На Запорізький АЕС – рекордний блекаут. Чи є загроза ядерної катастрофи?

На найбільшій атомній електростанції України та Європи – Запорізькій – уже третій тиждень триває блекаут. Весь цей час станція працює на дизельних генераторах, які в аварійному режимі забезпечують охолодження та безпеку її реакторів.

После аварии на "Фукусиме" в 2011 году европейские регуляторы установили правило: без внешнего энергоснабжения АЭС может работать не более 72 часов. Если этот срок превысить - возрастает риск ядерной катастрофы. Однако международными правилами, как и большинством законов и обычаев войны, россияне традиционно пренебрегают.

Зачем оккупанты снова обесточили ЗАЭС и чего ожидать дальше? По словам министра иностранных дел Андрея Сибиги, это "тестовое" отключение - часть подготовки станции к объединению с российской энергосистемой. "Следующий шаг еще опаснее: запуск реактора под оккупацией - без надлежащего охлаждения, без какой-либо лицензии, вне контроля", - подчеркнул глава ведомства.

Реальна ли такая перспектива, какие риски это несет Украине и миру и как это остановить?

Как Россия оккупировала ЗАЭС

Начало марта 2022 года. Город-спутник Запорожской АЭС Энергодар под обстрелами, вокруг пожары, а российские танки бьют по территории ядерного объекта. В тот момент мир оказался в шаге от повторения Чернобыльской катастрофы.

Была надежда, что вмешается Международное агентство по атомной энергии (МАГАТЭ) и оккупация быстро прекратится. Однако россияне завезли на станцию военную технику и оружие, заминировали окрестности и ограничили доступ персонала.

После этого начались постоянные перебои со связью и поставками электричества из украинской сети. Из-за российских обстрелов линий электропередачи ЗАЭС несколько раз обесточивалась, поэтому реакторы пришлось перевести в состояние холодного останова (не происходит ядерная реакция), а станция перестала вырабатывать электричество.

В течение этого времени персонал работал под дулами автоматов, а контроль над объектом параллельно захватывал "Росатом". Кремль не скрывал планов по присоединению Запорожской АЭС к своей энергетической системе, но из-за ряда технических, организационных и безопасностных проблем это ему не удавалось. Впрочем, системная работа в этом направлении велась и не прекращается до сих пор.

Подготовка к запуску: что сделали оккупанты

С 2023 года россияне готовят почву для запуска незаконно оккупированной станции. Они действуют как минимум в двух направлениях: информационном и техническом.

В информационном поле они создают иллюзию "порядка на станции": рассказывают о якобы "технической готовности блоков", "плановых ремонтах" или "регламентных проверках систем". На самом деле это имитация деятельности, призванная убедить мир, что Запорожская АЭС может безопасно работать под контролем России.

Параллельно идет техническая подготовка объекта. Россияне развивают инфраструктуру, чтобы попытаться встроить ЗАЭС в собственную энергосистему. По данным спутниковой разведки, проанализированным экспертами Greenpeace, за последние два года россияне сосредоточились на нескольких ключевых проектах.

Первый - строительство ЛЭП длиной 201 км между подстанциями в оккупированных Мелитополе и Мариуполе. Эта линия является частью планов Российской Федерации по присоединению энергосистемы временно оккупированных территорий к своей сети.

Другий – будівництво системи водопостачання для охолодження реакторів. Це набуло особливого значення після руйнування Каховського водосховища.

Крім того, росіяни свідомо пошкодили лінії електропередач 750 кВ поблизу станції. Це призвело до десятого блекауту на ЗАЕС і змусило її перейти на резервне живлення від дизельних генераторів. Ці дії, за оцінками "Greenpeace України", вказують, що Росія може спробувати під’єднати окуповану станцію до російської мережі. Наступним етапом може стати спроба запуску одного реактора ЗАЕС.

Чи можливий запуск реакторів в окупації

Опитані ЕП експерти та чиновники наголошують, що запуск навіть одного реактора – складний, небезпечний і дорогий процес, але він можливий з технічної точки зору.

"Не існує технічних проблем, які не мають вирішення, тож теоретично це можливо. Інше питання – безпекові нюанси, які досі актуальні і не зникнуть до завершення боїв", – говорить представник однієї з вітчизняних енергетичних компаній.

За словами ядерного спеціаліста "Greenpeace України" Шона Берні, наразі з технічної точки зору "Росатом" може запустити лише один реактор.

