Недавно, 8 квітня, відбулася сесія Южненської міської ради, на якій розглядалося питання про затвердження нової редакції Програми розвитку інфраструктури Южненської міської територіальної громади Одеського району Одеської області на 2020—2022 роки, де, зокрема, передбачене і будівництво школи.
Задля справедливості слід зазначити, що затягування проблеми зі спорудженням школи та зміна підходів до цього питання породжують домисли, ба навіть соціальну напругу в Южному. Активісти оголосили збір підписів з вимогою передбачити у бюджеті розвитку міста на 2021 рік фінансування проєктних робіт будівництва школи імені В. Чорновола. За короткий час зібрано більше 4 тисяч підписів. Окремо свою позицію висловили місцеві депутати (на даний момент відповідне звернення підписали 13 обранців).
Того ж дня, 8 квітня, на засіданні постійної комісії Одеської обласної ради з питань архітектури, будівництва, регіонального розвитку та культурної спадщини була внесена пропозиція включити цей об’єкт до президентської програми «Велике бу-дівництво». Це зменшило б навантаження на місцевий бюджет при зведенні нового освітнього закладу.
Прокоментувати ситуацію ми попросили чільних учасників процесу.
Олена БАРАНЕЦЬКА, заступник міського голови, начальник управління освіти Южненської міськради:
— Проблема школа імені Чорновола, її приміщень не нова, і відома мені зсередини, адже я багато років працювала у цьому закладі на різних посадах. До речі, моя донька успішно закінчила згадану школу з медаллю. На даний момент мною підготовлений проєктний документ, що є відповіддю депутатам міськради, які на останній сесії доручили мені зробити обґрунтування доцільності побудови нової школи. Тут жирним шрифтом виділено, що для задоволення освітніх потреб Южного «необхідно будувати ліцей зі структурним підрозділом «гімназія» з проєктною потужністю у 1020 осіб (34 класи)».
Школа має бути, але на все потрібен час. На сьогодні ми рухаємося у цьому напрямку трохи повільно, але планомірно: міська рада виділила землю, є кадастровий номер, проведені геодезичні роботи. Зазначу, що земля закріплена за школою імені Чорновола.
Отже, міськрада виконала важливу допроєктну частину роботи. На сьогодні питання будівництва школи є в програмі розвитку нашого міста. Це закладено у програмі управління капітального будівництва. Єдине питання, яке залишається: що саме ми будуватимемо? Чи це школа І-ІІ ступенів, чи, відповідно до реформи, ліцей, у нашому випадку — імені В’ячеслава Чорновола зі структурним підрозділом «гімназія». Тобто у цьому закладі навчатимуться діти з 5-го по 12-й класи, і з 10-го по 12-й — саме у ліцеї імені В’ячеслава Чорновола. Це наша позиція і пропозиція усім. Погодьтеся, перед тим, як приступати до проєктування, слід розуміти, що саме проєктуєш, адже у разі проєктування школи І ступеня, тобто початкової, маємо планувати зони відпочинку, ігрові кімнати, спальні, інші площі — усе має бути організовано трохи по-іншому. Зрештою, якщо сьогодні ми проєктуємо багатопрофільний ліцей, то слід передбачити оснащені кабінети, лабораторії тощо, бо ж основний контингент складатимуть молоді люди віком 15—17 років.
— Наскільки можу судити про школу імені В’ячеслава Чорновола, то вона має сформований колектив, свої традиції, напрацювання, систему виховання, досягнення, що є цінним набутком. Існування такої школи є важливим і щодо забезпечення права батьків та учнів на вибір альтернативного закладу здобуття освіти. Яким чином буде акумульований цей досвід у нових умовах?
— Програма початкової школи сьогодні однакова для усіх. Так, початкова освіта зразкова й потужна у цій школі. Ви запитуєте, чи збережеться обличчя школи? Переконана, що так, адже вибір гімназії, а потім і ліцею учні та батьки робитимуть свідомо, і батьківський фактор у цьому випадку менше визначальний, ніж у випадку з початковою школою. Потужна виховна робота, на моє переконання, розпочинається саме з п’ятого класу. Важливо, що нині рішення про утворення ліцею чи реорганізацію закладу прийматиме міська рада. Нещодавно Верховна Рада ухвалила у першому читанні закон, який визначає статус ліцею. Тепер рішення щодо утворення ліцею в містах, які здатні забезпечити відповідне фінансування на їх побудову й утримання, прийматиме винятково засновник, тоді як у сільській місцевості передбачається громадське обговорення.
