Що за планові перевірки відбуваються у Києво-Печерській лаврі – пояснює релігієзнавиця

Зранку 28 березня комісія Національного заповідника "Києво-Печерська лавра" розпочала перевірку ближніх печер у супроводі поліції. 

Релігієзнавиця Людмила Филипович, членкіня комісії, в етері "Радіо Культура" розповіла, що ченці, які залишаються в приміщеннях нижніх печер, чинять цим перевіркам опір. 

Як зазначила науковиця, це не перша комісія на території Лаври. З моменту, коли з Московським патріархатом не підписали договір про оренду цих приміщень, таких комісій було декілька. Вони мали перевірити, що залишилось від попередніх господарів. 

– уточнює науковиця.

Комісії необхідно провести інвентаризацію та усе перерахувати. Однак перевірка має відбуватися за належних умов та температури, щоб нічого не знищити.

Наразі у печерах проживає близько 40 монахів, розповіла Філіпович. Вони мають прописку на території Києво-Печерської лаври. За словами релігієзнавиці, їх неможливо зідти виселити. 

Через роботу комісії відвідування Києво-Печерської лаври частково обмежене. Комісія працює під наглядом поліції, щоби упередити можливість будь-яких провокацій і протистояння.

– підкреслила Людмила Филипович.

Що цьому передувало?

1 січня 2023 року сплив термін дії договору від 17 червня 2016 року, укладеного між Національним заповідником Києво-Печерська лавра та Свято-Успенською Києво-Печерською Лаврою (Чоловічий монастир) Української православної церкви про надання Успенського собору та Трапезної церкви в почасове безоплатне користування УПЦ.

У березні 2023 року Національний заповідник "Києво-Печерська лавра" розірвав договір із УПЦ МП про безоплатне користування лаврою в Києві.

Ченцям необхідно було покинути монастир і всі будівлі. Але представники УПЦ МП відмовилися це робити. 29 березня до Господарського суду Києва надійшов позов від Свято-Успенської Києво-Печерської лаври. У ньому вимагали визнати недійсною відмову від договору з УПЦ МП. 

Намісник Києво-Печерської лаври митрополит Павло заявив, що він та духовенство УПЦ МП не покидатиме Лавру до закінчення судового розгляду. 1 квітня Шевченківський суд Києва відправив Павла під цілодобовий домашній арешт на два місяці за підозрою у розпалюванні міжконфесійної ворожнечі та виправдовуванні збройної агресії РФ проти України.

12 квітня на території Лаври розпочала роботу Комісія з приймання-передачі державного майна, яка тривала до 5 червня. Заповідник направив чоловічому монастирю УПЦ МП вимогу про невідкладне звільнення, припинення користування та повернення всіх культових будівель та іншого майна, що є державною власністю. Напередодні стало відомо, що церква у встановлений термін не підписала акти приймання-передачі державного майна Києво-Печерської лаври.

13 червня Господарський суд Києва відмовив у задоволенні позову УПЦ МП до Національного заповідника Києво-Печерська лавра щодо проведення богослужінь у Києво-Печерській лаврі.

6 липня комісія за допомогою поліції змогла опечатати три корпуси Нижньої лаври – 69, 70 та 71. У 69 корпусі правоохоронці натрапили на несподівану знахідку – портрети російського імператора Миколи II та імператриці Олександри.

Комісія планувала опечатати всі приміщення Лаври, крім тих, які необхідні монахам для проживання. Втім, кожного разу це супроводжувалося бойкотом та протестами вірян УПЦ МП.

10 серпня, Господарський суд міста Києва зобов'язав Свято-Успенську Києво-Печерську лавру (чоловічий монастир) Української православної церкви (Московського патріархату) повернути майно Національному заповіднику "Києво-Печерська лавра".

Джерело