За партою чи онлайн? Як в Одесі готуються до нового навчального року

Міністерство освіти України рекомендує навчальним закладам країни з першого вересня поновити повноцінне очне навчання. А щоб це стало можливим, забезпечити їх укриттями. Про укриття, навчальний процес під час війни та свободу вибору ми говорили з директором департаменту освіти та науки Одеської міськради Оленою Буйневич.

Не секрет, що три роки «дистанційки» на якість освіти відбилися не найкращим чином. Але чи бажатимуть батьки після останнього масштабного бомбардування Одеси вибрати для своїх дітей очний формат шкільних занять?

Батьки зможуть обрати форму навчання

— Очне навчання ефективніше, ніж дистанційне, — визнає Олена Буйневич. — Це стосується спілкування дітей і між собою, і з учителями. А наше завдання забезпечити можливість батькам вибрати форму навчання дитини. І зробити так, щоб у школах вистачило місць для всіх дітей, які вирішили навчатись очно.

Можливість навчатися у класі в Одесі залежить сьогодні від наявності у школах укриттів. І до першого вересня, запевняють у департаменті освіти, у навчальних закладах міста буде обладнано близько сотні таких сховищ.

— Поки що 70% батьків обрали очну форму навчання. Але зараз, після останнього обстрілу Одеси, коли було пошкоджено школи та дитсадки, ми повторимо опитування, — каже Олена Валеріївна. — Коли ми приїхали до дитячого садка, де вибило вікна, батьки, які там уже прибирали, просили відкрити садок якнайшвидше. Їм на роботу треба виходити. А батьки школярів, навпаки, кажуть, що передумали — дитину залишимо вдома.

Як готуються сховища в Одесі

— Батьки мають знати, що класичні, протирадіаційні бомбосховища, які мають уберегти від прямого влучення ракети, є лише у чотирьох навчальних закладах міста, — не приховує чиновниця. — Решта — первинні укриття.

Облаштовують їх у підвалах або занурених цокольних приміщеннях, що мають висоту стелі не менше 1,7 метра, певну ДСНС товщину стін, залізні двері. Вікон там не повинно бути або їх слід забарикадувати мішками з піском. В укриття потрібно провести вентиляцію, каналізацію, освітлення, опалення та пожежне сповіщення. Обов’язковою є наявність запасу води, продуктів, медикаментів.

Приблизно у 90 навчальних закладах міста сховища обладнати неможливо. У будинках немає підвалів або вони не підходять. У двох школах місто планує встановити модульні бетонні укриття – кожне на 250 місць, а в одному дитячому садку – на 100 місць. Розміщені такі укриття будуть у Пересипському та Київському районах. Використовувати їх зможуть не лише школярі, а й місцеві мешканці.

До речі, з’ясувалося, що на встановлення модульних укриттів потрібно менше часу, ніж ремонт підвалів.

Навчальні зміни співпадатимуть зі сховищами

Займатися школярам доведеться в дві зміни, оскільки заняття тепер залежать від кількості місць у сховищі. Передбачені в укриттях й уроки.

— Є укриття, де можна посадити дітей за класами, — там навчальний процес триває. Але це можливо не скрізь, – каже Олена Буйневич. — Потрібно розуміти, що коли 300 дітей перебувають в одному приміщенні (навіть якщо умовно поділити їх на класи), то вчитель не докричиться кожної дитини. І ми таки зосереджуємося не так на навчальному процесі у разі, але в психологічної підтримці дітей. Прагнемо відволікти їх, зменшити критичний рівень стресу. А уроки вже після відбою тривоги. Я як дитячий психолог вважаю, що навчальний процес — не першочерговий, коли дитина в небезпеці.

Що буде з навчальною програмою

Уроки у школах відбуватимуться лише з основних предметів, які потребують контакту учня з учителем. Насамперед це математика, фізика, хімія, українська та іноземна мови.

Істотних змін у навчальній програмі не передбачається. Навіть з іноземної мови, хоча президент запропонував вивчати англійську мову, починаючи з дитячого садка.

— Об’єктивно програми з іноземної мови є непоганими, — вважає педагог. — А ось реалізація цих програм… Підручники та робочі зошити, які дають змогу дитині з інтересом вивчати іноземну мову — альтернативні, недержавні. І дуже дорого коштують. А зараз буде проблема ще й з викладачами, тому що люди, які володіють іноземними мовами, непогано працевлаштовуються за кордоном. В нас вакансії викладачів майже з усіх предметів. А всі останні роки і ковід, і війна цьому сприяють. Коли не було світла, вчителі змушені були виходити на уроки з кафе та паркінгів. Складнощі у пошуках педагогів є, звичайно ж, і сьогодні. А в дитячих садках ситуація ще гірша. Адже з початку війни їх співробітників перевели на режим «простий».

