В уряді відкинули закиди щодо "русифікації" України під приводом євроінтеграції

Віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина заявила, що новий законопроєкт, спрямований на захист нацменшин, не передбачає розширення можливостей для російської мови.

Про це, як пише "Європейська правда", вона написала у Facebook.

Стефанішина відреагувала на критику нового законопроєкту народним депутатом Володимиром В’ятровичем, який заявив, що зміни нібито дозволяють після п'ятирічного перехідного періоду "масштабну русифікацію телебачення, радіомовлення, аудіо- й відеореклами, книговидання та інших галузей".

Стефанішина, згадавши про рекомендації Венеційської комісії, заявила, що протягом півтора року команда, яка дійсно прагне європейського майбутнього для України, працювала щоденно для вироблення рішень, що забезпечать необхідний баланс між зміцненням позицій державної мови та захистом мовних прав нацспільнот, згідно міжнародних стандартів.

– написала віцепрем'єрка.

За її словами, ситуація в Україні сьогодні суттєво відрізняється від ситуації після 2014 року, коли ухвалювалося мовне, освітнє законодавство іУкраїна мала здійснити радикальні кроки у відповідь на посилення гібридної війни Росії.

Стефанішина також наголосила, що російська мова була, є і завжди буде червоною лінією.

– заявила віцепрем'єрка.

– наголосила вона.

Нагадаємо, у звіті, опублікованому 8 листопада, Єврокомісія рекомендувала розпочати з Києвом переговори про вступ, але перед тим Україна має виконати частину ще не втілених реформ.

Як відомо, українська влада твердо налаштована виконати вимогу ЄС щодо прав меншин і зробити це якнайшвидше, можливо, навіть до грудневого саміту Євросоюзу.

 Наразі на заваді зеленому світлу може стати Угорщина, яка обіцяє блокувати позитивне для Києва рішення.

Про те, якими є проблеми урядового законопроекту щодо нацменшин та як їх виправити, – у статті Червоні лінії "угорського" закону: де Київ має відмовитися від поступок на шляху до ЄС.