Роздача повісток у дворах та на підприємствах тепер законна

Перед Новим роком Кабінет міністрів України прийняв постанову "Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів". Документ вносить деякі суттєві зміни до порядку військового обліку в країні, легалізуючи практики, вироблені територіальними центрами комплектування (колишніми військкоматами) під час проведення загальної мобілізації.

Проаналізуємо головні їх.

1. Звіряння даних військовозобов'язаних тепер може проводитись шляхом обходу дворів (а теоретично – у будь-якому місці на вулиці). На це уповноважено місцеву владу. Документальне закріплення цієї норми викликано тим, що переважна більшість військовозобов'язаних ігнорували требування про обов'язкове повідомлення військкоматів про зміну місця проживання, сімейного стану, народження дітей тощо.
   Фактично до 24 лютого минулого року українські чоловіки ходили у військкомат для уточнення даних лише у тих випадках, коли без цього не можна було здійснити ту чи іншу адміністративну процедуру (наприклад, виписатись з однієї квартири та прописатись до іншої). У решті випадків вимога повідомлення військкоматів про зміну даних просто ігнорувалась. В результаті до початку війни та загальної мобілізації Україна отримала ситуацію, за якої швидко мобілізувати необхідну кількість осіб певних військово-облікових спеціальностей було вкрай складно, оскільки для початку їх потрібно було просто знайти, щоб вручити повістки.
2. Подавати відомості про уточнення військово-облікових даних можна буде за допомогою "Дія". Щоправда, порядок такої подачі та відповідний сервіс поки що не розроблено. Це нововведення покликане вирішити ту саму проблему, що і обхід подвір'я з звіркою даних. Картотеки українських військкоматів є скупченням паперових, неоцифрованих (або оцифрованих лише частково) особових справ. Вже одне це створює безліч проблем під час обліку.
   Крім того, як було сказано вище, військовозобов'язані не інформують військкомати про зміну облікових даних. Все це в результаті виливається в практику масової роздачі повісток на вулицях, що викликає невдоволення у громадян і призводить до формування спільнот, які допомагають ухилитися від отримання повістки (у багатьох великих містах вже є групи в соцмережах з повідомленнями про те, де роздають повістки).
   Влада сподівається, що можливість уточнити облікові дані через "Дію" допоможе вирішити цю проблему. Хоча тут є й зворотний бік. Якщо зараз стало законним уточнювати дані через мобільний додаток, через деякий час за допомогою цієї програми можуть почати розсилати повістки. І в такому разі довести її неотримання в суді потенційному призовнику буде набагато складніше, а отже, санкція за неявку може бути набагато суворішою.
3. Керівники підприємств повинні повідомляти співробітників про заклик, доводити їм наказ про це під підпис та у разі потреби вручати повістки для явки до військкомату. Фактично підприємства будь-яких форм власності наразі робляться відповідальними за заклик своїх офіційно-оформлених співробітників до лав ЗСУ.
   Це – серйозне нововведення. І якщо на державних підприємствах уявити його реалізацію не так вже й складно, то приватний бізнес напевно намагатиметься піти в тінь, звільнивши співробітників і продовживши платити їм зарплату неофіційно. Причина проста – підприємства не зацікавлені у тому, щоб втрачати працівників. А в ситуації, коли перед ними поставлять вибір: або самим роздавати повістки своїм співробітникам, або відповідати за законом за невиконання цієї вимоги, багато хто воліє просто піти в тінь. Ця обставина напевно вплине на економіку країни, становище якої і без того залишається незавидним.
4. Центри зайнятості тепер зобов'язані подавати інформацію про безробітних військовозобов'язаних до військкоматів. Раніше такого не було, але цей захід був очікуваний. Багато хто також пишуть про те, що приймати на роботу або навчання військовозобов'язаного зможуть тільки після пред'явлення ним військового квитка або постановки на військовий облік, і подають це як "сенсацію". Однак насправді цей пункт і раніше був обов'язковим за будь-якого офіційного працевлаштування.
5. Дипломатичні відомства вестиме військовий облік серед громадян України, які перебувають за кордоном та сприятимуть їх поверненню до країни під час мобілізації, воєнного стану або у особливий період. Цей пункт, мабуть, найцікавіший. Будь-яких реальних важелів впливу на громадян, які проживають за кордоном, українські посольства та консульства не мають. Вони не можуть загрожувати депортацією чи вимагати висилки будь-якого громадянина з країни на підставі того, що в Україні триває мобілізація.

Отже, все сприяння у поверненні військовозобов'язаних з-за кордону для служби у ЗСУ носитиме переважно характер агітації. Приблизно цим українські посольства займалися на початковому етапі війни, рекламуючи серед іноземних громадян службу в Українському іноземному легіоні. Практичних наслідків для українських емігрантів, які не планують повертатися на батьківщину для служби в армії, це нововведення, швидше за все, не принесе.

У сухому залишку маємо розширення переліку схвалених на рівні Кабміну практик ведення військового обліку. Якщо раніше він вівся фактично лише у стінах військкоматів, то тепер вестиметься у дворах, на вулицях, на підприємствах, у центрах зайнятості, посольствах і навіть у віртуальному просторі.