У Молдові 6 вагонів з зерном, які прямували до українського порту, зійшли з рейок через спеку
7-08-2023, 13:00 |
Молдавська залізниця зазначає, що попередньою причиною аварії є надзвичайно висока температура, через яку рейки втратили свою міцність.
Загалом потяг, який прямував до Рені, повідомляє Reuters, складався із 61 вагона. Шість вагонів із зерном зійшли з рейок, коли потяг перебував на ділянці лінії Кульма-Чедір-Лунга.
Додається, що молдавські фермери, які традиційно експортують зернові та олійні культури до Румунії та Туреччини, цього року готові експортувати 800 000 тонн з 1,2 мільйона тонн сильного врожаю пшениці.
Доля цієї ділянки тісно переплетена з історією занепаду дунайських портів, хоча розташована від них за 200 км. Цю ділянку траси "Одеса-Рені" та землю під нею Україна отримала від Молдови після тривалої територіальної суперечки, віддавши сусіду шматок 400-метрової берегової лінії з доступом до Дунаю і моря.
"Коли вони все ще вирішували, молдовани вже почали будувати порт та протягувати залізницю "Кагул-Джурджулешти". Усі вантажі почали осідати там. Вони створюють свій порт, а в нас порт мертвий",
– згадує часи кінця 1990-х міський голова Рені Ігор Плєхов у розмові з ЕП.
Будівництво порту в "нульових" суттєво посилило транспортні позиції сусідньої країни на Нижньому Дунаї: значна частка транзитних вантажопотоків тоді переорієнтувалася на користь Молдови. Рені втратив експортні молдавські вантажі – зерно і продукцію Рибницького металургійного комбінату.
За ці роки ренійський порт "упав" найбільше з дунайських: з 15 млн тонн перевалки проєктної потужності порт до 2021 року працював у кращому випадку на 10%. На відміну від Ізмаїльського порту, який працював на 70%.
Ренесанс дунайських портів
"Якщо раніше про існування Ренійського порту мало хто знав, то зараз про нього знає, мабуть, уся Україна",
– каже з гордістю Плєхов.
Морська блокада розвернула багаторічну стагнацію дунайських портів на 180 градусів. Експорт-імпорт через річкові порти зріс у 2022 році майже вп’ятеро порівняно з 2021 роком. Червень для портів Придунав'я за обсягом перевалки буде рекордним.
Проте спочатку про такі рекорди годі було і мріяти. Спершу прохід був можливий тільки через румунський канал Суліна, що спричиняло черги із сотень суден на вхід до портів. Після звільнення Зміїного судна змогли проходити через українське гирло Бистре, що збільшило пропускну здатність портів у три-чотири рази.
Відкриття українського каналу теж далося важко. Кілька суден, які були задіяні в розмінуванні в гирлі Бистре, підірвалися, а потім постраждав плавучий кран, який мав забрати з протоки пошкоджені судна.
Після відкриття проходу через Бистре рух суден кілька разів зупинявся через знайдені вибухові пристрої. Наприкінці липняпідірвавсялоцманський катер "Орлик", а за два дні до того –гідрографічне судно.
Зараз судна з дунайських портів прямують за кількома маршрутами. Один з них – через Суліну або Бистре і морем до споживачів Туреччини, Італії, Греції та Єгипту. Інший передбачає рух річкою через Черноводе до хабу в Констанці, де вантажі з барж перевалюють на великі судна. Везуть переважно зерно, олійні культури та металопродукцію.
Паралельно триває модернізація портів. Обладнання перевозили з морських портів Великої Одеси, відновлювали інфраструктуру, електромережі, відкривали термінали. Відновили залізницю на ділянці Басарабяска-Березино, яка відкрила найкоротший маршрут через територію Молдови до порту Рені. Проте тарифи на транзитні перевезення залізницею Молдови на 57% вищі за ті, що діють в "Укрзалізниці", а з початком жнив вони ще й зросли.
Дунайські порти мають дві головні проблеми: невелика глибина українських каналів, що обмежує розмір суден, та нестача складів – наявні потужності зберігання не були розраховані на перевалку 15 млн тонн вантажів на рік.
Днопоглиблення було одним з пріоритетів. Після довгих перемовин з румунами відповідно до вимог Конвенції Еспоо вдалося збільшити глибину річки на українській території з 3,9 м до 6,5 м – уперше в історії незалежності. Тепер Україна прагне збільшити цей показник у гирлі Бистрому до 7,5 м, щоб зрівнятися з рівнем румунської Суліни. Це питання знову повинно вирішуватися через перемовини з Румунією, яка, звісно, не в захваті від цієї ініціативи.
Крім фактору потенційної екологічної небезпеки Румунія також використовує комерційні важелі в конкурентній боротьбі. За словами співрозмовників ЕП, задіяних у перевезеннях, тариф для суден, які входять і виходять у дунайські порти через Суліну, майже не відрізняється від тарифу для суден, які тільки виходять через румунський канал. Завантаженими судна якраз виходять здебільшого через Суліну.
При цьому румуни не воліють збільшувати пропускну спроможність каналу. За цей час українська сторона на міжурядових зустрічах не раз порушувала питання щодо збільшення Румунією кількості лоцманів на каналі або роботи вночі, але нічого не змінилося.
Нагадаємо:
Внаслідок чергової російської атаки на інфраструктуру Одещини в ніч на 24 липня зазнав пошкоджень порт Рені.
Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь. Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.