Як будуть працювати дитячі садки

З дитячими садками ситуація набагато складніша. Сьогодні в Одесі працює 41 садок. Місць для всіх охочих не вистачає. Нині їх стало втричі менше, ніж було до війни.

— Якщо садок розрахований на 300 дітей, то укриття на 70-80. А приймати дітей у кілька змін у цих закладах неможливо. Але з 1 вересня у дитсадках з’являться групи короткочасного перебування, — обіцяє директор департаменту. — Таким чином, хоч кілька разів на тиждень батьки зможуть залишити дітей з вихователем.

Всього в Одесі було пошкоджено сім дитячих садків та чотири школи.

— Один постраждалий садок на Слобідці ми вже запустили. Садок, який приймає дітей із проблемами зору, відкриємо днями, — розповідає Олена Буйневич. — Батькам я хочу просто вклонитися. Батьки, педагоги, волонтери вже винесли все сміття. Червоний Хрест допоміг нам із плівкою та брезентом для вікон. Хочу подякувати благодійному фонду «Добрий самарянин». Я навіть не дзвонила, не просила – самі одразу відгукнулися, запропонували допомогу.

А ось дитячий садок на Сабанєєвому мосту відновити буде складно — там дуже серйозні ушкодження. Щоправда, враховуючи близькість моря, його й не відчиняли. Педагоги працювали дистанційно — проводили з дітьми годинникові заняття онлайн.

— Але це був відремонтований, просто ляльковий садок, — згадує Олена Валеріївна. — Дуже шкода роботи, грошей, серця, душі, які в нього вкладені.

Як відновлюють ушкоджені навчальні заклади

На ремонт пошкоджених навчальних закладів виділено гроші із міського бюджету. Допомагають їх поновити і небайдужі одесити.

— Знаєте, я завжди дуже критично ставилася до цього, — наголошує Олена Буйневич. — Нещодавно одна волонтерська організація запропонувала нам провести ремонт у сховку. Я відмовилася, бо є певні стандарти ремонту у таких приміщеннях. Але після останнього бомбардування Одеси батьки, випускники прийшли на допомогу. У 43 школі, наприклад, випало майже 100 вікон. І батьки із випускниками почали збирати гроші, щоб допомогти їх відновити. Бажання зробити свій внесок у допомогу своїй рідній школі — це святе прагнення, яке, напевно, робить нас людьми і дає змогу легше перенести все те, що на нас усіх зараз навалилося.

Хто дасть гарантію безпеки

— Хотілося б звернути увагу одеситів, — наголошує Олена Буйневич. — Я чую дивні питання: чи ми гарантуємо безпеку дітей у навчальних закладах під час обстрілів? Такі батьки мають розуміти, що не ми запускаємо ракети. Нема в Україні сьогодні абсолютно безпечних місць. Навіть бомбосховища не є абсолютно безпечними. Ми в школах відповідаємо виключно за те, щоб під час повітряної тривоги відвести дітей до укриття. А за те, що ракети літають і що витримають ракету первинні укриття, педагог не може відповідати. Ми робимо вибір: залишаємось в Україні, підтримуємо свою країну. Але розуміємо, що тут небезпечно.

Статистика регіону: як працюватимуть школи в Одеській області?

У режимі офлайн з першого вересня працюватиме 641 школа на Одещині, це майже 90% від загальної кількості. Про це повідомив директор департаменту освіти та науки Одеської обласної військової адміністрації Олександр Лончак.

За його словами, можливість сісти за парти отримають 213 тисяч школярів Одеського регіону, у тому числі 21 622 першокласники.

— Також до навчальних закладів області повернулося близько дев’яти тисяч претендентів на освіту, які навчалися дистанційно, перебуваючи за кордоном. За кордоном продовжують перебувати 40 286 дітей. Крім того, до шкіл регіону зараховано понад 6500 дітей-переселенців, — зазначив Лончак.

Новини для учнів: навчальний рік буде довшим

Школярі Одеси та області проведуть цього навчального року за партами на місяць довше. Тривалість навчального року було встановлено Кабінетом Міністрів 28 липня.

Про тривалість навчального року та його організацію йдеться у Постанові Кабміну «Про початок навчального року під час військового стану». Постійний представник Кабміну у Верховній Раді Тарас Мельничук повідомив, що новий навчальний рік триватиме з 1 вересня

2023 – 28 червня 2024 року. Забезпечити організацію початку навчального року залежно від ситуації у кожній окремій адміністративно-територіальній громаді мають обласні військові адміністрації. Також місцева влада зобов’язана збудувати комфортні та якісні укриття для забезпечення безпеки дітей.

Вероника Поліщук