АВТОРСЬКА КОЛОНКА

 
 

АКТУАЛЬНІ НОВИНИ

 
   

КОНТАКТИ
Інформація повинна бути вільною.
Посилання — норма пристойності.




При використанні матеріалів посилання на джерело обов'язкове. Copyright © 2018-2022.
Top.Mail.Ru


 Андрій Дрішлюк: «Захищайте свої права»


3-12-2022, 17:00 |

«Ніхто за вас це не зробить», — додає заступник голови Одеського апеляційного суду Андрій Дрішлюк, відповідаючи на запитання, наскільки зараз, під час війни, судова система може захищати законні права та інтереси громадян.

Адже що гріха таїти - думки нині долають всякі.Йде війна — чи до судових суперечок? А з іншого боку — життя продовжується. І це означає, що все одно виникають конфліктні ситуації, які без участі Феміди дуже складно вирішити. Але чи готова судова система до роботи у режимі воєнного часу? І чи здатна вона за нинішніх умов допомогти людині захистити свої права, якщо вони дійсно порушені?

Ось про це ми й хотіли поговорити із заступником голови Одеського апеляційного суду, кандидатом юридичних наук, доцентом Андрієм Дрішлюком, коли запрошували його до «Гостини «Вечірньої Одеси». Потрібно віддати належне нашому гостю — він відповів на всі наші запитання.

— Безумовно, режим воєнного часу став ще одним випробуванням для судової системи, — одразу наголосив Андрій Дришлюк. — Головна вимога сьогодні — мінімізація ризиків для всіх учасників процесу. Ми не маємо права ставити під загрозу чиєсь життя. Тому активно переводимо судочинство в онлайн-формати. Зокрема рекомендуємо проводити розгляд цивільних справ у режимі відеоконференції. Такий формат діяв і у мирний час, але до нього рідко вдавалися. А зараз – це паличка-виручалочка. Ще один варіант – рекомендуємо писати заяву на розгляд справи без участі сторін. У цьому плані апеляційний суд має перевагу перед судами першої інстанції. Явка сторін не є обов'язковою до апеляційного суду. Усі підготовчі заходи, збирання доказів – це прерогатива першої інстанції. Апеляційна ж інстанція повинна за зібраними матеріалами перевіряти доводи сторін, а також законність та обґрунтованість винесеного рішення. Тому докладаємо всіх зусиль, щоб мінімізувати фізичну присутність учасників процесу в будівлі суду, а отже, і ризики для них, пов'язані з воєнним часом.

— До речі, є ще один фактор, який змушує обирати онлайн режим для розгляду цивільних справ, — каже заступник голови Одеського апеляційного суду. - Це повітряні тривоги. Адже у разі сигналу слід судовий процес переривати. Виходить, що справу треба переносити. А з урахуванням наднормативної завантаженості суддів апеляційної інстанції (чому так вийшло — про це розмова пішла трохи пізніше) повернутися до розгляду відкладеної справи вдасться не раніше, ніж за чотири-п'ять місяців…

При цьому, зазначив Андрій Дришлюк, кримінальний процес, як вимагає закон, відбувається за особистої явки сторін. Насамперед слухаються так звані «підстражні» справи, де необхідно обирати міру запобіжного заходу, і такою може бути утримання під вартою.

Зрозуміло, що динаміка розгляду справ в Одеському апеляційному суді була б іншою, якби вона була повністю укомплектована кадрами. Але нажаль. Десять років тому в суді працювало 84 судді. У судовій палаті з розгляду кримінальних справ — 37 осіб, у цивільних — 47. Сьогодні — лише 20 суддів… Шестеро в судовій палаті з розгляду кримінальних справ та 14 — у цивільних справах. При цьому слід не забувати, що в апеляційному процесі передбачено участь колегій суддів із трьох осіб. Тобто варто комусь із них захворіти, поїхати у відрядження і засідання доводиться переносити.

