Посольства будуть вести військовий облік громадян України за кордоном

Як це буде і чим загрожує порушення правил обліку?

Продовжуємо аналізувати постанову "Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів", ухвалену Кабінетом Міністрів України перед Новим роком. Як ми вже писали раніше, серед іншого документ передбачає, що тепер зарубіжні дипломатичні установи України (посольства та консульства) вестиме військовий облік військовозобов'язаних громадян, які проживають за кордоном, інформувати їх про початок мобілізації чи призову та сприяти поверненню військовозобов'язаних в Україні у разі оголошення військового стану та початку мобілізації.

Як сказано в постанові, ведення посольствами та консульствами військового обліку стосуватиметься призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які перебувають на тимчасовому консульському обліку. Зазначимо, що консульський облік включає не всіх громадян України, які перебувають у країні перебування дипломатичної місії, а тільки тих, хто на нього встануть добровільно. Спочатку механізм постановки на консульський облік був розроблений для того, щоб посольства могли оперативно надавати допомогу громадянам своєї держави, що у країні перебування, у разі різних позаштатних ситуацій (стихійних лих, початку збройних конфліктів, арештів і затримань місцевими правоохоронцями тощо. буд.).

Вищеописане означає, що громадяни України, які перебувають за кордоном, які не ставали на консульський облік в українських дипломатичних установах, виявляться поза охопленням військового обліку, обов'язки щодо ведення якого Кабмін поклав на посольства та консульства.

Але не все у цьому питанні так просто. Українські дипустанови за кордоном все ж мають певні важелі впливу на громадян нашої країни, які проживають за кордоном. Це стосується випадків, пов'язаних із необхідністю отримання тих чи інших документів у посольстві чи консульстві. Наприклад, якщо у громадянина України минув термін дії закордонного паспорта, його необхідно отримувати у посольстві (якщо, звичайно, такий громадянин не збирається їхати за паспортом до України). Те саме стосується різних довідок, отримання яких може знадобитися, наприклад, для оформлення або продовження посвідки на проживання в країні перебування.

Враховуючи покладання на українські дипустанови за кордоном функції ведення обліку військовозобов'язаних, тепер, у разі явки таких громадян до посольства чи консульства для оформлення якихось документів, їх можуть примусово поставити на військовий облік.

Що стосується "сприяння поверненню" військовозобов'язаних в Україну в період мобілізації, то будь-які юридично-зобов'язувальні механізми тут відсутні. Посольства не можуть вимагати від іноземної країни депортації або екстрадиції громадян України лише на тій підставі, що вони теоретично можуть підлягати мобілізації. Для висилки із зарубіжної країни потрібні набагато більш вагомі підстави, такі як порушення її законодавства, правил перебування в країні або кримінальне порушення законодавства України з подальшим проханням про екстрадицію.

Порушення правил військового обліку під ці ухвали не підпадає, оскільки єдине, що може загрожувати за нього - це адміністративна відповідальність за неявку до військкомату під час мобілізації у вигляді штрафу у розмірі 3400-5100 гривень. І то це стосується лише тих випадків, коли військовозобов'язаному було виписано повістку. Виписувати їх можуть лише військкомати (територіальні центри комплектування). Дипустанови на це не уповноважені. Хоча, за постановою Кабміну, вони й можуть передавати поставленим на облік військовозобов'язаним повістки.

Втім, у разі звернення військовозобов'язаних до посольства чи консульства України за кордоном за оформленням закордонного паспорта чи іншими адміністративними послугами, не виключено варіант вилучення у них паспорта дипломатичними працівниками з метою провокування примусової депортації із країни перебування до України. Зрозуміло, це не цілком правовий і вкрай сумнівний з погляду іміджу варіант. Але якщо така вказівка ​​надійде до МЗС з Офісу президента, можливості для його реалізації у посольств та консульств є.

Підсумовуючи, зазначимо, що початок ведення військового обліку посольствами та консульствами України може торкнутися деяку частину тих, хто перебуває за кордоном військовозобов'язаних. Насамперед це торкнеться осіб, які добровільно стали на консульський облік, або звернулися до українських дипломатичних установ за оформленням документів. Водночас юридично зобов'язуючих механізмів для примусового повернення військовозобов'язаних в Україну посольства і консульства не мають. Але різні сумнівні з правової точки зору схеми, на кшталт конфіскації паспорта для того, щоб спровокувати депортацію з країни перебування, скидати з рахунків не варто.