Модерн з одеським колоритом: неповторний декор і рідкісний стиль особняка на Ніжинській

По вулиці Ніжинській, 38, розташований невеликий особняк. Здається, що схожих будинків в Одесі багато, проте, якщо придивитися, він має безліч неповторних та оригінальних елементів і вважається однією з найцікавіших будівель у місті.

Близько 1909 року будівля, що розташовувалася на Ніжинській, 38 (нумерація збереглася дотепер), перейшла до голови товариства сільського господарства, почесного мирового судді та володаря ще кількох престижних звань Стефанова. Він замовив перебудову будинку архітектору Меннеру, про якого майже нічого невідомо. Крім будинку на Ніжинській, його авторству належить ще тільки будівля в провулку Катаєва, 1.

Меннер використовував у своїй творчості переважно модернізовані форми ренесансу, а стиль будівлі можна назвати перехідним від орнаментального до геометричного модерну. Крім того, архітектура будинку неповторна і має декор, невластивий одеському модерну.

Кількість декору дуже поміркована, а ліпнину можна побачити лише над вікнами та навколо порталу арки. Ліпні прикраси порталу мають складний геометричний малюнок і гарно гармонують з прикрасами прорізу. З боків збереглися дві мармурові таблички з ім’ям власника та номером будинку.

Ворота арки — справжній витвір мистецтва, виконані в рідкісному для Одеси стилі. Їх прикрашають ковані виноградні лози, так само прикрашені й решітки на вхідних дверях.

З боку двору до флігеля веде кам’яна веранда з багато декорованими сходами, огорожі яких стилізовані під хвилі, що збігають. Майданчик перед входом до флігеля викладено пірогранітними плитками в стилі модерну. До речі, таку саму плитку використано в одному з київських будинків — на вулиці Спаській, 6.

Від внутрішнього оздоблення будівлі майже нічого не збереглося, а лицьове крило за радянських часів було надбудовано поверхом, що порушило пропорції головного фасаду і спричинило перекіс будинку.

Ирина Сорокина