Бернардацці: його архітектурні шедеври прикрашають Одесу нарівні зі світовими столицями

Олександр Бернардацці — ім’я, без якого неможливо уявити архітектурне обличчя Одеси. Його талант і майстерність подарували місту такі шедеври, як Оперний театр, Нова біржа і Масонський будинок.

Нащадок швейцарських майстрів, Бернардацці народився в П’ятигорську 1831 року. Здобувши освіту в Санкт-Петербурзі, він почав свою кар’єру в Кишиневі, де обіймав посаду міського архітектора. Після російсько-турецької війни Бернардацці переїхав до Одеси, ставши її головним зодчим.

Його талант проявився в численних проектах: від нагляду за будівництвом залізничного вокзалу до зведення Оперного театру і Реформаторської церкви. Бернардацці допрацював проект Нової біржі, перетворивши її на архітектурний шедевр.

Не можна не відзначити і його внесок у створення Масонського будинку,

клініки медінституту, готелю «Брістоль» і багатьох інших будівель.

Будучи чуйним до запитів суспільства, Бернардацці брався за проєкти різного масштабу — від скромних флігелів до розкішних прибуткових будинків. Він не робив різниці між замовниками, залишаючи свій неповторний слід у вигляді міста.

1897 року Бернардацці повернувся до Кишинева, де до кінця життя проєктував будівлі по всій Бессарабії, Криму, Одесі та Херсонській губернії. Його останнім творінням в Одесі став будинок Кравченка на Садиківській вулиці, побудований 1907 року.

24 серпня 1907 року зодчий помер у Фастові, але, згідно з його заповітом, був похований у Кишиневі.

Олександр Бернардацці — ім’я, нерозривно пов’язане з архітектурним виглядом Одеси. Його талант, працьовитість і чуйність до стилю залишили місту багату спадщину, що прикрашає його вулиці й донині.

Ирина Сорокина