— Скільки часу займе зведення ліцею?
— На проєктні роботи нам потрібен рік. Ми чекатимемо остаточної ухвали закону про ліцеї, щоб знати, що ми будуватимемо далі. За підсумками півріччя очікуємо перевиконання бюджету, і фінансування здійснюватиметься за цими підсумками. До середини наступного року ми проєктуємо і приступаємо до будівництва. Потім упродовж чотирьох років, з 2023-го до 2027-го, триватиме зведення ліцею. Втім, за дуже сприятливої фінансової ситуації можна було б вкластися у три роки. Школа у Вінниці під програму «Велике будівництво» постала за п’ять років. Вважаю, що нам потрібно розраховувати насамперед на власні сили.
— Чи не завеликий термін у ситуації, коли вже виникла соціа-льна напруга через затягування будівництва?
— Ми подали два листа до департаменту освіти Одеської облдержадміністрації, якими запевнили керівництво, що саме на базі школи імені Чорновола плануємо відкрити у перспективі ліцей та гімназію і що право прийняття подібного рішення закріплене за засновником.
— Буквально сьогодні я ознайо-мився із сюжетом на «Суспільному», де показаний епізод неадекватних дій озброєної поліції щодо двох учнів — учасників демонстрації біля міськради під час сесії. Хто дав наказ?
— Чесно кажучи, я до цього не мала жодного стосунку, поліцію не викликала, тільки бачила її при вході, що є цілком прийнятним, коли відбувається сесія. Про сам інцидент дізналася учора від людей. Так, справді, процес зведення школи затягнувся, але зараз важливо не нагнітати надмірно ситуацію. На жаль, ще й досі не прийнятий бюджет розвитку міста — такого ще не було…
Інший кут бачення проблеми — у вчителів згаданої школи, відомих своєю активною громадянською, націєтворчою позицією, які сприймають проблему не з моменту адмінреформи, а в історичному контексті.
Тарас ПРОКОПЕЧКО, директор Комунального закладу загальної середньої осві-ти імені В’ячеслава Чорновола:
— Потреба у приміщенні існує з самого початку створення нашої школи. Коли влада за часів президентства Леоніда Кучми прийняла рішення про відкриття українських шкіл, принаймні однієї у місті, то нам швидко виділили приміщення колишнього дитячого садочка, яке по суті для школи не пристосоване. Відбулася реконструкція будівлі. Від початку було зрозуміло, що це тимчасове приміщення. Тоді в міській культурно-просвітницькій організації навіть стався розкол, бо частина заявляла, що з цього так званого тимчасового приміщення ми потім не вийдемо і воно стане своєрідним гетто для українців. Поміркована частина вважала, що потрібно використовувати першу ліпшу нагоду, адже у 1994 році ми вже створили україномовні класи при ЗОШ №1. У 1995-у на оснащення нової школи влада, а переважно — порт, виділили кошти і постала якісно нова ситуація.
Але з часом ми побачили, що можновладці геть не думають про те, щоб щось змінити. При першому анкетуванні, проведеному в навчальних закладах міста за три місяці до відкриття школи, на питання «Хто хотів би навчатися в українській школі?» ствердно відповіли лише 80 осіб. А вже на 1 вересня школа була заповнена і ми мали 400 учнів (сьогодні — на рівні 700). За два роки нам виділили ще один корпус дитсадка, де розмістилася початкова школа, куди згодом у кілька пустих приміщень затиснули групи дитячого садочка. Фінансування відбувалося для потреб дошкільних закладів, а звітували як для школи. Згодом це приміщення повністю повернули дитсадку, і наші 1-3-ті класи там сьогодні у приймах. Це нас дуже обмежує, бо ми не можемо набирати більше двох 1-3-іх класів, інакше 4-ті класи не помістяться у старшій школі.
— Давайте уточнимо: протягом 26 років ви нагадували місцевій владі про її обіцянку збудувати окрему повноцінну школу, яка відповідала б гігієнічним нормам, передбаченим чинним Санітарним регламентом для закладів загальної середньої освіти?
— У 2008 році перед будівлею Южненської міськради ми провели акцію протесту з вимогою вирішити це питання. Нас підтримали також політичні партії, зокрема «Свобода». Чинний на той час (і на сьогодні) міський голова Володимир Новацький пообіцяв питання зведення нової школи включити у свою програму «П’ять кроків мера», і в цій програмі вона була третім пунктом. Ми домоглися, щоб цей пункт був у редакції «будівництво школи імені В. Чорновола». У той же пункт втиснули і будівництво центру зайнятості. Влада звітувала, що ось, мовляв, по третьому пункту ми обіцянку виконали, тоді як на будівництво центру зайнятості кошти виділялися централізовано.