— У цьому зв'язку хочу щиро подякувати за роботу колег-суддів з Херсона, які були відряджені до Одеського апеляційного суду і тимчасово заповнили вакансії, — каже Андрій Дришлюк.З початку війни з Херсона до Одеси прибуло 20 суддів. Наприкінці серпня вони розпочали роботу. Але довго опрацювати їм не вдасться. На щастя, Херсон нещодавно звільнили. І щойно повноцінно почне працювати правоохоронна система, одразу ж з'явиться необхідність у «запуску» судової. Тому судді з Херсона, найімовірніше, найближчими днями покинуть Одесу. Щоправда, у складі Одеського апеляційного суду залишаються ще шість відряджених колег із Луганська. Таким чином, всього кадровий потенціал структури налічує 26 осіб.

Чому в Одеському апеляційному суді такий брак суддів Андрій Дришлюк докладно роз'яснив. Якщо коротко, то збіглося кілька чинників. У країні кілька років тому розпочалася масштабна судова реформа. Вона передбачала, окрім іншого, проведення конкурсів на зайняття вакантних посад у судах. В апеляційній інстанції за визначенням трудяться вікові фахівці. Частина з них у роки пішла на пенсію. Але проведення конкурсів на заміщення вакантних посад застопорилося через те, що не працює Вища кваліфікаційна комісія суддів, оскільки була розформована раніше. Щоб її знову сформувати, необхідно запустити роботу Вищої ради правосуддя (ВРП). Але для цього необхідно провести з'їзди – суддів, адвокатів та науковців, представники яких і сформують ВРП. Постає питання: а як це зробити? Спочатку заважали ковидні обмеження. А тепер ось війна… У будь-якому разі, завершення судової реформи слід чекати не раніше, ніж наступного року.

А чи буде апеляційний суд у повному складі — тоді можна думати про запровадження принципу безперервності розгляду справи. Про це мріє кожен суддя, зауважує Андрій Дрішлюк. Цей принцип прямо не закріплений законодавчо. Але він просто необхідний – доведено практикою. Від безперервності розгляду, коли колегія суддів має можливість здійснювати послідовні процесуальні дії в рамках розгляду однієї справи та не відволікатися на інші, виграють усі учасники процесу. Особливо це важливо для кримінального судочинства.

"Чи внесла війна свою специфіку, наприклад, чи з'явилися нові категорії справ?" — запитуємо наступне запитання заступника голови Одеського апеляційного суду. Наприклад, на Одещині з кожним днем все більше і більше стає переселенців. І, напевно, якісь питання їхньої життєдіяльності вимагають закріплення чи роз'яснення судовим вердиктом. Проте, за словами Андрія Дрішлюка, до апеляційної інстанції нові категорії справ ще не дійшли. Адже розгляд спорів у суді першої інстанції також потребує часу. Потім надається час на подання апеляційної скарги.

Тож із «військовою специфікою» Одеський апеляційний суд познайомиться вже наступного року. Ну а поки що він розглядає звичні категорії справ.

Почнемо з «комунальних». За словами Андрія Дришлюка, суперечки громадян із компаніями, які постачають тепло, світло, газ, воду, у спрощеному судочинстві мають питому вагу не більше 10 відсотків. А до апеляційної інстанції доходить ще менше. При цьому практично кожен із нас стикався з тим, що приходить неправильна платіжка, але довести, що не споживав зазначені кіловати, кубометри та калорії, вкрай складно. Чому так відбувається?

Заступник голови Одеського апеляційного суду не приховує: компанії, які нас обслуговують, постачаючи послуги життєзабезпечення, є фактично монополістом на ринку. І кожна з них має серйозну юридичну підтримку, яка дає змогу використати низку технічних моментів проти звичайного споживача.

Наприклад, оскаржити неправильно нараховану суму можна – ваше право. Але компанія-постачальник послуг має можливість вас відключити. А потім доводьте. Або споживач підписує стандартний договір приєднання до послуги, наприклад, з газопостачання, а потім з'ясовується, що він має право платити не повний тариф, оскільки будинок старий. У такому разі викликається комісія, пишеться заява про перерахунок. Але за цей час – а це може бути і місяць, і два, і три – формально нараховується заборгованість. Тобто система побудована так, що людей змушують спочатку заплатити, а потім уже боротися.

При цьому процес розгляду спору в суді може тривати кілька місяців. Отже, весь цей час треба сидіти без світла чи газу. А потім, домігшись правоти, треба чекати, поки твою квартиру знову підключать. Це відключення робиться швидко, а підключення - цілий процес. Ну а якщо зважити на те, що для участі в судовому процесі треба наймати адвоката — а це гроші — то далеко не кожен громадянин наважується йти до суду за правотою.

