Звільнити уяву: про що говорила Анастасія Пілявскі на форумі «Відновлення після тотальної війни» Ukrainian Cosmopolis

Одним із найяскравіших і найдискусійніших виступів форуму «Відновлення після тотальної війни» став виступ професорки антропології та політики Королівського коледжу Лондона і засновниці Ukrainian Cosmopolis Анастасії Пілявскі. Сьогодні вона очолює міжнародний дослідницький проєкт, присвячений політичним мовам Індії, який також включає порівняльне дослідження України. Доповідь Анастасії була присвячена не воєнним діям і не питанням економіки, а боротьбі за національну свідомість, культурну пам’ять та право України самостійно визначати власну ідентичність.

На думку спікерки, російсько-українська війна ведеться не лише за територію, а й за смисли. Росія прагне контролювати не тільки землю, а й історію, культуру, мову та уявлення людей про самих себе.

«Путінська армія атакує Україну не лише ракетами й дронами. Вона веде повномасштабну символічну війну проти історії, пам’яті, культури та почуття належності», — наголосила Анастасія Пілявскі.

Особливу увагу вона приділила проблемі культурної спадщини. На її думку, українське суспільство нерідко відмовляється від власних історичних і культурних надбань лише тому, що їх намагається привласнити Росія. Як приклади вона навела пам’ять про Другу світову війну, російськомовну літературу, а також творчість Михайла Булгакова та Ісаака Бабеля.

Спікерка переконана, що відмова від цих елементів не є справжньою деколонізацією. Навпаки, це означає згоду з російським трактуванням історії та культури.

«Кремль каже: “Це наше”, а ми відповідаємо: “Так, ваше, забирайте”. Але в цей момент ми вже визнаємо за Кремлем право вирішувати, кому належать історія, культура і пам’ять», — зазначила вона.

Окремою темою стало питання російської мови в Україні. На думку Пілявскі, мова не може належати державі й не визначає політичної лояльності людини. Вона нагадала, що сучасна російська пропаганда успішно поширюється й українською мовою, тому проблему слід шукати не в мові, а в змісті та смислах.

Важливою частиною виступу стали роздуми про природу української нації. Анастасія Пілявскі категорично не погодилася з твердженнями про те, що українська нація ще лише формується. Вона нагадала про референдум 1991 року та події 2022 року, коли мільйони людей по всій країні об’єдналися для захисту держави.

За її словами, українців об’єднує не етнічна однорідність і не єдина мова, а відданість свободі, несприйняття авторитаризму та здатність до самоорганізації.

Спікерка навела приклади волонтерського руху, горизонтальних зв’язків і взаємодопомоги, які стали однією з ключових причин стійкості України в перші місяці повномасштабного вторгнення.

Завершуючи виступ, професорка Пілявскі сформулювала головну тезу своєї доповіді: політична незалежність не може бути повною без незалежності символічної. Україна повинна самостійно визначати межі своєї культури, історії та пам’яті, не озираючись на російські інтерпретації.

«Україна повинна перестати жити у щілинах російської уяви. Вона має зайняти власний простір — вільний, складний, багатомовний, європейський і по-справжньому український», — підсумувала спікерка.

На думку Анастасії Пілявскі, справжня перемога України означатиме не лише звільнення територій, а й остаточне звільнення національної свідомості від імперських категорій та нав’язаних ззовні визначень.