Повномасштабне військове вторгнення росії в Україну змусило чимало людей з різних регіонів країни покинути свої домівки. Вимушені переселенці виїжджають з небезпечних територій без документів, трудових книжок, без можливості звільнитися або припинити діяльність фізичної особи-підприємця. Відсутність необхідних документів не давала можливості громадянам стати на облік у Центр зайнятості та, відповідно, отримати грошову допомогу по безробіттю. На сьогодні держава врегулювала цю ситуацію.
Так, 7 травня 2022 року набрав чинності Закон України від 21 квітня 2022 року №2220-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування сфер зайнятості та загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття під час дії воєнного стану» (далі – Закон), який розв’язав низку проблем, з якими стикаються внутрішньо переміщені особи.
Законом внесено зміни до законів України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», «Про зайнятість населення» та «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».
Так, Закон передбачає, що під час дії воєнного стану допомога по безробіттю призначається з першого дня надання статусу безробітного. Цю допомогу можна буде отримати без особистого відвідування центрів зайнятості, а українців, які опинилися на тимчасово окупованих територіях або на територіях, на яких ведуться бойові дії, не позбавлятимуть статусу безробітного та виплат за умови підтвердження ними наміру перебування у статусі безробітного будь-якими засобами комунікації, у тому числі електронними, не рідше ніж один раз на 30 календарних днів.
Призначення допомоги по безробіттю внутрішньо переміщеним особам, які не мають документів або щодо яких відсутні відомості про періоди страхового стажу, трудової діяльності, заробітну плату (дохід, грошове забезпечення), здійснюватиметься на підставі відомостей, які наявні в Державному реєстрі фізичних осіб платників податків, Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Державному реєстрі загальнообов’язкового державного соціального страхування чи Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб та інших джерелах.
До отримання необхідних відомостей стосовно осіб, які не можуть надати необхідні документи, допомога по безробіттю призначатиметься у мінімальному розмірі, а загальна тривалість виплати такої допомоги не може перевищувати 180 календарних днів. Тривалість виплати та її розмір переглядатиметься після надходження необхідної інформації. Слід зазначити, що виплату допомоги припинятимуть у випадку, якщо безробітний понад 30 днів знаходиться за кордоном.
Закон також визначає, що максимальний розмір допомоги по безробіттю не може перевищувати 150 відсотків мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року.
Також, вимушені переселенці, які хочуть розпочати власний бізнес, можуть отримати одноразову фінансову допомогу від держави.
Внутрішньо переміщені особи, які не розірвали трудові відносини, також зможуть зареєструватися в Центрі зайнятості в якості безробітних за особистою заявою. Припинити трудовий договір вони зможуть в односторонньому порядку, подавши до Центру зайнятості заяву на ім’я роботодавця. Центр зайнятості повідомить про це роботодавця, територіальні органи Пенсійного фонду України та Державної податкової служби України, а дані про трудовий стаж отримає з державних реєстрів. Датою звільнення вважатимуть наступний день після подання такої заяви.
Крім цього, Закон розширює можливості надання центрами зайнятості допомоги по частковому безробіттю у разі втрати частини заробітної плати (доходу) у зв’язку із зупиненням чи скороченням виробництва. Допомога по частковому безробіттю надаватиметься територіальним Центром зайнятості за зверненням роботодавця або фізичної особи-підприємця, який є застрахованою особою, для її виплати працівникам або фізичній особі-підприємцю.
Однак допомога по частковому безробіттю не надається працівникам органів державної влади, органів місцевого самоврядування або закладів, установ, організацій, які повністю утримуються за рахунок державного чи місцевого бюджету.
Така допомога не буде надаватися, якщо:
– зупинення чи скорочення виробництва має сезонний характер або виникло виключно з організаційно-виробничих причин;
– працівник відмовився від працевлаштування (тимчасового переведення) на підходящу роботу у роботодавця з повним робочим днем (тижнем), або працює у роботодавця за сумісництвом, або проходить альтернативну (невійськову) службу;
– у роботодавця, фізичної особи-підприємця, протягом шести місяців, що передують місяцю зупинення (скорочення) виробництва (виконання робіт, надання послуг), наявна заборгованість із виплати заробітної плати та/або зі сплати єдиного соціального внеску чи страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування;
– роботодавець, фізична особа-підприємець, перебуває у процесі припинення юридичної особи, припинення підприємницької діяльності, визнаний у встановленому порядку банкрутом або стосовно нього порушено справу про банкрутство, перебуває у процесі санації.
В Україні спростили процедуру отримання статусу безробітного
