Асоціації газовидобувних компаній України вирішили знехтувати інтересами споживачів і наполегливо закликають владу переглянути стандарти якості постачання газу. Як завжди, «газові волонтери» обіцяють, що всі гроші підуть у «банку» для відновлення після руйнувань внаслідок ракетних атак.
Якщо раніше, калорійність газу становила 8200 ккал на 1 спалюваний кубометр газу, то зараз компанії вимагають офіційного зниження до 6800–7000 ккал — на 15–20%. При цьому встановлений стандарт вже нижчий за радянський і становить 7800 ккал.
Секрет такого високого рівня калорійності газу (8200 ккал) пояснюється дуже просто. Вимоги до показників газу прописані в законодавстві України, і калорійність відповідала показникам російського газу, який транспортувався для компаній ЄС. Європейська якість, так би мовити.
Тож якщо ви думаєте, що ваш лічильник буде враховувати калорійність газу — помиляєтесь. Він, як миленький, крутитиме свою шестерню на користь «Нафтогазу».
НКРЕКП уже доручила знизити вимоги до якості природного газу, що надходить у систему, і видобувники нібито не можуть дотримуватись визначених зобов’язань щодо цієї якості.
Логічно було б припустити, що уряд мав би взяти під свій контроль спробу фактично підвищити вартість газу для населення через схему зниження калорійності. Якщо потрібні кошти для ремонту газової інфраструктури, то для цього є державний бюджет, а не кишеня українця. Але, звісно ж, ніхто цього робити не буде.
Газовидобувні компанії отримують штрафи за невідповідність показників якості газу, попри те, що ці відхилення спричинені російськими атаками. Така ситуація не лише підриває економічну стабільність компаній, але й заважає видобувати більше. Про це заявив виконавчий директор Асоціації газовидобувних компаній України Артем Петренко.
«Росіяни вдарили по певних об'єктах, які серед іншого відповідають і за показники якості газу. І газ компаній повністю не може відповідати тим параметрам якості, які є у зобов'язаннях», – пояснив Петренко.
За його словами, нинішнє законодавство не враховує форс-мажорні обставини, в яких опинився український газовидобувний сектор. Через руйнування об'єктів у компаній залишається лише два варіанти: або подавати газ із незначним відхиленням від стандарту, або взагалі не постачати його.
«Тому по уражених об'єктах є два варіанти. Або подавати трішки інший газ, або взагалі його не постачати. Звичайно, у теперішніх умовах кожен кубометр є надзвичайно важливим», – наголосив Петренко.
Попри звернення учасників ринку, уряд і НКРЕКП поки не ініціювали змін до існуючих норм, які б дозволяли уникати подібних штрафів. Як зазначають у галузі, штрафні санкції можуть бути застосовані як до приватних, так і до державних компаній.
На тлі кризи з видобутком, уряд паралельно шукає шляхи стимулювання закачування газу в українські сховища з боку іноземних компаній. Проте торішні обстріли об’єктів ПСГ негативно вплинули на довіру трейдерів: якщо у 2023 році нерезиденти закачали понад 2 млрд кубометрів, то на кінець року – лише 80 млн кубометрів.
Нагадаємо, директор енергетичних програм «Центру Разумкова» Володимир Омельченко також заявив, що в нинішніх умовах штрафи за невідповідність якості газу лише погіршують фінансове становище газовидобувних компаній та ускладнює процес відновлення після ударів російських ракет та дронів.
Джерело
Чому наш чайник почав грітися довше?
