Період цвітіння і вироблення пилка починається з липня і закінчується у жовтні, але були випадки, коли спеціальні установки, що вловлюють пилок, фіксували його аж до 1 листопада. Концентрація вже не могла спричинити алергію, й усе ж пилок був у повітрі.
Батьківщиною амброзії вважають Північну Америку, тобто вона аж ніяк не притаманна нашому регіону, але, потрапивши до нас під час Першої світової війни з ленд-лізом (коли разом з пшеницею до нас «заїхало» і її насіння), вона широко засіялася і «забуяла» скрізь по шляху руху автотранспорту. Таким чином, Україна, Румунія та Угорщина і до сьогодні є найбільш ураженою цією інвазійною рослиною частиною Європи.
Поки комунальні служби борються зі шкідливим бур’яном своїми методами, ми дізнаємося, як боротися з наслідками для здоров’я від його впливу та чому останніми роками від пилку амброзії страждає дедалі більше людей.
За коментарем на цю тему — злободенну в період масового цвітіння амброзії — ми звернулися до кандидатки медичних наук, лікарки-алерголога Центру алергічних за-хворювань верхніх дихальних шляхів (ДУ «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка НАМН України») Ольги НАУМОВОЇ (на знімку).
«За звітами екологів, упродовж 24 місяців повномасштабної війни в повітря було викинуто 175 мільйонів тонн СО2, але, якщо для екології і населення це вкрай негативний фактор, то для амброзії — дуже позитивний. Адже при підвищенні рівня СО2 у цієї рослини суттєво зростає виробництво пилку. І сьогодні амброзія виробляє його на 61 відсоток більше, ніж зазвичай. Крім того, в самому пилку збільшується кількість пилкових зерен — вони стають дрібнішими і здатними підніматися з повітрям на висоту до одного кілометра та долати з вітром довжелезні відстані. У Нідерландах, де практично нема амброзії, вчені виявили пилок, провели дослідження, зробили математичні розрахунки і з’ясували, що до них на територію він з вітром потрапив з амброзії, яка цвіла в Запоріжжі!» — розповіла Ольга Наумова.
До того ж амброзія — це бур’ян, який чудово росте на пошкоджених ґрунтах, і зараз проблема в тому, що зона бойових дій — найоптимальніша для її проростання. А ще вона швидко захоплює розорані, але не засіяні культурними рослинами землі, внаслідок вибухів змінюється PH ґрунтів, а чим кисліший ґрунт, тим краще на ньому росте амброзія.
«Найменші часточки пилкових зерен вітром переносяться на дуже великі відстані, зокрема із зони бойових дій, де поля не засіяні, а амброзія відразу агресивно займає ці місця. І кількість пилку, який летить звідтіля, зараз, на жаль, катастрофічно висока», — зауважує лікарка-алерголог.
Симптоматика сезонної алергії не залежить від алергену: чи це амброзія, чи лугові трави, клініка буде однаковою: закладеність носа, чхання, нежить, сльозотеча, почервоніння та свербіння очей.
Утім, цього року, за словами Ольги Наумової, у клінічній симптоматиці алергії на амброзію у більшості людей спостерігається кашель.
«Коли до нас приходять люди з кашлем, ми робимо FeNo тест. Це тест, який виявляє рівень оксид азоту в повітрі, що видихається, і бачимо, що алергічне запалення спустилося вже зі слизової носа до бронхів, від чого пацієнт починає кашляти. Хоча ще нема бронхіальної астми, але вже є кашель, пов’язаний з тим, що найдрібніші часточки амброзії глибше проникають у бронхи та легені», — каже вона.
Лікарка наголошує: якщо не звертати увагу на алергію (в даному випадку — на амброзію) і вчасно її не лікувати, то може з’явитися перехресна алергія — специфічна реакція організму на інші алергени, які мають подібну будову. І людина почне реагувати та матиме алергічні симптоми при зіткненні з іншими речовинами.
«Є генотип людей, у яких алергічні реакції виникають тільки до одного виду рослин, але таких лише 20 відсотків. Більша частина — 80 відсотків — схильна до полісенсібілізації (змішана алергія, за якої формуються специфічні IgE одночасно до алергенів різних груп). І чим довше пацієнт не йде зі своєю проблемою до алерголога, а користується тільки аптечними засобами й антигістамінними препаратами, тим імовірніше, що у нього спочатку розвинеться чутливість до мажорного (основного) компонента алергену, а потім з’явиться алергічна реакція і до мінорних компонентів, які входять, наприклад, до складу лугових трав. Тобто через деякий час пацієнт відчуватиме алергію ще й із травня по червень, коли вони цвітуть. А не лише з липня по жовтень, коли цвіте амброзія», — пояснила алерголог.
При тривалому не лікуванні алергії на рослини можуть також розвиватися харчові алергічні перехрести. Тобто пацієнти з реакцією на амброзію у сезон і поза сезоном її цвітіння можуть з’їсти диню, кавун, цукіні, огірки чи банан і відчути симптоми, пов’язані з алергією на амброзію. Це може проявлятися як оральний алергічний синдром: свербіж у порожнині рота, свербіж та набряк губ чи піднебіння.
Важливо пам’ятати, що в період, коли цвіте амброзія, цвіте і полин. І його особливість у тому, що він дає дуже багато харчових перехрестів з білками, які входять до складу овочів та фруктів, що може викликати навіть важкі анафілактичний реакції.
Ольга Наумова зазначила: деякі пацієнти приходять до лікаря з упевненістю, що у них алергія на амброзію, але тест виявляє алергію на альтернарію чи кладоспоріум — плісняві гриби, які уражають листя рослин та плоди. Вони зараз теж викидають спори в повітря і викликають алергічну реакцію, що за симптомами цілком схожа з реакцією на амброзію. Зокрема, сенсибілізація до Alternaria здатна призвести до розвитку бронхіальної астми, особливо у дітей.
«Тому коли закінчується черговий «алергічний» сезон і ваші симптоми зникають, треба обов’язково згадати про те, що є лікар-алерголог, прийти і продіагностуватися на алергію й почати проведення алергенспеціфічної імунотерапії. Заради власного здоров’я. Чим раніше пацієнт звертається по консультацію, тим до меншої кількості алергенів у нього виникає алергічна реакція, тим легшим буде лікування і менше ускладнень він відчує», — радить кандидатка медичних наук, лікарка-алерголог Центру алергічних захворювань верхніх дихальних шляхів Ольга Наумова.
Нагадаємо, що виділяють три найпоширеніші «алергічні» сезони: з березня по квітень — це період цвітіння фруктових дерев, берези, ліщини та вільхи; з травня до середини липня — період цвітіння злаків і лугових рослин (тимофіївка, вівсяниця, грястиця, цинодон); з липня по жовтень — період цвітіння бур’янів (амброзія та полин, лобода) і спороутворення пліснявих грибів.
Стежмо за самопочуттям власним і наших дітей та вчасно звертаймося до лікаря!
Любов БАЗІВ.
Джерело: https://www.ukrinform.ua.
У тенетах амброзії
