У повідомленні, розміщеному на сайті МОЗ, зокрема, зазначається, що моніторингу підлягають антибіотики групи спостереження, які широко використовуються для лікування бактеріальних інфекцій як перша та друга лінії терапії. Скільки саме таких препаратів вживають українці, наразі точно не відомо, бо в аптечних закладах їх відпускають безконтрольно. Зате є така статистика: у 2020 році загальний обсяг усіх продажів і закупівель цих препаратів перевищив 6,4 млрд грн, що на 40% більше, ніж у 2018-у. Зросли й обсяги їх реалізації в аптеках: із 3,26 млрд грн у 2018-у до 4,36 млрд грн позаторік.
Проблема ж у тім, що надмірне й нераціональне використання цих препаратів, а люди часто призначають їх собі самі чи за рекомендаціями провізорів, які не є лікарями, а відтак не можуть цього робити, призводить до розвитку антибіотикорезистентності та змушує фахівців прописувати антибіотики з групи резерву, констатують у МОЗ.
Антибіотики групи резерву — це лікарські засоби, які використовують для лікування вкрай тяжких бактеріальних інфекцій, коли інші препарати не дають бажаного ефекту. Вони дорожчі, а також токсичніші, ніж засоби першої лінії терапії. Тут ситуація ще тривожніша: обсяг усіх продажів і закупівель цих препаратів зріс більш ніж утричі: зі 110,89 млн грн у 2018 році до 416,45 млн грн у 2020-у.
Із квітня цього року, йдеться у повідомленні МОЗ, запланований старт відпуску та виписування електронних рецептів на зареєстровані в Україні антибактеріальні (протимікробні) лікарські засоби, що мусить покінчити з безладом у цій справі.
Для отримання цих ліків передбачений такий алгоритм: пацієнт звертається до свого лікаря; той виписує рецепт в електронній системі охорони здоров’я і надає пацієнтові номер рецепта та інформацію про лікарський засіб; далі пацієнтові треба звернутися до аптечного закладу, підключеного до електронної системи, й повідомити номер рецепта, за яким фармацевт побачить, що саме призначив лікар, і лише після цього зможе продати ліки.
Антибіотичний алгоритм
