Доплати за місце. Навіщо депутати хочуть змінити податок на квадратні метри

В умовах збройної агресії місцевим бюджетам додаткові кошти критично потрібні, тож народні депутати вигадали, де їх взяти. Чи вдасться громадам озолотитися завдяки новації – розбиралися Vesti.ua. 

Фінансовий рикошет агресії

Збройна агресія відчутно вдарила по місцевих бюджетах України. Згідно з опитуванням, проведеним KSE Агроцентром та Всеукраїнською асоціацією громад за підтримки Фонду Конрада Аденауера в Україні (охоплено близько третини громад), близько 25% громад, які постраждали або пережили вторгнення РФ, недоотримали близько 50% надходжень до своїх бюджетів від запланованого. У 3% таких громад доходи скоротилися більш ніж на 70%. У тих громадах, які безпосередньо не постраждали від збройної агресії, також є скорочення доходів місцевих бюджетів: для 1% їхнє падіння доходів перевищило 70%, для 23% становило до 9%, водночас 3% громад зіткнулися з недоотриманням 50-60% доходів. 

Приблизно половина опитаних громад змушені були скорочувати свої бюджети. 

Тому поява у Верховній Раді законопроекту "Про внесення змін до Податкового кодексу щодо удосконалення системи оподаткування місцевих податків і зборів щодо податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки" закономірна. 

Проте співавтори документа, народні депутати Артем Дмитрук та Євген Яковенко, у пояснювальній записці не наводять даних про скорочення місцевих бюджетів, а посилаються на те, що місцеве самоврядування в Україні досі "перебуває у стадії розвитку, у ньому досі не повною мірою відображаються ринкові умови господарювання,...воно не забезпечує достатнього обсягу надходжень до місцевого бюджету". 

Як приклад вони наводять податок на нерухомість, відмінну від земельної ділянки. Як стверджують співавтори, там надходження від цього податку становлять основне джерело доходів місцевих бюджетів. В Україні цього, на їхню думку, немає. І ось чому: 

• податок нараховують на площу нерухомості;
• проте не враховується місце розташування об'єкта. 

Негативна формула

У результаті виходить така картина: є дві квартири по 100 квадратних метрів кожна, одна – в центрі Києва, інша – в маленькому населеному пункті. Наразі ставка податку на нерухомість, відмінну від земельної ділянки, встановлюється місцевою радою, але не може перевищувати 1,5% мінімальної зарплати за 1 квадратний метр. З урахуванням мінімальної зарплати з 1 січня 2022 року в 6 500 грн, гранична ставка такого податку – 87 грн 50 коп за один квадратний метр. Власники і першої, і другої квартири заплатять одну й ту саму суму податку – 3 900 грн на рік.  

Ринкова вартість таких квартир, залежно від місця розташування, може відрізнятися в десятки разів. Але це не враховується, стверджують співавтори законопроекту, хоча за кордоном за базу оподаткування береться саме ринкова вартість нерухомості. Отже, слід виправити. 

Податкова справедливість

Народні депутати пропонують зробити справедливо, щоб багаті платили більше, а місцеві бюджети поповнювалися грошима. 

Що саме пропонують зробити: 

1. обчислювати податок від ринкової вартості нерухомості: 0,2% для житлової та 0,3% для нежитлової нерухомості; 
2. якщо у платника податків понад 5 об'єктів житлової нерухомості (зокрема їхні частини), ставка податку для кожного наступного об'єкта нерухомості застосовується зі збільшенням оцінної вартості на коефіцієнт, який визначається органом місцевого самоврядування;
3. якщо платник податків не погоджується з нарахованим податком, він може звернутися до оцінювача. 

Що це дасть? За версією співавторів, таке: припустімо, орган місцевого самоврядування ввів граничну ставку податку 9,2% для житлового приміщення, власник квартири в центрі Києва, оцінна вартість якої становитиме 800 тисяч грн, заплатить 1 600 грн на рік, а якщо квартира коштує 2 млн грн – 4 000 грн. 

– очікують парламентарі. І, звісно, стимулює збільшення доходів місцевих бюджетів. 

Це теоретично. На практиці експерти засумнівалися в ефективності запропонованого. 

Чинник неліквідності

Головна проблема полягає у визначенні вартості об'єкта нерухомості, звернув увагу Vesti.ua кандидат економічних наук і незалежний експерт Олександр Хмелевський.

– наголошує він.  

Тим більше, у багатих з’являться можливості скоротити податкові платежі.  Наприклад, заперечити ринкову вартість майна – оцінку можна провести дуже по-різному й оцінювачі нерідко йдуть назустріч замовникам. Також платник зможе надати податкову угоду про купівлю нерухомості чи інші документи. А якщо нерухомість було придбано 30 років тому? Ціни в документах бувають далекі від реальності.

Безпека в ціні

Для мирного часу законопроект правильний, логічний і справедливий, вважає радник Асоціації міст України Іван Фурсенко, проте в умовах збройної агресії він не працюватиме з тієї простої причини, що багато місцевих рад скасували цей податок до завершення воєнного стану. Наприклад, якщо взяти Київ, багато жителів залишили місто, багато хто й повернувся, але вирівнювання кількості киян відбулося за рахунок внутрішньо переміщених осіб, які не в змозі сплачувати такий податок. Далі, зазначив експерт, якщо запроваджувати змінений податок зараз, треба розуміти – ринкова вартість об'єкта нерухомості в умовах воєнного стану визначається не місцем його розташування, а безпекою. Це й віддаленість від об'єктів критичної інфраструктури, військових частин та інших потенційних цілей ворога.

 – пояснив він.  

Є "сирість", немає продуманості

Тим не менш, Іван Фурсенко вітає розширення повноважень місцевого самоврядування  визначати зонування та проводити оцінку нерухомого майна, щоби справедливіше стягувати цей податок.

Проте, посилаючись на досвід закордонний, слід враховувати місцеві особливості. Наприклад, наголосив він, в Україні є невеликі населені пункти, переважно у сільській місцевості, де більшість населення віком 50 років+. У таких населених пунктах податок на нерухомість і не введений з тієї причини, що населення, яке не в змозі сплатити комунальні послуги (і робить це за рахунок субсидій), навряд чи зможе платити і податок з квадратного метра. Крім того,

побоюється експерт.   

Що робити з "дарованим"

Законопроект "сирим" за наповненням вважає керівник "Адвокатського бюро Анни Даніель", кандидат юридичних наук Анна Даніель:

А якщо житло не приватизоване, а отримане від держави – також виникнуть проблеми, припускає Олександр Хмелевський.

Виходячи із думок експертів, законопроект навряд чи вирішує заявлену проблему. Водночас він породжує багато питань, які актуальні. Справді, як нараховувати податок на нерухомість в окупації, де і за рахунок чого його платити біженцям і чи варта шкурка вичинки?