ЙОГО ДЛЯ «ПЕРЦЯ» Й «КРОКОДИЛА» ОДЕСА-МАМА НАРОДИЛА

Так тепло й образно писали про Степана Івановича Олійника (1908 — 1982). Адже саме в нашому причорноморському місті розкрилився його поетичний і журна-лістський хист. І передусім — на шпальтах газети «Чорноморська комуна» (нині — «Чорноморські новини»), де майбутній майстер пера працював у 1935 —1939 роках.

Відомий письменник, класик української літератури, публіцист, громадський діяч Степан Олійник відійшов у вічність 40 літ тому, 11 січня 1982-го. Всенародного улюбленця із почестями поховали на Байковому цвинтарі в Києві.

На похорон свого знаменитого земляка приїхали колгоспники з Левадівки. Тодішній голова місцевого господарства Михайло Бадера спільно з дослідником творчості Степана Олійника, професором з Одеси Іваном Дузем ініціювали заснування іменної літературної премії та відкриття меморіального музею у Левадівці. Відтоді це село стало епіцентром вшанування пам’яті видатного літератора, вилившись у славнозвісний міжрегіональний фестиваль гумору і сатири «Степанова весна».

11 січня в левадівському музеї пройшли пам’ятні заходи з нагоди сумних роковин. До монументу поета-гумориста вдячні земляки, його донька Леся Степанівна, голова Андрієво-Іванівської сільської ради Олександр Гвоздік, поет, минулорічний лауреат премії ім. С. Олійника Сергій Мефодовський, депутат Березівської районної ради Сергій Білощук та інші поклали живі квіти.

Безпосередньо у музеї (директорка Валентина Панкова) вкотре тепло говорили про видатного українця, слухали його актуальні гуморески, Леся Олійник урочисто прийняла до великої олійниківської спільноти, до якої входять поети, художники, артисти, митці та меценати з усієї України, низку представників з новостворених територіальних громад.

Юрій ФЕДОРЧУК.
Березівський район.