— Яка ситуація сьогодні?
— У 2009 році рішенням Южненської міської ради був виданий акт на право постійного користування земельною ділянкою під будівництво загальноосвітньої школи. У 2015-у будівництво включили до Стратегії економічного та соціального розвитку м. Южного до 2020 року. У 2017-у міськрада передала земельну ділянку площею 2,6 га НВО імені В. Чорновола у «постій-не користування під будівництво загальноосвітньої школи», а через два роки, у 2019-у, міськрада з таким же формулюванням додатково виділила нашій школі ще 0,40 га, і щодо цих земельних ділянок були виконані геодезичні роботи.
— Відповідно до прийнятої програми школа мала б постати у 2020 році?
— Так, але цього не сталося. Прийнята у новій редакції Програма розвитку інфраструктури м. Южного на 2020—2022 роки передбачає виділення 11 млн грн на проєктно-кошторисні роботи для будівництва школи імені В. Чорновола. Станом на лютий 2020-го вже виконані передпроєктні роботи на суму майже 200 тис. грн. Передбачено зведення триповерхової споруди на 36 класів (три паралелі). До речі, проєкт розробив відомий київський архітектор, який спочатку вважав, що вартість проєктних робіт не перевищить 5 млн грн. Звичайно, багато депутатів розуміє, що 11 млн на проєктні роботи — завелика сума для такого містечка, і виступили проти. Зазначу, що будівництво самої школи коштуватиме близько 300 млн.
Минулої суботи (3 квітня — Прим. Авт.) ми із заступницею міського голови, очільницею управління освіти Оленою Баранецькою їздили до Вінниці в гімназію на 1200 місць, яку відкривав у 2020-у Володимир Гройсман. Її звели за п’ять років, а вартість робіт склала 169 млн грн. Проєкт їм обійшовся у 5,5 млн грн. Як бачимо, нам пропонують проєкт на 1000 місць, який значно дорожчий, — кругла у плані школа на кшталт Колізею, з внутрішнім двориком. Особисто я проти цього проєкту через його високу вартість, і ми вже маємо інші — удвічі дешевші — пропозиції.
Зрозуміло, що коли ми вимагаємо виділити кошти на проєктування і будівництво школи, депутати висувають зустрічні вимоги, пропонуючи знайти спершу додаткові кошти через державне фінансування. Виходить замкнуте коло, адже однією з умов фінансування з боку держави є наявність коштів на проєкт з інших джерел — місцевого самоврядування чи, скажімо, приватних. З цього питання я зустрічався з міністрами осві-ти, інфраструктури, керівниками фракцій ВР, у тому числі заступником керівника бюджетного комітету, і вони резонно кажуть: «Покажіть готовий проєкт!».
— Чи вплинула на ситуацію зі зведенням школи адмінреформа з утворенням громад?
— Реформа ускладнила ситуацію, адже влада нині не знає, що робити: чи будувати раніше заплановану школу, чи зводити ліцей, як це передбачено реформою. Економічний стан нині не сприятливий. За останні роки лише дві школи побудовано — в Лиманському (раніше — Комінтернівському) районі на гроші компанії «ТІС» і ще одну в Маяках. Є пропозиція обласних керманичів на базі нашої школи побудувати ліцей, але ми відповідаємо, що у такому разі не вирішуються наші нагальні проблеми, адже ліцей може постати за найсприятливіших умов лише у 2027 році. Тобто й надалі школа функціонуватиме в умовах порушення санітарно-гігієнічних норм, а головне, що влада нам безсоромно брехала усі ці роки. Нашою проблемою переймаються громадськість, політики. Скажі-мо, нещодавно з проханням посприяти позитивному вирішенню цього питання до міського голови Южного Володимира Новацького звернувся народний депутат України Ігор Васильківський…
— Як ви бачите подальший можливий розвиток подій?
— Насамперед ми хочемо з’ясувати, хто викликав озброєну поліцію, чому вони затримали дітей і намагалися скласти акт, адже неподалік були й організатори акції. Що ж до питання зведення школи, то ми вимагаємо, щоб влада була логічною у своїх діях і виконувала взяті на себе зобов’язання, бо, як бачимо, певний шлях у просуванні питання постання нової школи вже пройдено.
