КЛІМАТИЧНИЙ АПОКАЛІПСИС, АБО ГРЕТА ТУНБЕРГ ТАКИ ПРАВА

Учені-кліматологи, наукові співробітники Українського гідрометеорологічного інституту Світлана Краковська та Віра Балабух розповіли онлайн-виданню TEXTY.ORG.UA про зміни клімату, що зачеплять Україну, і наскільки реальною є загроза кліматичного апокаліпсиса.

— Які погодні аномалії спостерігалися цього року?

Світлана Краковська: У нас дуже нагрілася північна Атлантика, фактично, це тепло ми відчуваємо й зараз. Утім, різні аномальні процеси з океанами відбуваються по всій планеті. Так, нині ми можемо спостерігати процес, коли західна частина Індійського океану набагато тепліша, ніж східна. Відповідно, у східній частині набагато менше випаровування, а звідси — зменшення обсягів опадів, у тому числі й в Австралії. В той час, як сама поверхня Австралійського материка надзвичайно розпечена. От це поєднання — зменшення опадів та підвищення температури на материку — і призвело до руйнівних пожеж в Австралії. До речі, підвищення температури західної частини Індійського океану теж мало вплив на Україну. Це лише на перший погляд може здатися, що ми віддалені від океанів. Насправді, коли ми говоримо про кліматичні системи, про циклони чи антициклони, то йдеться про тисячі й тисячі кілометрів.

— У чому причина нагрівання океанів?

Світлана Краковська: Океан довго нагрівався, і тепер буде довго віддавати своє тепло. Океани у нас прогріваються, в першу чергу, звичайно, від сонця, але й сама атмосфера їх теж нагріває. Оскільки атмосфера нагрілася надмірно, то й океан нагрівся більше. Також треба пам’ятати, що кількість льоду на полюсах Землі через підвищення температур зменшується. Відповідно, чим менше льоду і більша площа темнішої відкритої води, тим менше відбивається сонячне проміння і більше нагрівається океан. Маємо таке собі замкнуте коло: чим тепліше — тим менше льоду, чим менше льоду — тим тепліше. Відповідно, і зростання температур у приполярних областях більше, ніж у середньому по планеті.

Віра Балабух: Підвищення температури океану впливає на атмосферу через так звані центри дії атмосфери. Погода в Україні і в Європі значною мірою формується такими центрами, розташованими в Атлантиці. Це Ісландський мінімум — потужний циклон у районі Ісландських островів, та Азорський максимум — субтропічний циклон, що виникає поблизу Азорських островів. Аномально теплі води на півночі Атлантики разом з потужним циркумполярним вихором у грудні 2019 року сприяли посиленню Ісландського мінімуму. В цьому регіоні утворювалися надзвичайно потужні циклони, які навіть досягали сили тропічних ураганів. Поширюючи свій вплив далеко на південь Атлантичного океану, вони взаємодіяли з Азорським антициклоном. Як наслідок, утворювався потужний південно-західний потік, який і приносив тепле та вологе повітря в Європу. Але ця волога до України, на жаль, не потрапляла, оскільки на її території панувала переважно антициклональна погода. Досить часто на нашу територію переміщувалося тепле й сухе повітря з Азії та Африканського континенту. Саме ці процеси стали причиною аномально теплої цьогорі-чної зими. Утім, якби вони були влітку, то ситуація була б набагато серйознішою. За більшої тривалості дня та висоти сонця температура повітря зросла б набагато суттєвіше, і ми мали б не 18 — 20 градусів, а 40 — 45 і вище, як у Франції у червні 2019-го, коли спостерігалася подібна циркуляція.

Світлана Краковська: Зростає екстремальність погодних явищ. Так, у Північній Америці після теплого літа настала досить сувора зима. Тобто суттєві відхилення від норми можуть бути як в один, так і в інший бік. Це якраз і є однією з ознак змін клімату. У нас спостерігається зменшення кількості опадів, але на перспективу у нас прогнозується збільшення їх інтенсивності. Скажімо те, що мало вилитися за три дні, у нас виливається за один день.

— А що відбувається останнім часом з кліматом в Україні?

Світлана Краковська: У нас поки що спостерігається аномально тепла зима. Минулий рік був найтепліший в Україні, і зрозуміло, що після такої кількості тепла, щоб у нас настала холодна зима, мало статися щось неординарне.

Віра Балабух: В Україні суттєво змінюється термічний режим, режим зволоження, вітру. Ріст температури помітний упродовж усього року, а найбі-льше — взимку та влітку. З кінця 1990-х в Україні не було жодного, що називається, холодного року. Середня температура за рік була вищою за норму. Із 2007-го річні аномалії перевищили півтора градуса, а в окремі роки — навіть два.

Підвищення температури призвело до зміни тривалості сезонів: холодний період і зима стали значно коротшими й теплішими, а теплий період та літо — тривалішими і спекотнішими. Суттєво зросла кількість спекотних днів та тривалість спекотного періоду. Змінився і режим опадів. Взимку при високих температурах дедалі частіше випадає дощ, а не сніг. Тому стійкого снігового покриву нема не лише на півдні країни, а й у північних областях. Влітку висока температура повітря за наявності вологи сприяє утворенню потужних конвективних хмар (такі хмари утворюються шляхом конденсації водяної пари в повітрі, що підіймається й охолоджується. — Ред.), з яких випадають сильні зливи, град, формуються небезпечні шквали, а іноді й смерчі. Оскільки зливові опади дуже локальні, то дедалі частіше виникає ситуація, коли в одному місці за кілька годин випадають одна-дві місячні норми опадів, а поряд їх взагалі може не бути. Тому дефіцит опадів і посухи також стали типовим явищем сьогодення.

— Які прояви зміни клімату спостерігалися торік?

Віра Балабух: У 2019-у річна температура була вищою від норми більш ніж на 2 градуси. Можна говорити, що це був один із найтепліших років за весь час інструментальних спостережень. Усі місяці були аномально теплими, за винятком січня та липня, на які припало кілька холодних періодів. Червень був найтеплішим з кінця ХІХ століття майже на всій території України. Також дуже теплими були лютий і грудень. Так, 19 грудня максимальні температури сягали 18 градусів, а подекуди навіть 20 градусів...

Слід зазначити, що характерною рисою 2019-го стала не лише аномально висока температура протягом року, а й дефіцит опадів. У багатьох регіонах країни посуха тривала пів року й більше. Максимальна тривалість періоду без опадів сягала понад 75 днів. Це майже два з половиною місяці. І все це відбувалося за дуже високих температур.

— Подібні аномалії були по всій країні?

Віра Балабух: Загалом, у західній частині України підвищення температури було відчутнішим — там відмінність від норми у 2019 році склала 2,4 й більше градуса. На заході нашої країни кількість погодних аномалій загалом була більшою, ніж у середньому по Україні. Там спостерігалися і підтоплення, і висока температура, і посухи. Нерідко за один дощ випадала місячна норма опадів і більше. 2020 рік продовжив тенденції 2019-го. Й уже в середині січня температура повітря у Львівській області була такою, якою зазвичай у цей період вона буває на південному узбережжі Криму, зокрема як у Нікітському ботанічному саду.

— Чи можна зараз якось спрогнозувати, якою буде погода у 2020-у?

Світлана Краковська: Наші методи прогнозування побудовані на статистичних методах минулого. Тоді система перебувала у сталому стані, і ми могли прогнозувати з більшою ймовірністю. Наразі маємо систему, яка змінюється дуже швидко. Буквально щороку ми маємо щось нове.