АКТУАЛЬНІ НОВИНИ

 
   

КОНТАКТИ
Інформація повинна бути вільною.
Посилання — норма пристойності.




При використанні матеріалів посилання на джерело обов'язкове. Copyright © 2018-2024.
Top.Mail.Ru


 Податок 6% з обороту, без ЄСВ і лише з РРО: депутати вигадали окремий режим оподаткування для самозайнятих


27-10-2023, 15:00 |

У Верховній Раді 20 жовтня зареєстрований законопроєкт №10166, який запроваджує спеціальний податковий режим для самозайнятих осіб – мікропідприємців, які надають послуги індивідуально.

Депутати пропонують виділити для такої категорії громадян окремий режим, яким передбачається сплата податку за фіксованою ставкою з обороту, відсутність єдиного соцвнеску (ЄСВ), обов'язки реєструвати суб'єкт підприємницької діяльності та подавати податкову звітність.

Звичайно, без ложки дьогтю теж не обійшлося: підприємці, які обрали такий режим оподаткування, будуть зобов'язані працювати тільки із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (РРО), фіксуючи таким чином виторг.

 

Mind розібрався, чи матиме малий бізнес стимули користуватися новим режимом оподаткування.

Для кого було розроблено цей законопроєкт? Головна ідея, закладена в законопроєкті №10166, – дати змогу фізособам, які надають послуги, вести діяльність у легальній площині з мінімальними податковими наслідками.

Розрахунок зроблено на те, що таким податковим режимом насамперед мають скористатися ті українці, які працюють у «тіні», та підприємці на загальній системі, які сплачують 18% податку зі своїх доходів і ЄСВ. Потенційно до нового режиму можуть перейти підприємці 1–3 груп єдиного податку.

Також, на думку авторів законопроєкту, цей формат оподаткування буде зручним для тих, хто має основну роботу, але отримує додатковий дохід на нерегулярній (сезонній) основі.

Які види діяльності дозволені? Обрати спеціальний податковий режим можуть фізособи, які надають послуги. Загалом у законопроєкті наведено список із 20 видів послуг. До нього входять:

  • послуги таксі;
  • кур'єрські послуги (доставка додому);
  • ремонтні роботи;
  • дресирування та догляд за домашніми тваринами;
  • медичні послуги, які не потребують ліцензування (медсестри, логопеди, масажисти, психотерапевти);
  • різні послуги вдома (ремонт одягу, взуття, побутової техніки та електроніки);
  • послуги перукарів та майстрів манікюру/педикюру вдома.

У законопроєкті не зазначено, кому самозайняті особи можуть надавати послуги. З цього можна дійти невтішного висновку, що обмежень немає: клієнтами можуть бути як фізичні, і юридичні особи (компанії).

Яким буде податкове навантаження? Самозайнята особа платитиме 6% з обороту (доходу). Податковий період – квартал.

Максимальний річний дохід, допустимий для цього податкового режиму, становить еквівалент 153 мінімальні зарплати. Зараз це приблизно 1,03 млн грн. У разі перевищення цього ліміту ставка податку зростає до 18% (до суми перевищення).

Інші обов'язкові платежі, такі, як військовий збір або ЄСВ, для самозайнятих осіб не передбачені. Підприємцям, які обрали спецрежим, заборонено наймати співробітників.

Як стати самозайнятою особою? Як такої державної реєстрації не буде. Наприклад, звичайний підприємець має подати заявку державному реєстратору, щоб, скажімо так, «узаконитися» і потрапити на облік до Державної податкової служби (ДПС).

Самозайняті особи відкривають спеціальний рахунок у банку, призначений для зарахування доходів від надання послуг. Інакше кажучи, відкриття такого рахунку і вважатиметься відправною точкою для старту підприємницької діяльності.

Що з контролем доходів та їх обліком? Окремого обліку для самозайнятих осіб не передбачено. Тобто їм не доведеться раз на місяць чи квартал заповнювати декларацію та відправляти її до податкової.

Але не все так просто, як здається. Адже ДПС має якось контролювати роботу таких підприємців, щоб вони не приховували доходи та не мінімізували базу оподаткування. Тому законопроєкт встановлює, що самозайнята особа зобов'язана фіксувати оплату, отриману за роботи та послуги, через реєстратор розрахункових операцій (РРО).

