Агробізнес на равликах

Центр розвитку та правової підтримки села (ОРАКС), фінансований урядом Канади, влаштував для бізнесменів та сільгоспвиробників агротур «Ідеї для агробізнесу: павловнія та равлики».  Захід проходив в селі Арчепитівка Бобрицької сільської ради в межах Українського проекту бізнес-розвитку плодоовочівництва (UHBDP).

Зацікавленість виявили більше ста представників малого і середнього бізнесу, аграрії з багатьох куточків України, а також студенти Одеського національного аграрного університету. Адже на Одещині найбільша плантація дерев-фенікс павловнії ташується на 12 гектарах невдоб сіл Арчепитівка та Ясенове Друге. Висаджені цьогоріч у червні дерева вже досягли двометрової висоти. Керівник компанії «Синергія-Е» Олександр Гонцов розповів, що павловнія —  чемпіон зі зростання: за 5 років досягає 20-метрової висоти. Маючи велике листя, одне дерево щороку поглинає близько 20 кг СО2 і продукує 5-6 кг кисню, оздоровлює і відновлює ґрунт, є гарним медоносом. З біомаси можна налагодити виробництво біоетанолу та пелет, що допоможе вирішити енергетичну кризу. 

Деревину використовують в суднобудуванні та авіабудуванні, виготовленні дощок для серфінгу, лиж, сноубордів, паркету, меблів тощо. Із залишків виробляють пелети.

Листя, гілки та коріння - сировина для легкої, харчової, хімічної та фармацевтичної промисловості. Дерево-фенікс  здатне рости на малородючих ґрунтах, відрізняється високою стійкістю до температурних коливань, шкідників і хвороб, а після зрізу регенерує 4-5 разів!

Щоправда, закласти один гектар павловнії, з урахуванням вартості саджанців, коштує близько 8-10 тисяч євро. Через 5-6 років можна заготовити 400 м3 деревини. При ціні кубічного метра ділової деревини 120 євро розмір чистого прибутку складе близько 40 тисяч євро з гектара.

Присутній на семінарі голова райради Сергій Паровик зазначив, що українські фермери навчилися вирощувати високі врожаї традиційних сільгоспкультур, чому, зокрема, сприяють родючі ґрунти нашої країни. Натомість в нашій зоні ризикованого землеробства далеко не скрізь складаються сприятливі умови для вирощування зернових чи олійних культур, а також закладання садів і ягідників. Тому відмінною альтернативою може стати висаджування такої унікальної породи з цінною енергетичною та діловою деревиною, як павловнія. Далекоглядний керівник району закликав виробників Любашівського та сусідніх районів вирощувати цю культуру, що у подальшому дозволить консолідувати великі партії деревини для реалізації на експорт. Також є перспектива будівництва деревопереробного підприємства із залученням державних інвестицій.

Депутат обласної ради Анатолій Артеменко зауважив, що варто розробити і затвердити регіональну програму з підтримки охочих вирощувати павловнію, як це вже  запроваджено у західних та інших областях України.  

Відвідали гості равликову ферму, розташовану в турцентрі «Садибі на Кодимі». Тут розводять середземноморського равлика видів Helix aspersa Maxima та Muller. Загалом сьогодні на Одещині, як і в Україні, галузь равликівництва  (геліцекультури) невпинно розвивається. І створення невеликих равликових ферм на подобу тієї, що зробив Олександр Гонцов, має стати основою для подальшої кооперації місцевих жителів. Равлики - менш клопітка справа, ніж, наприклад, корови чи свині, а прибуток від виробництва та реалізації равликів та ікри на порядок вищий.  Тож в перспективних планах керівництва ТОВ «Сінергія-Е» та районної влади є реалізація так званого «соціального стартапу». Мета якого - навчити селян самостійно вирощувати європейський делікатес в себе на городі. 

Нині у світі щорічно споживають близько 140 тисяч тонн їстівних равликів, і попит на їхнє м’ясо зростає. У ньому вміст білка вищий, ніж в курячому, на 30 відсотків, відсутні жир і холестерин, словом, ідеальний продукт для раціонального і здорового харчування. До речі, вартість 1 кг равликів становить 2,5 євро, а 100 грамів ікри - 3 тис. грн.  Гурмани з усього світу перебувають в постійному пошуку нових екзотичних делікатесів. Тож все більшої популярності набуває абсолютно незвичайний продукт - ікра равликів. Найвищу затребуваність цей вишуканий делікатес має у Франції, Японії та США. Він здавна вважається афродизіаком. Досить висока ціна ікри равликів виправдана, адже процес видобутку її досить трудомісткий і забирає багато часу. Біла ікра середземноморського равлика вже замінила ікру осетрових видів риб та стала вершиною високої кухні світу та виграє у рибної ікри за хімічним складом та гастрономічними якостями через унікальний  білок та амінокислоти.

За словами керівника равликової ферми Олександра Гонцова, сьогодні в садибі проходить етап «равликових жнив».

- Зібраний равлик спочатку проходить спеціальну обробку, а потім зимує в окремих приміщеннях при визначеній температурі. Це дозволяє не лише зберегти кондицію цього цінного експортного товару, а й подбати про подальший розвиток його популяції на нашій фермі, - пояснив підприємець. - А поки основні партії равликів щосили готуються до подорожі в Європу, де ресторани чекають на них з нетерпінням, спробувати свіжу страву по-французьки можна в туристичному центрі «Садиба на Кодимі».

Директор Асоціації «Равлик України» Тім Шапед зазначає, що наші виробники равликів та їхньої ікри за 2-3 роки можуть стати потужним імпортером цього продукту до Європи. 

Сьогодні вже обговорюється створення в Україні підприємств переробки равлика для масштабного експорту, бо у нас культури споживання цього молюску не існує взагалі.

Тож галузь тваринництва «геліцекультура» самостійно, без державної підтримки та регулювання успішно створена, зростає та працює. На одному гектарі виробляється до 20 тонн цього молюска при середній вартості 3 тисячі євро за тонну. Сприяє розвитку цієї агроіндустрії  безмитне ввезення равлика до Європи, спрощеність сільгоспподатку для равликових господарств в Україні.

Юрій Федорчук