Гоголь в Одесі: холерний Карантин, трохи Ніцци та «жженка» власного приготування

1 квітня – не лише Гуморинний день. Цього дня народився і відомий український письменник Микола Гоголь. Чи то з цієї причини, чи тому, що Гоголь проживав у нашому місті, але Гуморину та Гоголя «з’єднували» неодноразово. Одного разу навіть у колону 1 квітня втерся гоголівський герой у вигляді величезного Носа… «Живий» Гоголь теж неодноразово ходив серед інших персонажів одеської Гуморини вулицями міста.

А ось у 1975 році в дні одеської Гуморини Олег Сташкевич вирішив поставити гоголівські «Записки божевільного». Причому ставив цей моновистава не де-небудь, а просто в одному зі звичайних двориків…

«Гоголь має намір провести зиму в Одесі»

Микола Васильович Гоголь-Яновський (1809-1852) двічі побував в Одесі – у 1848-му та 1850-51 роках. І обидва рази жив на одній і тій же вулиці – Казарменній (пізніше – Надєждінській). Наразі ця вулиця носить ім’я Гоголя.

Вперше з приїздом до Одеси Гоголю не пощастило: він прибув у місто, де лютувала холера, і письменникові довелося довгий час (не менше двох тижнів) перебувати в Карантині – на території нинішнього Шевченка парку. У місто він таки потрапив, навіть прожив кілька днів, але страх заразитися змусив його покинути Одесу. Жив він на Надєждінській, 15.

Друга подорож до нашого міста виявилася тривалішою – з жовтня 1850-го до березня 1851 року. Приїзд письменника було відзначено у місцевій пресі. Інтернет-ресурс одеської туристичної агенції «Тудой-сюдой» наводить замітку з «Одеського вісника» від 28 жовтня 1850 року:

«Днями до нашого міста приїхав Н.В.Гоголь, який, як кажуть, має намір провести тут зиму».

Одеські адреси Гоголя

Письменник жив у будинку, який зараз називається одеситами «будинком Гоголя» (зазначимо, напівзруйнованим, який ще перед війною все ж таки вирішили врятувати). Насправді це будинок А.Трощинського (далекий родич Гоголя), який знаходиться на сьогоднішній вулиці Гоголя, 11. Тут письменник працював над другим томом «Мертвих душ».

Теплолюбний Гоголь тішився м’якою одеською зимою, і в листах навіть порівнював Одесу з Ніццею.

«У будинку Рєпніних в Одесі, у брата Варвари князя Василя Миколайовича, Гоголь став частим гостем: майже кожен день у них обідав, там навіть була виділена кімната, де він міг працювати – стоячи за конторкою, як звик. А в домовій каплиці Рєпніних письменник молився, на диво слуг, «по-мужицьки» – тобто стоячи на колінах і відбиваючи поклони, струшуючи довгим волоссям. Бував Гоголь і в гостях у Лева Пушкіна, у будинку на Грецькій 45… «У будинку у князів Рєпніних, Микола Васильович навіть створив хор, який виконував подібні народні пісні, з українців-студентів Рішельєвського ліцею»,

– розповідають у турагентстві «Тудой-сюдой».

Рішельєвський ліцей (відома будівля на розі Дерибасівської та Катерининської) – ще одна одеська адреса письменника: він відвідував її неодноразово.

Часто відвідував Гоголь та князя Д.Гагаріна, бував і у Лева Пушкіна, який у ті роки мешкав в Одесі на розі вулиць Дерибасівської та Преображенської, у будинку Крамарьова. Нині на цьому місці – знаменитий одеський Пасаж.

Гоголь часто бував і в Міському театрі, де було поставлено його «Ревізор», спілкувався з артистами; його можна було зустріти у знаменитому ресторані Цезаря Отона (Оттона) – відомому як будинок Рено на Дерибасівській, 10.

В Одесі Гоголь ситно їв і готував «жженку»

У спогадах сучасників є згадки, що Гоголь любив ситно поїсти, а перебуваючи в гарному настрої, виходячи з ресторану наспівував свої улюблені українські пісні – «Та вже третій вечір, як дівчину бачив», «Ходить гарбуз по городу».

На екскурсії Дерибасівською одеський краєзнавець, екскурсовод Євген Гринкевич розповідав, що будинок за адресою Дерибасівська, 10 був одним із найбільших та найзнаменитіших будинків молодої Одеси. Його власник купець Рено відкрив у будинку казино та готель. На першому поверсі знаходився ресторан, що належав французу Цезарю Отону.

«Гоголь з’являвся там увечері. Отон відразу пропонував почесному клієнту вишукані витвори своєї кухні. Гоголь незмінно замовляв м’ясо. Письменник пив трохи – чарку горілки, чарку хересу, наприкінці обіду – келих шампанського. Тут же, у ресторані Отона, Гоголь в обов’язковому порядку особисто сам варив так звану «жженку» – ром чи коньяк перепалював із цукром, кажуть, виходило смачно. Сам Гоголь пив її мало, переважно «жженкою» щедро пригощалися його друзі»,

– розповідає Євген Гринкевич.

Одеса – на згадку про Гоголя

«Зустрівши свою останню весну, Гоголь залишив Одесу. Після прощального обіду у Отона, друзі провели його до Дерибасівської, де він тепло з усіма попрощався. Знову обіцяв повернутися зимувати до Одеси: «Тут я можу дихати»,

– пише Олександр Москаленко.

…Вулиця Надєждінська стала іменуватися ім’ям Гоголя 1902 року. Так вийшло, що на будинку, де він жив, були встановлені в різний час відразу дві меморіальні таблички на згадку про письменника.

Пам’ятник Гоголю в Одесі також є. Він встановлений у саду скульптур Одеського літературного музею. Письменник править своєю «птицей-т ройкой». Пам’ятник з’явився 2009 року, до 200-річчя Гоголя. Скульптор – Олег Чорноіванов.

Мария Котова