"Не на порядку денному". Чому, незважаючи на війну, заговорили про вибори

Незважаючи на дев'ятий місяць повномасштабної війни, в Україні не вщухають розмови про можливі вибори. Низка ЗМІ та Тelegram-каналів активно розкручують інформацію про нібито рекомендації Заходу не переносити голосування до парламенту у жовтні 2023. Наскільки реально юридично переграти ситуацію, реалізувавши виборчий процес у країні, що воює, і хто сьогодні без проблем отримав би депутатський мандат – розбиралися Vesti.ua. 

Юридичні нюанси

Згідно з Конституцією України чергові парламентські вибори відбуваються в останню неділю жовтня п'ятого року повноважень Верховної Ради. Тобто наступну Верховну Раду українці мають обрати у жовтні 2023 року, а президента – навесні 2024. Як повідомляють деякі українські ЗМІ та Тelegram-канали, останнім часом Захід все активніше рекомендує українській владі не переносити вибори до парламенту, навіть незважаючи на воєнний стан. За їхньою інформацією, часті високі гості у Києві не раз намагалися переконати президента переписати закон, який забороняє проводити виборчі кампанії. У такому разі залишається відкритим питання – чи зможе Україна відмовитися від пропорційної системи з відкритими партійними списками та повернутися до голосування за закритою системою.

розповів політолог Руслан Бортник.       

У 2020 році вперше вибори в Україні відбулися за “відкритими списками”. Тоді українці обирали владу на місцях. Нова система позиціонувалася як справедливіша, адже конкретного депутата зі списку мають обрати виборці, а не партійні боси. Передбачається така процедура: територія України ділиться на 27 округів, для кожного з яких партія формує свій список із не менш ніж п'яти кандидатів. Виборець на виборах віддає свій голос за партію й одразу (за бажання) – за конкретного кандидата. Той, хто отримає більше голосів, має більше шансів потрапити до парламенту. Вибори до Верховної Ради за цією системою ще не проводилися. У 2012, 2014 та 2019 роках використали змішану систему 50/50: закриті партійні списки плюс мажоритарні округи, де голосували за конкретного претендента.

– каже екс-представник президента у Конституційному суді Федір Веніславський.

Чи можливі вибори за умов війни?

Через бойові дії мільйони українців покинули країну, а багато хто – стали внутрішніми переселенцями, люди масово змінюють місце проживання. Таким чином, нині повернутися до закритих списків було б набагато логічніше. Навіть якщо на час проведення виборів частина українських регіонів залишаться під окупацією РФ, суто теоретично голосування провести було б можливо, оскільки прив'язки до конкретних територій за такої системи немає.

Але є інший нюанс – навряд чи реєстр виборців встигає за врахуванням тих людей, які виїхали з одного в інший регіон і не встигли офіційно зареєструватися як переселенці. Навіть якщо впоратися і з цим моментом, то не виключена ситуація з перенаповненням окремих округів. Наприклад, якщо люди масово виїхали із окупованої Херсонщини й зареєструвалися на Заході Україні. Отже, й депутатів від цих областей у майбутній Раді буде значно більше.

– розповів позафракційний народний депутат Дмитро Разумков.

Закриті виборчі списки є не єдиною новацією, яка може бути на майбутніх виборах. Вже давно ходять чутки про те, що влада має намір просунути модель електронного голосування – через додаток “Дія”. У виборів онлайн, щоправда, багато критиків: мовляв, повністю контролюючи цю систему, влада може намалювати будь-які цифри. За певними даними, ще до повномасштабного вторгнення РФ у пропрезидентській фракції розробляли законопроект про електронне волевиявлення. У Комітеті виборців України припускали, що ініціативу Зеленського продиктовано бажанням активізувати електорат.

– політолог Руслан Бортник.

Якщо говорити про бюджет наступного року, то коштів ані на місцеві, ані на парламентські вибори там не закладено. Перший заступник голови Верховної Ради Олександр Корнієнко розповів: “Поки в країні воєнний стан, у нас немає можливості провести вибори. Це неможливо за чинним законодавством і Конституцією”. Водночас зазначив, що за першої ж нагоди Центральна виборча комісія готова буде оперативно звернутися до Міністерства фінансів, а Мінфін подасть до Верховної Ради проект змін до Державного бюджету щодо виділення грошей на виборчий процес.

– поділився Дмитро Чорний, народний депутат від “Слуги народу”, член комітету місцевого самоврядування.

Ще одне питання – скількох депутатів обиратимуть українці до Верховної Ради 10-го скликання. Ще задовго до війни президент Зеленський ініціював законопроект щодо зменшення кількості нардепів із 450 до 300. Пояснювали це економією коштів на їхнє утримання. Верховна Рада встигла проголосувати документ у першому читанні. Однак потім питання було поставлене на паузу. Потенційно ініціатива не набирала необхідних 300 голосів “за”. Експерти пояснювали небажання депутатів тим, що президентський законопроект, окрім скорочення чисельності Верховної Ради, передбачав і закріплення на конституційному рівні скасування мажоритарки. А поступитися “солодким” місцем на окрузі готовий був далеко не кожен.

Політична доцільність: про що говорять рейтинги?

Якби вибори все ж таки відбудуться за графіком, у жовтні наступного року, боротьба за цільові аудиторії буде непростою. Медійних майданчиків, де політики могли б заманювати свого виборця, в країні практично не залишилося. За фактом у політичних партій втрачено контакт із народом, зокрема й через телебачення. Інформаційні канали, що залишилися на плаву, не дають належного ефекту.

– розповів політтехнолог Дмитро Раїмов.

Якби вибори до парламенту відбулися вчасно, у Верховну Раду пройшли б лише три партії: "Слуга народу" (58,4% голосів), партія Притули “24 серпня” (12,5%) і “Європейська солідарність” (11,1%) – дані від “Оперативної соціології” станом на 4 листопада 2022 року. Менш як 5% набирають “Батьківщина”,” Свобода” і “Партія Разумкова”. Для того, щоб оцінити, як війна змінила політичний ландшафт України, варто подивитися дані опитування, проведеного 12-13 лютого 2022 року, яке оприлюднила група “Рейтинг”. Перше місце посіла партія "Слуга народу" (18,3% серед тих, хто визначився), друге – “Європейська солідарність” (17,1%). Третє і четверте місця розділили “Батьківщина” (10,8%) та “Опозиційна платформа – За життя” (9,7%). Далі в межах 5% мали такі політсили: “Партія Разумкова” (5,9%), партія “Наші” Євгена Мураєва (5,5%), партія Притули “24 серпня” (5,3%) і “Сила і честь” Ігоря Смєшка (5,2%).