ХОЧ І ВІДДАЛЕНО, АЛЕ НА РОБОТІ

Жорсткі локдауни внесли істотні корективи в розпорядок робочого тижня мільйонів людей в усьому світі. Найімовірніше, обмеження продовжаться і триватимуть ще невідомо стільки. Як позначився масовий перехід на дистанційний формат роботи і навчання на нашому здоров’ї? Це питання стало головною темою дослідження вчених Каліфорнійського університету (США), результати якого недавно опубліковані в Journal of Occupational and Environmental Medicine.

Більше половини людей (64%), опитаних у рамках проєкту, скаржилися на помітне погіршення самопочуття, пов’язане з небажаною прибавкою у вазі, проблемами зі спиною, шиєю, хребтом, частими головними болями, апатією і почуттям загальної розбитості.

75% респондентів назвали проблеми психологічного характеру, обумовлені відсутністю особистого простору: знизилися увага, креативність та творчий підхід до виконання поставлених завдань, помітно впав показник продуктивності праці.

Лише третина опитаних могла похвалитися наявністю окремої кімнати для роботи вдома. Майже половина змушена ділити робоче місце зі своїми домашніми, що практично завжди призводило до конфліктів. Учені дійшли висновку висновку, що наявність свого куточка, особистого домашнього простору, у квартирі чи будинку набагато пом’якшила б негативні наслідки дистанційки: звела б до мінімуму нервове напруження, пов’язане з переживаннями щодо неякісно чи невчасно виконаної роботи.

Люди, які змушені перейти на дистанційний формат праці, у більшості випадків переймалися невмінням налагодити правильний, здоровий режим дня. Так, 88% опитаних скаржилися на те, що почали більше їсти шкідливої їжі і практично відійшли від фізичної активності. На думку дослідників, корінь зла криється ще й у тому, що, перебуваючи на дистанційній роботі, люди ніби втрачають відчуття часу і, в результаті, переробляють на 1,5—2 години довше, ніж передбачалося.

Опитування показало, що найбільше від віддаленого режиму роботи постраждали жінки з дітьми. Крім проблем з фізичним здоров’ям, що з’явилися, вони удвічі частіше за чоловіків скаржилися на депресію.

Проаналізувавши численні спілкування з людьми, котрі відчувають низку труднощів у зв’язку з переходом на дистанційний формат роботи чи навчання, психолог Одеського центру громадського здоров’я Лейла Гасанова окреслила низку ключових моментів, які допомагають відчути себе бадьоріше, здоровіше й активніше. Для цього потрібно: прокидатися за 1,5—2 години до початку робочого дня; працювати — вдень, спати — вночі, але аж ніяк не навпаки; дотримуватися розкладу, складеного завчасно; обов’язково відволікатися на перерви (найкраще, коли це буде посильна фізична праця); приймати їжу чітко по годинах.

Водночас до плюсів віддаленої роботи Лейла Гасанова відносить: відсутність стресу через можливі конфлікти з колегами та керівництвом; працівник чітко виконує лише свої обов’язки, не переключаючись на прохання коллег; можливість обладнати робоче місце за власним смаком; гнучкий графік; економія часу та грошей на дорогу і спрямування його на улюблені справи, сім’ю, навчання.

І ще такий момент: як доводить практика, віддалена робота дуже часто не найкращим чином впливає на якісне виконання робочих завдань. Проблема в тому, що не кожен може сам себе дисциплінувати, відтак часто максимум сил витрачається на те, аби змусити себе взятися за справи.

Водночас спеціалісти радять неодмінно працювати, навіть якщо й доводиться це робити віддалено, в жодному разі не кидати роботу, адже навіть тимчасово безробітні отримують від свого стану набагато тяжчі депресії.

За матеріалами Одеського обласного центру громадського здоров’я