Також у законопроєкті фігурують такі терміни, як «цифрова платформа» та «оператор цифрової платформи». Цифрова платформа – це будь-яке програмне забезпечення, у тому числі вебсервіси та мобільні програми, що дають можливість підприємцям отримувати оплату за свої послуги. А оператор – це юридична особа, яка забезпечує доступ до цифрової платформи. Самозайняті, які користуються такими платформами, можуть обійтися без РРО.

Вочевидь, йдеться про банківські сервіси (онлайн-банкінг, мобільний банкінг), через які може проводитись оплата робіт та послуг.

До речі, відомості про операторів цифрових платформ містяться у спеціальному реєстрі. Порядок адміністрування такого реєстру затвердить Кабінет Міністрів.

Повертаючись до питання щодо контролю та обліку доходів. Механізм буде таким: ДПС зможе бачити оборот самозайнятої особи через РРО та/або отримувати інформацію про доходи від операторів цифрових платформ (банків). При цьому банк, який обслуговує поточний рахунок підприємця, є податковим агентом. Саме банк самостійно утримуватиме необхідну суму податку з доходів і перераховуватиме її до державного бюджету.

Наскільки режим для самозайнятих вигідніший, ніж інші варіанти оподаткування? Такий податковий режим, безумовно, приваблює своєю простотою. Надаєш послуги вдома, заробляєш близько 80 000 грн на місяць – відкриваєш рахунок у банку, встановлюєш програмний РРО на смартфон та працюєш.

Зручно, що податкове навантаження обмежене ставкою 6%. Наприклад, якщо дохід самозайнятої особи – 1 млн грн на рік, податкові платежі становитимуть 60 000 грн.

Для порівняння: підприємець на загальному режимі з мільйонним оборотом за ставки ПДФО на рівні 18% заплатить 180 000 грн податку. Окрім цього, потрібно заплатити 1,5% військового збору, це 15 000 грн. Не варто забувати і про ЄСВ, найменший розмір якого становить 22% від мінімальної зарплати щомісяця або 17 700 грн за весь 2023 рік.

Підприємці 1-ї групи сплачують податок у розмірі 10% прожиткового мінімуму на місяць. За 2023 рік сума таких платежів становитиме 3200 грн. Але й у них є ЄСВ, його розмір той самий – 17 700 грн за рік. При цьому спрощенці 1-ї групи можуть надавати послуги лише населенню та в обмеженій кількості.

Для 2-ї групи єдиний податок розраховується з мінімальної зарплати. А якщо точніше, то 20% мінімалки щомісяця. У 2023 році виходить 16 100 грн. Ну і, само собою, 17 700 грн ЄСВ. Надання послуг дозволено лише населенню та платникам єдиного податку.

Найближче до режиму самозайнятих осіб підприємці 3-ї групи ЄП. Вони платять 5% з обороту та можуть надавати послуги як фізособам, так і компаніям. Податкове зобов'язання у такому разі становитиме 5000 грн на рік. Але все одно неминуче залишається ЄСВ, що додає майже 18 000 грн за рік.

Кому зрештою потрібен цей податковий режим? Режим для самозайнятих справді найбільш комфортний із погляду податків та інших обов'язкових платежів. Але він підходить тільки тим, хто надає послуги (а отже, коло осіб, які можуть ним скористатися, обмежений), не призначений для великих і навіть середніх обсягів бізнесу, а також відлякує обов'язковою фіскалізацією.

З цього погляду простіше залишатися платником єдиного податку 1-ї групи. Особливо якщо фізособа надає послуги виключно населенню. Річний оборот можна порівняти – 167 мінімальних зарплат, або 1,12 млн грн, а зобов'язань використати РРО – ні. Підходить самозайнятим особам і 2-а група з оборотом до 834 «мінімалок» або 5,6 млн грн на рік. Так, там уже є вимоги, які зобов'язують застосовувати реєстратори розрахункових операцій, але не всім. Наприклад, фізособи, які надають побутові послуги в селах, можуть обійтися без РРО.

Звісно, спрощенцям нікуди не подітися від ЄСВ. Але його можна розцінювати як плату за можливість уникнути фіскалізації. Крім того, підприємці до закінчення військового стану та ще протягом 12 місяців після його скасування можуть не сплачувати єдиний соцвнесок, жодними штрафами це не загрожує. Тому аргументів на користь переходу на податковий режим, запропонований у законопроєкті №10166, ще менше. Хіба що його оберуть ті, хто тільки намагається увійти до бізнесу, але не хоче офіційно реєструвати СПД та морочитися з поданням звітності.


Газета: Слово
 

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.