Проблеми сучасності: як сортування сміття врятує багато одеських життів

А ви знали, що тільки одесити утворюють більш ніж 300 мільйонів кілограмів сміття на рік? Що мікропластик заполонив земні простори і ми їмо його разом із рибою? Або що через масові відходи нас чекає глобальна зміна клімату? Про це і не тільки «Одеському життю» розповів Владислав Михайленко, асистент кафедри екології та охорони довкілля Одеського державного екологічного університету, доктор філософії з екології та керівник громадської організації «Місто майбутнього».

— Чому сміття треба сортувати?

— На одного одесита на рік припадає 350 кілограмів відходів. Якщо на все місто, то це десь 350 мільйонів кілограмів сміття на рік. І насправді ці цифри жахливі, бо якщо відходи не утилізувати, вони будуть накопичуватися на звалищах. Всі ці звалища будуть джерелом виникнення небезпечних речовин, які потраплятимуть у повітря, ґрунт та воду, а потім до нашого організму. У морському і ґрунтовому середовищі вже є багато мікропластику. Дослідження показують, що в нашому організмі є частини мікропластику, і вся риба, яку ми їмо, теж має пластик. Також сміттєзвалища — це джерело великої кількості парникових газів. І якщо ми не будемо контролювати потік побутових відходів, то зміни клімату будуть відбуватися ще швидше. Часто звалища горять, і під час горіння на них утворюється ще більше небезпечних речовин. Є дуже цікава хімія: якщо горить одна тонна відходів, то з неї може утворитися 3,5 тонни вуглекислого газу (CO2).

— Як сортувати пластикове сміття?

— Є декілька підходів. Перший: сортувати сміття по типу пластика (він буває семи типів), але в Одесі не всі види приймають на переробку. Другий підхід: сортувати та здавати на переробку пляшки від напоїв разом з кришкою та етикеткою, перед цим треба спресовувати пляшки. Щоб знайти місця, де приймають пластик, я раджу користуватися застосунком «Сортуй» (sortui.org.ua). Третій підхід: сміття, у якого немає маркування, можна збирати в окрему тару, як неліквідне. В Одесі такий пластик приймає проект «Дорогоцінний пластик» за адресою — вулиця Канатна, 112, телефон: (067) 910-66-01. Ще я раджу: якщо біля вашого будинку немає спеціального контейнера для пластику, ви завжди можете зі своїми сусідами створити місце для збору такого сміття, якщо погодите це з ОСББ або із ЖЕКом.

— Чи збираєте ви ще кришечки для допомоги ЗСУ?

— Так, у нашій громадській організації «Місто майбутнього» досі діє проект «Пластик рятує життя». Ми збираємо кришки від пляшок, продаємо їх компаніям, що переробляють пластик, а за виручені кошти допомагаємо ЗСУ. Зараз наша ціль — зібрати шість тонн, або три мільйони кришечок, і закупити розвідувальний БПЛА для захисників. Тому приєднуйтесь до нас. Вже не треба сортувати їх по кольорах, як раніше, а просто відокремлювати другий тип пластику: це цифра 2 у трикутнику, або чотири латинські літери HDPE. Якщо немає маркування, то майте на увазі: другий тип пластику — це кришка від будь-якої питної води, молочної продукції (окрім продукції «Данон» — там може бути і другий, і п’ятий тип), також значна кількість кришечок від побутової хімії та косметичних засобів, але тут вже треба уточнювати маркування. Також треба звертати увагу, щоб до кришечок не потрапляло інше сміття — залізо, фольга, силікон. Це може зіпсувати обладнання, яке переробляє пластик.

Де збирають кришечки в Одесі

• Видавництво «Чорномор’я», площа Бориса Дерев’янко, 1;
• Торговий центр «Мій Дім», проспект Добровольського, 137;
• Одеський ліцей № 9, проспект Академіка Глушка, 1г;
• Black Caffe, проспект Гагаріна, 15;
• Кафе «Аптека Лейбензона», вулиця Льва Толстого, 5;
• Cafe&Shop Presto, вулиця Троїцька, 47;
• Кафе «Шум», вулиця Катерининська, 65
• Кав’ярня Salute, провулок Віце-адмірала Жукова, 3/7;
• Freedom Coffee Place, вулиця Троїцька, 54;
• Кафе «Альтернатива», вулиця Академіка Філатова, 24 та Академіка Вільямса, 68/1.
• ГО «Мрія вільних людей», вулиця Семена Палія, 73;
• Споруда «Металеве серце», вулиця Катерининська, 93.

Якщо ви живите в області, то відносьте кришечки до «Нової пошти», бо вони є партнерами проекту «Пластик рятує життя».

Анастасия Епурь