Різдво: святкувати 25 грудня чи 7 січня?

Можливо, невдовзі в Україні з’явиться новий церковний календар. Як тепер молитися, постити, відвідувати храм?

Сьогодні багато парафіян Православної церкви України (ПЦУ) і просто віруючі люди збентежені питанням: «А коли ми цього разу святкуватимемо Різдво Христове — 25 грудня чи 7 січня 2023 року»? Звучить багато різних думок, у тому числі з посиланням на рішення Синоду ПЦУ. За роз’ясненням ми звернулися до Керівника Одеської єпархії Православної церкви України єпископа Афанасія.

 Керівник Одеської єпархії Православної церкви України єпископ Афанасій.

Православне свято — суть його та зміст

 — Владико, що таке свято в Православній церкві, що воно включає?

— Свята — це особливі дні шанування святих. Є більш менш шановані, але всі вони однакові перед Богом. Скажімо, Святитель Миколай шануємо всім світом, тому що він зробив багато. Його більше вшановують, більше святкують пов’язані з ним дні. І ось із цього приводу склалася низка церковних богослужінь. Служби різні: шестирічна, поліелейна. Це докладно прописано у церковному уставі. Свято в більшості випадків – це шанування того чи іншого святого, або є ще Господні свята і Богородичні свята – це згадка самого Господа Ісуса Христа і Пресвятої Богородиці. Вони відносяться до 12 найбільших свят року.

— Як виникли дати свят?

— Вони не виникли раптово. Як правило, двонадесяті свята: Різдво чи Вознесіння, Преображення Господнє обговорювалися на Вселенських соборах. Люди в тій чи іншій місцевості шанували, потім це шанування переходило в більш широкі моменти, виходило за межі однієї країни. Потім підхоплювали інші православні країни і потім сходилися на думці, що це свято слід відзначати такої кількості.
Нерухомі ж двонадесяті свята були прив’язані до дати Різдва Пресвятої Богородиці. Потім ми святкуємо Введення в храм Пресвятої Богородиці. Після цього всі свята зав’язані на Різдво Ісуса Христа. Через 9 місяців після Благовіщення ми святкуємо Різдво Христове. Через 7 днів святкуємо обрізання Господнє. Є свята, які прив’язані до людських мірок, а є й такі, що їх встановила церква.

Юліанська проти григоріанського

 — А як виникла розбіжність між західним християнством і православ’ям, різні календарі та різночитання дат?

— Люди до календарного питання підходили по-різному. Перший, визнаний у всій Європі, був юліанський календар, він виник за 100 років до Різдва Христового. За ним жила вся Римська імперія, що охоплює на той час практично всю Європу, Малу Азію, Північну Африку. Згодом з’ясувалося, що цей календар відставав від сонцестояння на один день протягом 100 років. До 15 жовтня 1582 року різниця набігла в десять днів, і Папа Римський Григорій XIII ввів «високосний рік». І Римсько-католицька церква перейшла на цей календар, а Православна церква залишилася юліанською.
На юліанському календарі залишилися Російська Православна Церква, Ізраїльська, Греко-Католицька, Болгарська, Румунська церкви, монастирі на священній горі Афон.

Що означає жити за юліанським календарем?

— Різдво Христове завжди було прийнято святкувати 25 грудня. Православна церква також святкує Різдво 25 грудня, тільки пишеться, що це «за старим стилем», тобто за юліанським календарем. Але ця дата відповідає 7 січня «за новим стилем». Наразі різниця стилів складає вже 14 днів. І якщо дотримуватися юліанського календаря, ця різниця зростатиме кожні 100 років. Причому йдеться не лише про Різдво! Усі нерухомі свята змістяться на 14 днів. Наприклад, Покрова Пресвятої Богородиці буде не 14-го, а 1 жовтня.

Коли святкувати Різдво?

— Синод Православної церкви України вирішив дозволити святкувати в інші дати?

— Якось цього року! З моменту об’єднання в Україні православних церков чомусь у журналістів почалися постійні питання про те, чому не 25 грудня святкуємо Різдво? Деякі парафії також захотіли святкувати цього дня. Тобто, просять зробити календарну реформу. Синод цього року вирішив дізнатися відсоткове співвідношення кількості парафіян, тобто тих, хто ходить до церкви регулярно, а не тих, хто з’являється раз на рік чи трохи частіше. Цього року 25 грудня припадає на неділю, і всі прийдуть до церкви. Ось тоді священики й проведуть опитування. Вони й зараз уже опитують, і низка з них 25 грудня служитиме різдвяну службу.

На 25 грудня Синод нашої церкви знімає піст для людей, що постять, але святкування Різдва Христового буде 25 грудня і 7 січня. Це не прив’язка до календаря. Різдво є Різдво! І дата не дуже важлива.

Після того як пройде богослужіння 25 грудня, священики запишуть, скільки за те, щоб відзначати саме цього дня. І визначать у відсотковому співвідношенні, скільки їх по відношенню до загальної кількості. Всі ці звіти будуть надані мені, і я їх відправлю до Києва. Так само вчинять у всіх єпархіях. Ми маємо близько 6000 парафій, ось ми й порахуємо, скільки наших парафіян виявило бажання святкувати різдво 25 грудня, а скільки — 7 січня. Тут спрацює простий демократичний принцип — якщо більшість буде за 25 грудня, то робитимемо календарну реформу.

Після цього ми збираємо Помісний Собор, де кожен архієрей має своїх делегатів: священика та мирян. І проголосуємо: хтось за зміну календаря, а хтось проти. Після ухвалення рішення потрібно буде домовитися з державою, оскільки деякі державні свята прив’язані за датою до церковних. Наприклад, Покрова Пресвятої Богородиці — того ж дня святкується День Українського козацтва та День захисників та захисниць України. Якщо УПЦ не перейде на новоюліанський календар і якщо держава не переведе спільні свята на інші дати, то збігатиметься з їхнім святкуванням Покрови. Є ще День державності 28 липня – на Володимира. А ми вшановуватимемо Володимира Великого на 14 днів раніше. І таких моментів чимало. Ось чому Синод зараз так вирішив. Якщо парафіян, які бажають провести календарну реформу, буде меншість, то жодної календарної реформи не буде.

Розмовляв Валерій РОМАНОВ

Фото Алесі Кареліної-Романової; колаж Радіо Свобода