"Хоча ми не знаємо деталей цих планів, наш аналіз документів, заяв Росії та супутникових зображень показує чітку траєкторію руху до запуску. Наша оцінка базується на тому, що, з урахуванням наявної охолоджувальної води, експлуатація одного реактора на зниженій потужності в режимі генерації можлива", – каже Берні.

За його словами, для експлуатації кількох реакторів "Росатому" доведеться забезпечити набагато більший обсяг води в басейні ЗАЕС, а наразі неможливо.

Тимчасом український високопоставлений чиновник вважає, що до припинення вогню росіяни навряд чи зможуть запустити та експлуатувати хоча б один реактор: "Вони продовжать здійснювати провокації, щоб досягати якихось політичних чи військових цілей, але запуск і робота реактора в умовах війни малоймовірні".

З ним погоджується Берні: "Прихована мета Росії – використання загрози перезапуску як тактичної та стратегічної зброї для досягнення військових цілей".

Чи можлива катастрофа за сценарієм Чорнобиля або Фукусіми

З технічної точки зору, ситуація на станції критична. Про це говорив президент Володимир Зеленський, представники Міненергетики, "Енергоатома", МАГАТЕ, профільні експерти. Українські фахівці не мають ілюзій: запуск хоча б одного реактора в поточних умовах – це злочин, який дорого обійдеться світу.

Це підтверджує фахівець з радіації та ядерної енергетики Ян Ванде Путте: "Існують ризики внаслідок дій Росії. Їх масштаб широкий і залежить від типу події, а головне – від того, які заходи вживають або не вживають російські окупанти".

Зокрема, на Запорізькій АЕС є дванадцять джерел радіоактивних матеріалів: шість ядерних реакторів та шість басейнів з відпрацьованим паливом. Усі вони можуть призвести до викиду радіоактивних речовин у довкілля.

"Якщо відбудеться повне знеструмлення станції включно з генераторами та батареями і якщо реактори перебувають у стані зупинки, тоді вирішальним фактором стають дії Росії і чи спрацюють автоматичні системи безпеки так, як передбачено. Залежно від цих факторів вирішальним стає час до пошкодження ядерного палива та початку радіоактивних викидів", – пояснює Путте.

За оцінкою Greenpeace, на ЗАЕС пройдуть щонайменше два тижні, перш ніж ядерне паливо нагріється до точки пошкодження, або навіть понад місяць – залежно від того, про яке з 12 джерел ідеться і що робитимуть росіяни. Якщо РФ запустить один або кілька реакторів, наслідки стануть більш загрозливими.

"Якщо якийсь реактор знову почне виробляти електрику, сценарії починаються з того, що в разі знеструмлення включно з аварійними генераторами ядерне паливо швидко перегріється. За таких обставин ядерне паливо зазнає пошкоджень і розплавлення відбудеться через кілька годин", – підсумував Путте.

Чи може світ зупинити окупацію ЗАЕС

Міжнародна спільнота має достатньо інструментів, здатних вплинути на Росію в питанні деокупації станції. Ключовий – посилення санкційного тиску на "Росатом" та його дочірні структури для виведення росіян з глобальної ядерної архітектури.

Попри війну, російська ядерна корпорація працює на світових ринках, зокрема в Євросоюзі, Туреччині, Індії та Єгипті. Обмеження контрактів, зупинка спільних проєктів і замороження активів стали б відчутним сигналом для Кремля.

Ключову роль у стримуванні російської загрози, що нависла над Запорізькою АЕС, мають відігравати держави-члени МАГАТЕ. Їх підтримка та політичний тиск повинні постійно привертати увагу світу до ядерних ризиків, які створює окупація станції. Натомість голова МАГАТЕ Рафаель Гроссі надсилає суперечливі й тривожні сигнали щодо позиції організації у відносинах з Росією та її атомною галуззю.

Показова подія сталася після десятого блекауту на Запорізькій АЕС, від якого станція не оговталася досі. Наступного дня Гроссі з’явився в Москві як почесний гість конференції "Атомний тиждень", яку організував "Росатом".

Під час виступу він подякував російській атомній промисловості, назвав її "надійним партнером" і наголосив на дружніх відносинах з гендиректором "Росатома" Олексієм Ліхачовим. Такий жест виглядає як ігнорування агресії РФ і ставить закономірне питання, чи може МАГАТЕ бути неупередженим арбітром.

Джерело