас Шевченко чи Леся Українка, залишаються у фондах. Загалом усі іноземні книги залишаються. Обласним та державним бібліотекам рекомендували дуже акуратно прибирати літературу із фондів. Російськомовні книги ми прибираємо лише з електронних каталогів та відкритого доступу.

Вимоги часу
Враховуючи, що активна інформаційна війна проти України триває вже кілька років, Державний комітет з питань телебачення та радіомовлення збільшив перелік книг, які заборонені до ввезення на територію України. До цього переліку включено як видання, які не відповідають Критеріям оцінки видавничої продукції, так і ті, зміст яких спрямований на ліквідацію незалежності України, пропаганду насильства, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, вчинення терористичних актів, посягання на права та свободи людини.

У поповненні фондів допоможуть українські бізнесмени

– Як наповнюватимуть бібліотечні фонди, адже багато книг спишуть?

– Зараз фонди у нас, на жаль, зменшуються, а люди, попри все, хочуть читати. Тому ми не сидимо склавши руки. Ми братимемо участь у благодійній акції, яку проводить наше Міністерство культури та інформаційної політики та Український інститут книги. Ця акція присвячена наповненню українських бібліотек. Передбачається, що багаті люди придбають для наших бібліотек книги українською мовою, які поповнять бібліотечні фонди. Ми хочемо, щоб до бібліотек приходили українські книги замість зношених російських, тим більше тих, що опинилися під санкціями.

– А які книжки зараз мають найбільший попит?

– Як не дивно, але з початку війни у нас збільшилась кількість читачів, які бажають прийти до бібліотеки та взяти книгу. Наприклад, жінки зараз більше про кохання читають, хочуть якось відволіктися, помріяти, згадати про мирне життя.

– А чи багато книг знаходиться у бібліотеках області та у вашій бібліотеці?

– На Одещині перебуває понад 11 мільйонів книг. З них українською – понад чотири мільйони книг, мовами національних меншин – 82 тисячі, іноземними мовами – 74 тисячі. Щодо бібліотеки Грушевського, то у нас зберігається півтора мільйона книг. До речі, нашу будівлю у ХІХ столітті будували прикажчики-євреї, у нас є і бомбосховища, і величезні сховища, що йдуть під усім кварталом.

Історичний будинок для історичної бібліотеки

Бібліотека імені Грушевського знаходиться в будівлі по вулиці Троїцькій, 49/51, яка добре знайома всім одеситам і багато років пов’язана з ім’ям обласного книгосховища. Однак, перш ніж тут розташувалася бібліотека, в будинку жили різні люди і працювали різні установи.
Бібліотека імені Грушевського з’явилася в Одесі понад сто років тому , втім, тоді вона мала зовсім іншу назву. У 1872 року в одного з діячів Товариства взаємного допомоги прикажчиків-євреїв Самсона Бернфельда виникла ідея відкрити громадську бібліотеку. Задум було втілено в життя досить швидко – вже влітку 1875 року в приміщенні 6-класного казенного училища по вулиці Троїцькій, 24, громадська бібліотека прийняла перших читачів. Потім протягом багатьох років вона змінювала адреси, доки не влаштувалась у кутовому будинку в центрі міста, де знаходиться і сьогодні.
Спочатку це були два окремі будинки. Триповерхову будівлю з боку вулиці Троїцької володів купець 1-ї гільдії Вольф Блюмберг. Його будинок зводила контора цивільного інженера Володимира Кундерта. Якщо вірити рекламі тих років, компанія виконала всі будівельні та залізобетонні роботи, встановила 69 колон та проклала близько 4000 квадратних метрів вогнестійких залізобетонних перекриттів для великих навантажень.
Чотириповерхова будівля з боку вулиці Преображенської належала власнику млина Дмитру Бельтаку. На розі, де сходяться обидві частини будівлі, розташована вежа, де знаходяться ініціали одного з власників будинку.
На початку XX століття у будівлі влаштована аптека «Варшавська хімічна лабораторія». Потім тут було відкрито приватне жіноче комерційне училище та міське 6-класне училище імені професора механіки Валеріана Лігіна. Крім того, у будівлі розташовувалися різні комерційні підприємства, в основному склади та контори, а також фотоательє. Щодо бібліотеки, то за своєю нинішньою адресою по вулиці Троїцькій вона «прописалася» тільки після революції , на початку XX століття.

Як бібліотека імені Грушевського відзначає професійне свято?

29 вересня в одеській науковій бібліотеці відкрився XXVI фестиваль книги пам’яті Грушевського. Цей фестиваль обіцяє бути дуже цікавим, із різними святковими сюрпризами. У ньому візьмуть участь усі знамениті одеські училища – театральне, Греківка, культури та мистецтв імені Данькевича.

Розмовляла Ірина Сорокіна