Пройшов від Одеси до Праги

З багатьох тисяч уродженців Любашівського району, які мужньо воювали на фронтах Другої світової війни і повернулися додому, до 75-річчя визволення рідної Одещини дожили лише десять сивочолих ветеранів. Голова районної організації ветеранів Галина Слободзян повідомила, що один з них – Дмитро Захарович Волошин – обороняв  Одесу в 1941-му, а Петро Софронович Краєвський визволяв місто у квітні 1944-го. Обоє – уродженці с. Кричунове. 

Фронтове життя для 19-річного Петра Краєвського розпочалося відразу після визволення села. Юнак, мобілізований польовим військкоматом для проходження військової служби, направляється у 86-ту гвардійську стрілецьку дивізію. Грамотного і меткого сільського хлопчину з 6-класною освітою призначають навідником зенітно-кулеметної роти. 

Частинами його дивізії від ворога уже був звільнений Миколаїв та інші населені пункти, велися запеклі бої на Одеському напрямку. Солдат Петро Краєвський разом з досвідченими товаришами мав завдання прикривати пересування наших військ. Коли налітала ворожа авіація, перед німецькими літаками виростала щільна стіна вогню з мобільних зенітно-кулеметних установок. І фашистським стервятникам рідко вдавалося влучно скинути свій смертоносний вантаж. 

З історичних джерел відомо, що першими на околиці міста увірвалися частини 416-ї, 320-ї, 248-ї і 86-ї гвардійських стрілецьких дивізій. 

До самої Перемоги солдат Петро Краєвський, який дослужився до сержанта, воював прожектористом 29-ї зенітної кулеметної роти 670-го батальйону. Брав участь в Яссько-Кишинівській,  Дебренецькій та Будапештській стратегічних операціях, звільненні Західної України. Війну закінчив у Чехословаччині, додому повернувся аж у лютому 1948 року (довелося дослужувати строкову) без жодної подряпини. 

На превеликий жаль, особисто поспілкуватися з визволителем Одеси Петром Софроновичем і розпитати його про події 75-річної минувшини не вдалося. Напередодні любляча донька Людмила забрала старенького  батька до Одеси, щоб підлікувати, і оберігає його від душевних тривог. Адже 24 червня йому виповниться 95 літ. Розповідаючи про свого геройського татуся, педагог Людмила Краєвська люб’язно повідомила, що його портрет також красується у виші, де вона працює, на стенді визволителів міста. 

У селі Бобрик Перший, куди фронтовик перебрався з Кричу­нового після одруження, також шанують ветерана війни і праці. Дідусь розповідав учням, які його часто відвідують вдома, про свої ратні будні. Спогади ветерана, як і багатьох інших, зберігаються у школі. Галина Слободзян з сумом додала, що донедавна вшановували чотирьох визволителів ї Одеси, сьогодні живим залишився лише один.

Юрій Федорчук