«То що ж робити?» — питаємо ми Андрія Дрішлюка.

«Треба боротися, – відповідає наш співрозмовник. — Якщо вважаєте, що ваші права порушені, то треба їх захищати».

Допомогти цьому можуть, зокрема, фахівці Регіонального центру надання безкоштовної юридичної допомоги. Працю працюючих адвокатів вже сплатила держава. Працюють тут переважно молоді фахівці. Але це не повинно бентежити. Це навіть на краще буває, вважає Андрій Дришлюк, оскільки незнання судової практики не обмежує юриста-початківця від пошуку рішення. Більш детально з діяльністю Регіонального центру надання безкоштовної юридичної допомоги ми обов'язково познайомимося і розповімо в одному з найближчих номерів газети.

І ще одна маленька ремарка. Отримати на руки позитивне рішення суду – це півсправи. Його ще треба виконати. Виявляється, значна кількість рішень Європейського суду щодо України якраз пов'язана з невиконанням судового рішення, яке набуло чинності.

З якими ще бідами-проблемами наші громадяни опиняються у суді? Досить багато суперечок із мікрофінансовими організаціями, що надають послуги з кредитування населення. Ситуація стандартна: споживач взяв якусь суму у борг, договір не читав, вчасно віддати гроші не зумів. А потім з'ясовується, що до основної суми боргу додаються чималі штрафні санкції, багатовідсоткова пеня. Накрутка така, що боржник буквально впадає у прострацію від суми. А тут ще представники мікрофінансової організації починають насідати: мовляв, давай швидко віддай борг!Що робити в цій ситуації? Андрій Дрішлюк дає пораду: «Гроші треба повертати. Але читайте договір — там написано, скільки ви маєте повернути». Адже що з'ясовується? Мікрокредитування так називається тому, що високі відсотки пені та штрафних санкцій – у разі прострочення повернення кредиту – діють лише протягом терміну дії договору (як правило, двох місяців). Якщо термін заборгованості зростає, то розрахунок пені та штрафних санкцій за цей час триває вже відповідно до вимог законодавства. А це набагато менше. Примітно, що мікрофінансові організації, чинячи моральний тиск на позичальника, самі до суду не звертаються, розуміючи, що швидше за все програють. Тому позичальник, який вважає, що з нього намагаються стягнути зайву суму, може за справедливістю звернутися до суду.

Говорячи про трудові суперечки, заступник голови Одеського апеляційного суду зазначив, що зараз підходить «хвиля» справ, пов'язаних із заперечуванням законності усунення/звільнення під час карантину за ковідом. Винесення рішень щодо цієї категорії поки що призупинено — до роз'яснення Великої палати Верховного суду. На жаль, законодавство не було свого часу доопрацьоване до кінця: обов'язковість щеплення від ковіда передбачалася лише ухвалою Кабінету Міністрів. Що й породило «розбрід і хитання» у рішеннях, що виносяться. "Фактично суд виконав роль громовідведення", - резюмує Андрій Дришлюк. Адже тепер Верховний суд, проаналізувавши судову практику, дасть нарешті остаточні рекомендації щодо цієї категорії справ.

На завершення зустрічі спробували поставити нашому гостю несподіване запитання: «А чи не втомилися ви бути суддею?». Але, схоже, заступник голови Одеського апеляційного суду був готовий до питання.

— Хоч як пафосно прозвучить, але в судді я йшов, щоб допомагати людям, — каже Андрій Дришлюк. — І запал цей не вичерпався. На все життя запам'ятав слова колишнього голови Верховного суду України Петра Архіповича Чеберяка, який про роботу судді говорив так:

«Рішення, що виноситься, має бути, перш за все, справедливим, а закон під нього потім обов'язково знайдеш».

 Втім, сьогодні судді не лише трудяться на своїх робочих місцях, а й воюють на фронті зі зброєю в руках у лавах Збройних Сил та територіальної оборони. Є такі судді й у Одеському апеляційному суді. Після перемоги Андрій Дрішлюк пообіцяв з ними познайомити.

Олег Суслов


Газета: Вечерняя Одесса
 

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.