Ніхто цін не підіймав, а ліки подорожчали на 10%. Що відбувається?

"Дефіциту поки немає, а ціни щодня ростуть". Так 12 вересня виглядав головний висновок журналістів про ситуацію в аптеках після ударів росіян по логістичних центрах. Зокрема, окупанти знищили найбільший склад ліків країни, що належав компанії "Біокон", склад одного з найбільших фармацевтичних дистриб'юторів "Оптіма-фарм", а також склади компаній Universal logistic та "БаДМ" в Одесі.

Аби дослідити вплив цих ударів на вартість ліків, ЕП взяла сотню найпопулярніших позицій за продажами 2025 року і простежила їхню ціну на Tabletki.ua – сервісі, через який проходить 80% онлайн-продажів цієї групи товарів. Сайт зберігає середню ціну пропозицій аптек в Україні за кожен місяць.

З липня до середини вересня подорожчали 95 з 99 знайдених препаратів. Медіана – плюс 10,3%. За попередні дев'ять місяців ці ліки додали 2,8%. Найбільше зросли ціни на дешеві генерики "Дарниці": "Анальгін" – на 37%, "Цитрамон" – на 29,5%. Більша частина зростання відбулася в серпні – медіанна ціна піднялася на 7,5%.

За два місяці – більше, ніж за попередні дев'ять

На фармринку зростання цін на Tabletki.ua пояснюють так: мережі традиційно демпінгували одна одну на сайті, а в липні, коли погіршився фінансовий стан, почали показувати реальні ціни. Так, за цією версією, і виник стрибок на 10%.

Однак зростання видно не лише на Tabletki. Другий агрегатор, МІС "Аптека 9-1-1", показує для тих самих 20 найпопулярніших ліків плюс 7,7% з липня. Це менше, ніж на Tabletki, але напрям збігається в 19 препаратах з 20.

Сайти самих мереж, збережені у вебархіві, показують те саме. Таблетки "Небілет" у "Подорожнику" подорожчали у всіх 110 київських відділеннях, свідчать копії від 26 травня і 16 вересня. Медіанна ціна зросла на 10,2%. "Анальгін-Дарниця" на сторінці цієї мережі в лютому коштував 37,7 грн, у вересні – 47,7 грн (+26,5%). В АНЦ мінімальна київська ціна трьох препаратів зросла на 7,7-8,4%.

Читайте також

Фармреформа зламалася на старті. Хто і навіщо переписує правила нагляду за ліками

Касові продажі теж дорожчають. За даними Proxima Research, які наводить спеціалізоване видання "Аптека", за 1-28 серпня мережі продали на 9,7% більше в гривнях і на 1,1% менше в упаковках. Інфляційна складова 34-го тижня 2026 року оцінюється в 6% до того самого тижня 2025 року.

Проте жодна ланка фармсектору зростання на 10% не визнає.

"На ринку ми поки бачимо коливання в межах одного відсотка, а не 10%. Водночас динаміка окремих препаратів може суттєво відрізнятися, тому споживач справді може бачити помітне подорожчання конкретних брендів або окремих нових партій", – каже директорка з корпоративних комунікацій компанії "Фармак" Євгенія Піддубна. За її словами, компанія системного підвищення цін не здійснювала.

"Дарниця" на запит ЕП не відповіла, аптечні мережі – також. Один з представників мереж сказав, що його компанія системно цін не підвищувала. Дистриб'ютори – тим більше. За словами директора компанії "БаДМ" Дмитра Бабенка, вони фізично не можуть підняти ціни на свої послуги через обмеження націнки у 8%.

Не бачить зростання і Держстат. За його даними, у серпні фармацевтична продукція коштувала на 2,8% менше, ніж рік тому, і на 0,2% менше, ніж у грудні. Вітчизняні жарознижувальні та знеболювальні засоби від грудня подорожчали на 2,1%, тоді як стелю для таких ліків у каталозі підняли медіанно на 10%.

Одна з можливих причин розходження – заміна товару: коли конкретна упаковка зникає з полиці або різко дорожчає, реєстратор бере аналог з тією ж діючою речовиною і стрибок ціни в індекс не потрапляє. За методологією Держстату, марки й аптеки для реєстрації цін відбирають працівники територіальних органів статистики, і цього переліку служба не оприлюднює.

Заперечуючи зростання цін, учасники ринку називають, звідки воно могло взятися. Бабенко з "БаДМ" бачить лише два варіанти: "Або зміна ціни виробника, або прямі валютні постачання при зміні курсу". Перший з них можна перевірити: ціну виробника в Україні фіксує держава. Відпускну ціну виробник не призначає вільно: він декларує в МОЗ граничну оптово-відпускну ціну, "стелю" і за постановою уряду може підвищувати її раз на шість місяців або при зміні курсу гривні понад 5%.

"Роздрібна стеля" – це задекларована ціна плюс дозволені націнки: до 8% – для дистриб'ютора і до 35% – для аптеки. Піддубна каже, що виробник не може спонтанно змінювати ціни, але за 2026 рік МОЗ дванадцятьма наказами затвердив 6 648 підвищень "стель" у Національному каталозі цін, медіана – плюс 13%.

Читайте також

Долікувалися: дистрибʼютори вимагають від виробників препаратів оплачувати знищену продукцію

Серед ста найпопулярніших ліків "стелю" з грудня підняли для 82 – медіанно на 10%. Чим вищу ціну задекларував виробник, тим більше подорожчав препарат: там, де "стелю" підняли на 15% і більше, ціна на Tabletki від грудня до вересня зросла на 28,7%; там, де "стелю" не чіпали, – на 11,2%.

Якщо про причини поточного підвищення цін ринок ще сперечається, то в тому, що вони зростатимуть далі, не сумнівається ніхто. Наказ МОЗ, який набув чинності 17 вересня, містить 155 підвищень "стель", медіана – плюс 18%.

Обмеження націнок, на які посилаються дистриб'ютори і які уряд запровадив у лютому 2025 року, коли президент Володимир Зеленський пообіцяв знизити ціни на ліки на 30%, теж, імовірно, переглянуть. За інформацією джерел ЕП, уряд розглядає підвищення ліміту для дистриб'юторів з поточних 8% до 10%.

Усі опитані ЕП учасники ринку кажуть, що ціни зростуть. "Російські удари знищують великі обсяги вироблених або імпортованих ліків, а механізму компенсації цих втрат наразі немає. Втрачені запаси потрібно заново виробити або імпортувати, профінансувати нові закупівлі та перебудувати логістику", – пояснює Піддубна.

Джерело