Чому скандали з харчуванням для армії триватимуть

Постачання харчування для ЗСУ за останні роки спричинило значно більше скандалів, ніж постачання зброї – починаючи з яєць по 17 і закінчуючи тушонкою без м’яса. І хоча гроші, що витрачаються на зброю, в сотні разів більші ніж ті, що йдуть на харчі, людям ціни на їжу значно зрозуміліші.

Але чому тут так часто виникають скандали, спитаєте ви? А тому що видатки на харчі – одні з найбільших – після зброї, соцвиплат військовим та фортифікацій. Тому є за що боротись. І тому практично кожні торги супроводжуються скандалом.

Тиждень тому ДОТ провів чергові торги на 20 мільярдів гривень на перше півріччя 2025 року. Пропозиції деяких компаній, які мають рекордні показники судових позовів з ДОТ, вже відхилені. 

І от в ЗМІ та соцмережах знову пішли пости про корупційний ДОТ, який когось там викинув і поставив постачальника з ціною на 80 мільйонів дорожче. І тепер ціна харчів для певної області буде не 107 гривень. А вище. І це велика корупція.

Насправді, це поки що просто спекуляція на цифрах. Корупція робиться дещо інакше.

Але спершу давайте поговоримо про ціни. На останніх торгах початковою була ціна дободачі (триразового харчування військового) 150 гривень. Скоріше за все, вона буде обвалена до 120 грн, а може і нижче. Адже по деяких лотах конкуруючі компанії знижували ціни на 60 мільйонів і більше.

Чи можете ви харчуватись день за 150 гривень? Вочевидь, за ці гроші ви купите пачку сосисок, якусь крупу і скажімо банку маринованих огірків. Ваша їжа буде незбалансована і одноманітна.

За 110 гривень ця картина буде ще гіршою. Як і харчування наших військових. 

Що відбувається при торгах на закупівлю їжі? Міноборони, а тепер ДОТ виставляють лоти на певну кількість комплектів загальною вартістю зазвичай не більше мільярда гривень. До цього додається каталог продуктів на 360 позицій (від м'яса і борошна до паприки копченої і желатину) з граничними цінами. Кожна компанія-учасник торгів розцінює цей каталог так, щоб запропонувати найнижчу ціну, і урвати собі мільярдний контракт. ОК, скажімо контракт на 920 мільйонів, бо в ході торгів же йде зниження ціни. 

За рахунок чого компанії заробляють, спитаєте ви? Адже після скандалу з яйцями по 17 закупівельники ставлять граничну ціну на товар за версією Держстату і цю ціну можна лише знизити. Що роблять компанії з досвідом? Вони знижують ціни на певні товари. 

Так це ж круто, скажете ви. А от і ні. 

На початку цього року Незалежна антикорупційна комісія (НАКО) в рамках підтримки роботи Громадської антикорупційної ради Міноборони провело аналіз тендерів по харчуванню, і виявило, що ціни на певні товари в каталогах постачальників різнились часом на 400 або й на 900%. 

Наприклад:

• Капуста броколі свіжа сезонна, різниця цін становила 449 %;
• Перець солодкий свіжий (болгарський жовтий), різниця цін становила 901 %;
• Перець солодкий свіжий (болгарський зелений), різниця цін становила 900 %;
• Салат свіжий, різниця цін становила 900 %;
• Салат свіжий сезонний, різниця цін становила 532 %;

Під час аналізу виявилось, що, наприклад, компанія "Трейд граніт", яка восени опинилась фігурантом кількох скандалів з якістю поставлених харчів, у 2023 прописала в каталозі ціни на низку товарів на рівні 0,01 грн за кілограм. Такі ціни в компанії були на нектарин, черешню, цвітну капусту, малину та свіжі огірки. 

Очевидно, що таких цін не могло існувати на ринку. Але це дозволило компанії виграти тендер.

Навіщо це робилось. В такому разі компанія-постачальник могла домовитись з не дуже доброчесним начпродом, і привезти той товар, який йому вигідно. А іноді й пусту накладну, куди потім вписати дорожчий товар, щоб списати більше грошей. 

Зрозуміло, що в такому випадку ніхто малину за 0,01 грн не возив би. І навіть за 30 гривень не возив би.

Після появи Державного оператора тилу спілкування начпродів частин та компаній-постачальників було суттєво обмежено, бо заявки тепер йшли через державну агенцію.

Втім це не зменшило бажання компаній, що беруть участь в такому постачанні, мати свою маржу. Завдяки чому? Завдяки поставці товарів низької якості – м’яса, де більше води ніж м’яса, консерв, де плавають три риб’ячі хвостики, яблук третього ґатунку, якими тільки коней годувати тощо.

А в разі ж якщо військова частина замовить щось дороге, то можна це взагалі не привезти. Або принаймні прострочити поставку на 10 днів, щоб знайти варіант зі збереженням вигоди для себе.

Як таке стало можливим? А сталось це тому, що на початку року ДОТ дуже суттєво знизив штрафні санкції для постачальників – лише 0,1% за прострочення поставки до 10 днів. І лише 20% за непоставлений товар. 

Звісно, якщо компанія заклала ціну малини в каталог 30 гривень, то ніяку малину вона в частину не повезе – краще заплатить штраф. Малина – це розкіш. Якщо компанія при граничній ціні на куряче стегно в 190 грн розцінила товар по 93 грн, то цей продукт військові, скоріше за все, не побачать. Бо не вигідно. І дешевше заплатити штраф ніж постачати товар в тоннах за обваленою самим же постачальником ціною. 

Для порівняння в 2023 році при порушенні умов договору щодо термінів (строків) постачання харчових продуктів постачальник сплачував замовнику (відповідному департаменту Міноборони) "штраф у розмірі 100 % від вартості недопоставленого або несвоєчасно поставлених харчових продуктів та пеню у розмірі 0,1% від вартості харчових продуктів з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення". А за прострочення понад 30 днів з постачальника додатково стягувався штраф у розмірі 7 % вказаної вартості від несвоєчасно поставлених або непоставлених продуктів харчування.

Чому ДОТ пішов на зменшення штрафів? Державний оператор тилу мотивував своє рішення тим, що в попередні роки ці штрафи все одно ніхто не стягував. Натомість в постачальника завжди був шанс домовитись з начпродом, щоб видати фіктивні документи, або не подавати рекламацію за "відкат".

Певна логіка є. Але зараз начпроди військових частин обурюються, що їм дорожче обходиться папір для рекламацій ніж саме стягнення з постачальника.

І звісно, це все призвело до того, що впала якість поставлених продуктів. Що і вилилось в скандали, а також розірвання контракту з одним з постачальників, який возив ту саму тушонку без м’яса.

На 2025 рік ДОТ дещо підвищив суму штрафу за непоставку замовленого частиною товару, але лише до 30%. Знову ж з мотивуванням, щоб не спонукати начпродів та постачальників до корупції.

Але чи точно це знищує корупцію чи просто переводить її на інший рівень? Адже начпрод може приймати на частину поставку масла, яке насправді маргарин, молоко значно нижчої жирності, чи тушонки, де більше жиру і хрящів, ніж м’яса. Або ковбасу без жодних вихідних даних. А списувати як ковбасу вищої якості. Чи перець і картоплю, які згнили ще позавчора.

За наслідками історії з тушонкою, де постачальник підробив документи, на 2025 рік ДОТ запровадив нову санкцію – за поставку фальсифікату в кожному виявленому випадку постачальник заплатить 284 тисячі. 

Мала бути ще одна новація – ДОТ вперше планував застосувати "чорний список" і не допускати до торгів компанії, до яких застосовані оперативно-господарські санкції. Але 27 листопада цю вимогу компанія "Трейд граніт інвест" знесла в Шостому апеляційному суді Києва. 

Тому заробляння грошей за рахунок якості харчування для армії триватиме. І платитимуть постачальники за це в гіршому випадку лише 30% штрафу. А відтак ми і надалі матимемо скандали з якістю, бо саме вона тепер стала основою збереження маржі для компаній, що постачають харчування армії.

І ще кілька слів про рамку, через яку зараз ДОТ звинувачують в корупції. Механізм рамкових угод дозволяє ДОТ в разі, якщо якась компанія провалює постачання, припинити з нею роботу, зменшивши обсяги контрактування за договором. І не оголошувати тендер, що займає щонайменше 3 тижні, а за день мати нового постачальника. Об’єктивно в цього постачальника ціна вище. Зараз найбільше критики, що ці договори не видно в системі Prozorro. Але насправді проблема не у вищій ціні, а в тому щоб мати чіткий критерій, чому першу компанію зняли з постачання. Наприклад, за поставки нижче 75%. А ціни можна дивитись на сайті ДОТ.

Сама по собі заміна одного постачальника на іншого з вищою ціною – це ще не корупція. Це здебільшого об’єктивний процес, бо компанії, які найнижче обвалюють ціни, потім як правило, зривають і поставки. 

Тетяна Ніколаєнко

Джерело