Архітектурні таємниці Одеси: церква, що прагне до неба

Пресвітеріанська, чи реформатська, церква стала однією з найкрасивіших будівель Одеси. Її будівля має суворі та витончені архітектурні форми, що характерні для неоготичного стилю. Розташована церква за адресою: вул. Пастера, 62, неподалік Міського саду.

 Закладання та будівництво церкви розпочалося у 1895 році. Для її зведення у 1890 році було засновано спеціальний фонд, який і фінансував усі роботи. Для створення проекту було запрошено талановитого архітектора Віктора Шретера, для якого, як казали на той час, нерозв’язних завдань у галузі архітектури просто не існувало. Контролював будівельні роботи інженер Християн Скведер під наглядом знаменитого архітектора Олександра Бернардацці. Храм був побудований в 1896 році, але остаточно оброблений і освячений тільки в 1900 році.

 У плані церква – триповерховий прямокутний будинок з асиметричним фасадом. Вікна першого поверху були звичайними, а на другому їх змінювали красиві венеціанські вікна, проріз яких був розділений колоною. Вони були вписані у три великі арки. Вхід прикривав козирок, а по сторонах від нього вечорами запалювалися витончені ліхтарі. На першому поверсі були встановлені машини для парового опалення, на другому знаходилася квартира пастора, а на третьому – молитовна зала. У будівлі церкви було організовано притулок для безробітних гувернанток та бон, також спільно з лютеранською громадою збудовано міську лікарню на 150 місць.

Після революції храм закрили, з дзвіниці зняли хрест, який багато років припадав пилом на горищі. Сама будівля, за проектом архітектора Адольфа Мінкуса, була перебудована в ляльковий театр. У 1998 році будинок знову було передано у власність пресвітеріанської церкви, а у 2002 році в храмі було встановлено найкращий на півдні України орган.

Ірина Сорокіна