Про зібрання активістів та інші аспекти проблеми йшлося у розмові з Олесею ЧАЙКІВСЬКОЮ, заступником директора з виховної роботи КЗ ЗСО ім. В. Чорновола:
— Біля міськради ми збиралися двічі. Вперше 6 квітня, коли чекали рішення бюджетної комісії з питання виділення коштів. Але комісія не змогла прийняти відповідного рішення, оскільки не було проєктно-економічного обґрунтування зведення майбутнього закладу. Керівництво міста ще не визначилося, що саме будуватимуть. Міський голова пан Новацький уникав зустрічі, зрештою, ми таки потрапили до нього, і нам відповіли, щоб ми самі переконували бюджетну комісію про необхідність виділення коштів (?!). Нас відправили по колу...
Зібравши попередньо 4 тисячі підписів на свою підтримку, 8 квітня учителі завітали на сесію разом з батьками з наміром відкрити зібрання, як годиться, виконанням Гімну України (чого не робилося) та зачитати своє звернення про необхідність розробки документів будівництва школи, щоб бюджетна комісія могла винести питання про виділення коштів уже на наступну сесію, орієнтовно 22 квітня. Йдеться про 11 млн грн, які записані у програмі. Як і два дні тому, їх не хотіли пускати, навіть викликали поліцію. Все ж звернення було доведене до відома зібрання. По закінченні сесії, коли ми перед будівлею міськради чекали депутатів для спілкування, несподівано з’явилася поліція, яка зажадала пояснень (за непідтвердженими даними, їх викликала секретарка Воротнікова). До двох учнів, які на той момент зняли маски, підійшли озброєні поліцейські й почали складати протокол про порушення, погрожували притягненням до відповідальності, хотіли відвести хлопців у відділок. Хоча мали б діяти інакше — зв’язатися з батьками, звернутися до старших за роз’я-сненнями, що за нашим наполяганням, врешті, і було зроблено.
Зазначу, що впродовж років, попри обіцянки, влада так і не спромоглася побудувати школу, хоча знайшла 100 млн грн на модернізацію центрального проспекту, облаштування кількох парків. Цих коштів вистачило б для школи.
Голова Южненської міської «Просвіти», член правління Одеської обласної організації Національної спілки художників України Лариса ДЕМ’ЯНИШИНА:
— Для нас дуже важливо зберегти цю школу, адже Навчально-виховний комплекс імені В’ячеслава Чорновола за роки свого існування став осередком патріотизму, духовності, культури не тільки для його учнів, а й для багатьох мешканців нашого молодого міста. Пам’ятними стали зустрічі з відомими письменниками, художниками, артистами, організація виставок, що переросли у події загальноміського, а в деяких випадках і загальноукраїнського значення.
Зважаючи на велику просвітницьку роботу всього колективу на чолі з паном Тарасом Прокопечком, стою на позиції неподільності цього освітнього закладу, бо якщо у НВК забрати ланку початкової школи, то порушиться послідовність навчально-виховного процесу.
Сніжана СЛІСАРЕНКО, хореограф КЗ ЗСО ім. В. Чорновола:
— Я працюю у цій школі і моя дитина навчається тут. Як людина з активною громадянською позицією вважаю, що у новому мікрорайоні має бути нова загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, адже тут нині живуть переважно молоді сім’ї, тож наявність початкової школи для них є питанням першорядним. Якби були якісь громадські слухання, про які ми порушуємо питання, то, вочевидь, була б інша відповідь, але нашим міським керманичам це не цікаво.
Лише за три дні на підтримку ідеї будівництва школи ми зібрали близько 4 тисяч підписів батьків, чиї діти навчаються або навчалися раніше в школі В’ячеслава Чорновола. Якщо продовжити цю кампанію, то підписантів буде набагато більше. Зазначу, виховання дитини починається змалечку, і бажано — з першого класу, бо ж саме тоді закладаються моральні цінності.
Підсумовуючи почуте, зазначу: порушена проблема, на мою думку, пов’язана з відсутністю діалогу між обраною її мешканцями владою і самою громадою, з недотриманням посадовцями раніше взятих на себе зобов’язань, з відсутністю наступності нової-старої влади з її попередниками і, зрештою, з недостатньою компетентністю у цих питаннях багатьох представників депутатського корпусу. Адмінреформа лише виявила рельєфніше ці негативні явища. Чи прискорить вона процес побудови нової школи у Южному?
Володимир КУДЛАЧ.
Одеса — Южне.
СКІЛЬКИ ТРЕБА КРОКІВ ДО УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ?