У статті 130 адмінкодексу йдеться про штрафи в десятки тисяч гривень, позбавлення прав на різний термін, вилучення та постановку на платний штрафмайданчик авто і конфіскацію машини в разі повторних порушень. А також про адміністративний арешт на 10 або навіть 15 діб водіїв, на яких раніше вже складали протоколи. Але на цьому вся відповідальність закінчується. Порушуй хоч сотню разів — головне, щоб не було постраждалих, бо це вже інша справа.
Кримінальна відповідальність для п'яного водія настає лише в разі, якщо є потерпілий. Це визначає стаття 286-1 КК України, покарання за якою передбачає від трьох років умовно до реального ув'язнення за заподіяння тілесних ушкоджень середньої тяжкості та до десяти років колонії — за смерть кількох людей.
Адміністративні покарання за п'яне водіння страшні лише для звичайного українця із середньою зарплатою, якого «занюхали» і «задули» патрульні 1 січня після новорічного застілля, виявивши в драгері ті самі 0,2 проміле алкоголю або більше. «Попавши» навіть на перший штраф у 17 тисяч і штрафмайданчик, 90% простих смертних не ризикують більше повторювати гіркий досвід — дорогувато.
Але в Україні є інша каста водіїв, до якої відносяться ті, для кого 17 тисяч — не гроші, і, хто часто займає теплі крісла судді/прокурора/поліцейського/депутата, або наближений до них. Цим людям можна все, або майже все. А штрафи, позбавлення прав та інші зволікання для них - не проблема, а легка неприємність.
Для більшості п'яних відморозків за кермом при владі та/або товстому гаманці проблеми починаються, тільки якщо під час аварії було поранено або вбито людину. Незалежно від того, скільки разів до того винуватець ДТП попадався на п'яному водінні.
Але навіть у цьому разі проблеми почнуться лише в тому разі, якщо у потерпілого теж є зв'язки нагорі, або він добре відомий за родом діяльності і тоді інформація про ДТП потрапляє в пресу.
Утім, не факт, що навіть за такого розкладу п'яний водій, який убив людину, при грошах або владі потрапить до в'язниці. Досить згадати такого персонажа як Фелікс Петросян, який 12 січня 2008 року в Одесі протаранив десять машин та врізався в «Ланос», у результаті чого загинув водій авто. Винуватець аварії живий, здоровий, жодного дня не провів у СІЗО, понині займається бізнесом.
А й справді, в чому проблема?
Нюхнув доріжку кокаїну, смикнув кілька пігулок екстазі, запив віскі, подрифтував на позамежній швидкості в центрі міста, вразивши красивих подружок. Збив стовп, поїхав далі. Наздогнали і зупинили копи, відібрали машину. Попав на «смішні» 30 тисяч гривень штрафу (та хоч 100) і на штрафмайданчик. Для касти мажорів — це лише легка пригода. Про п'яну аварію і розбиту машину, лохів-поліцейських і смішні адмінштрафи можна зі сміхом розповісти друзям наступного дня. Оскільки нову машину вже сьогодні приженуть з автосалону, про ту, що на штрафмайданчику, можна забути. Права повернуть за грошики через день, а якщо не повернуть — не біда, з такими «смішними» штрафами можна їздити в будь-якому стані і без прав.
Життя триває: грошей багато, тітка — прокурор, тато — депутат і справу замнуть. Резонанс? Розголос? Не біда — повоняють і забудуть. Нікого ж не збив/не вбив! Та хоч сто разів зупиніть і штрафуйте. Все одно будуть бухати і їздити. Благо гаманець — посада — зв'язки і українські закони дозволяють.
Автор — Георгій Ак-Мурза
Джерело
Випив, сів за кермо, відкупився: порочне коло не можна розірвати через відсутність кримінального покарання?
