«Так багато книг, так мало часу… В Одесі презентували книгу пам’яті про Валерія Уреньова — архітектора, педагога, Людину з великої літери»
Сьогодні, 15:00 |
В Одесі презентували книгу пам’яті про Валерія Уреньова — архітектора, педагога, Людину з великої літери
У стінах Одеського музею західного та східного мистецтва (#WEartMuseum) відбулася особлива подія — презентація першого сигнального примірника книги, присвяченої видатному архітектору, науковцю та педагогу Валерію Вікторовичу Уреньову. Це видання — результат тривалої, емоційно глибокої праці, здійсненої за підтримки Української Академії Архітектури та Одеської державної академії будівництва та архітектури.
«Це не просто книга. Це — жива історія життя і творчості»,— такими словами розпочала свій виступ авторка проєкту, дружина Валерія Уреньова — Людмила Іванівна Уреньова. Вона поділилася історією створення видання, зазначивши, що ідея належала їхньому другу, відомому архітектору і художнику Олегу Слєпцову, Президенту Української Академії Архітектури, Народному архітектору України, доктору архітектури, професору, лауреату Державної премії України в галузі архітектури.
«Ще чотири роки тому він сказав мені: "Ну давайте ж зробимо її все-таки за життя…" На жаль, цього не сталося. Ми встигли почати роботу разом — набирали мемуари, підбирали фотографії. Але почалася війна. А 17 жовтня 2022 року Валерія Павловича не стало», — згадує Людмила Іванівна.
Попри біль втрати, проєкт було доведено до завершення. Книга побудована як мозаїка з голосів — мемуарів самого Валерія Павловича, спогадів родини, друзів, колег та учнів. Оформлення доповнене особистими речами, якими він захоплювався — старовинними ножицями, ручками, книжками, — сфотографованими й органічно вплетеними в структуру видання.
«Олег Семенович запропонував розділити книгу на п’ять блоків: мемуари, спогади родини, архітектурно-художній інститут, основні сфери наукових досліджень та спогади колег.
Особливим моментом презентації став виступ Анни, доньки Валерія Павловича:
«Для мене тато був провідником у світ краси. Він навчив мене бачити прекрасне — у формах, деталях, кольорах. І я безмежно вдячна йому за це», — сказала вона. «Якби він був тут — уже всім би подзвонив і запросив! І ще б неодмінно питав кожного: “Руки помив?” Бо до книжок — тільки з чистими руками».
Андрій, син Валерія Павловича наголосив на вражаючій якості видання:
«Я працюю в зовсім іншій сфері, але досі пам’ятаю, що таке коринфський чи іонічний ордер. Це — від тата. Він просив мене знімати для нього гарні будівлі в подорожах. І я ловлю себе на думці, що роблю це досі. Що говорить про те, що коли наші рідні йдуть, вони не залишають по собі порожнє місце, а залишаються з нами».
Професор, заслужений будівельник України, директор Архітектурно-художнього інституту Володимир Суханов назвав книгу подією не лише для родини чи інституту, а для всієї культурної Одеси:
«Ця книга — про Валерія Уреньова, але водночас — про саму Одесу. Її архітектуру, її душу. Він був засновником нашого інституту, його серцем. Ім’я Валерія Павловича — це ім’я епохи».
Символічним стало і те, що під час моніторингової місії ЮНЕСКО в Одесі Володимир Суханов запропонував внести одеські дворики до списку атрибутів універсальної цінності міста — за прикладом слів і досліджень Уреньова. Пропозицію підтримали, і вона була офіційно внесена до протоколу з його ім’ям.
«Ми з ним говорили про книги. Часто. Одного разу він сказав: “Свою першу купив у сім років. Бабуся дала мені рубль...” А ще він казав: “Так багато книг, так мало часу…” Це було його кредо. І його життя», — згадує Суханов.
Своїми емоційними спогадами поділилась Ажаман Ирина Анатолиевна, проректор по НПР: « Завдяки своїй посаді, я мала б говорити щось таке фундаментальне про Валерія Павловича, але згадалось, яким він був для нас колег і розумію, що він назавжди залишиться в нашій пам’яті батьком академії, який жив в академії і для академії».
До слова запросили також народного художника України, академіка, професора Анатолія Горбенка, який емоційно подякував за видання:
«Людмила Іванівна, ви зробили неймовірне. Ви — людина одержима. Ви зберегли пам’ять, яку неможливо переоцінити. Валерій Павлович був людиною, яка надихала, рухала, жила мистецтвом. Для нас усіх — він був більше, ніж просто архітектор».
📘Книга "Валерій Уреньов" вже надрукована у вигляді сигнальногопримірника. У ній — унікальні тексти, фото, цитати, родинні спогади. Видання рекомендоване студентам творчих вишів, бібліотекам, одеситам та всім, кому небайдужа культурна спадщина.Це — світло пам’яті, яке не згасає
Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь. Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.
«Так багато книг, так мало часу… В Одесі презентували книгу пам’яті про Валерія Уреньова — архітектора, педагога, Людину з великої літери»
