Гоголя, 6

Моє подвір'я

1878 року одеський купець Євген Іванович Шульц замовляє будівництво триповерхового особняка архітектору Феліксу Вікентійовичу Гонсіоровському.Будинок з чотирма атлантами був побудований в 1881 для здачі в найманні публіці середньої руки.Потім, 1895 року будинок перейшов у розпорядження сім'ї Вальтуха.

За радянських часів будівля на Гоголя, 6 була звичайною житловою.Будинок зараз є пам'яткою архітектури та містобудування місцевого значення.

У дворі будинку №6 знаходиться стара криниця.Дехто каже, що це не колодязь, а цистерна для дощової води — свідчення періоду історії Одеси, коли не було водопостачання.

Наш двір вважається однією з визначних пам'яток міста.Я жив у будинку на Гоголя, 6 з 1949 по 1965 рік.Добре пам'ятаю атмосферу нашого двору та міста, побут звичайних одеситів.Приходили у двір паяльники, точильники, склярі та їхні послуги мали попит у мешканців будинку.Білизняні мотузки, протягнуті у дворі, сусіди, які довго спілкуються один з одним, поштові скриньки — це простір мешканців нашого двору.Наш двір та його мешканці – це втілення старої, справжньої Одеси у ті роки.

Коли згадуєш те, що було давно, у пам'яті залишається щось зовсім звичайне.Так і мені згадалося наше гарне дзеркало.Воно було дуже великим і знаходилося на другому поверсі парадних мармурових сходів, які могли б прикрасити будь-який палац.Скільки осіб дивилися у це дзеркало за багато років!

І ось одного разу хтось підняв руку на дзеркало та розбив цей скарб.Для всіх нас, які жили в будинку, це була втрата чогось особистого та дорогого.Адже ми пишалися цим витвором мистецтва.Щодня дзеркало проводжало нас і зустрічало після уроків у школі чи наприкінці робочого дня.

Я не знаю, в якому стані воно зараз.Але, якщо воно існує, я б сказав: «Доброго дня, моє дитинство і моя молодість».

Що стосується людей, які жили в різні роки в нашому будинку та дворі, то це вчений-суднобудівник Чарльз Кларк (1918—1925 рр.).

У наш час – відомий адвокат О. О. Юхвід, один із засновників клубу «Одесика» при Будинку вчених А.А.Володимирський, його дружина – архітектор Р.А.Володимирська – автор проекту Тещиного мосту, доцент Одеського університету Д.С.Бельфор, артист філармонії Л. Лев'ятов, лікар-хірург О.С.Чередніков та його дружина лікар-кардіолог Р. І. Череднікова, адвокат Л. Д. Лещенко та багато інших.Цікавими особистостями стали і мої ровесники.Це директор обласної станції юних техніків Фелікс Залязнік.Директором середньої школи №106 став Еммануїл Гор, відомим учителем фізики у школі №43, а потім у гімназії №2 був Лев Ставчанський.

Борис Володимирський став кандидатом мистецтвознавства, працював в Одеському літературному музеї, театрально-мистецькому училищі, організовував кіноклуби у нашому місті.

Більшість хлопців із нашого двору навчалися у школі номер 43 на Гоголя, 17.Ми продовжуємо дружити з Ф. Залязником та Е. Гором через роки, через відстані, країни та континенти.Дружать і наші з Феліксом діти.Традиції нашого будинку живуть та продовжуються.

Дмитро ЛЕЩЕНКО.

Завідувач кафедри теоретичної механіки Одеської державної академії будівництва та архітектури, доктор фізико-математичних наук, професор