Безкарність і вседозволеність Чому пійманих на корупції працівників МСЕК не садять за ґрати?

Найзухвалішою наразі є історія голови МСЕК Хмельницької області Тетяни Крупи. У ході роз-слідування фактів незаконного оформлення інвалідності чоловікам, що уникали мобілізації, правоохоронці провели обшуки в службових кабінетах та за місцем проживання підозрюваної. У її робочому кабінеті виявили 100 тисяч доларів, медичні документи з ознаками підроблення, а також списки ухилянтів з прізвищами та фіктивними діагнозами. Ба більше, вдома в посадовиці вилучили понад 5 мільйонів доларів, 300 тисяч євро, 5 мільйонів гривень, брендові прикраси та документи, які можуть свідчити про відмивання грошей через бізнес-проєкти. Під час слідчих дій Крупа намагалася позбутися частини грошей, викинувши через вікно дві сумки з половиною мільйона доларів.

Подібні новини вже стали буденністю. У жовтні правоохоронці викрили голову МСЕК Харкова та його спільників, які за хабарі видавали військовозобов’язаним фальшиві довідки про інвалідність, і голову міжрайонної МСЕК на Київщині, якого обвинувачують у сприянні отриманню чоловіками груп інвалідності без об’єктивних підстав. У вересні затримали їх колегу з Полтавщини зі спільницею, які за 9 тисяч доларів оформляли інвалідність для дружин військовозобов’язаних.

Після кожного такого випадку під акомпанемент суспільного осуду влада обіцяє суворе покарання підозрюваним, аби заспокоїти громадян і не допустити повторення випадків хабарництва серед медиків.

Але аналіз даних з Реєстру судових рішень за останні три роки свідчить про інше: гучні справи завершуються формальними вироками або умовними термінами.

У судовому реєстрі від початку великої війни «ЕП» знайшла 216 вироків, де фігурує діяльність МСЕК. У 50 з них обвинуваченою стороною є лікарі та члени комісії. Зазвичай їм інкримінують кілька статей Кримінального кодексу: 369-2 (зловживання впливом), 368 (хабар), 358 (підроблення документів), 114-1 (перешкоджання діяльності ЗСУ) та 368-5 (незаконне збагачення).

Саме за останньою статтею 7 жовтня суд арештував Крупу з альтернативою застави 500 мільйонів гривень. Це найшвидший спосіб, адже в її декларації цих грошей не було, тоді як інші злочини, наприклад, підроблення довідок про непридатність, ще треба задокументувати та довести у встановленому законом порядку.

Тож наразі це лише припущення суспільства та слідства, ймовірно, не безпідставні, що 6 мільйонів доларів готівки та інші цінності якось пов’язані з роботою Крупи на посаді голови МСЕК. Теоретично в її справі мають з’явитися інші статті, зокрема щодо підробки документів і перешкоджання діяльності ЗСУ.

На перший погляд, вироки в таких справах звучать суворо: п’ять років позбавлення волі, як у випадку завідувачки амбулаторії в Одесі, яка організувала злочинну групу для видачі фіктивних довідок. Однак на практиці більшість засуджених звільняють від відбування покарання з ви-пробувальним терміном (як правило — за угодою з прокурором про визнання винуватості) навіть без конфіскації майна.

Всього з початку великої війни «ЕП» нарахувала в Реєстрі судових рішень 216 вироків, пов’язаних з діяльністю МСЕК. З них 44 вироки — стосовно півсотні членів МСЕК і лікарів. З них за 32 вироками підсудні визнані винуватими. За 6 вироками присуджено до позбавлення волі, тоді як решті — штраф чи заборона обіймати посаду.

Лише за 2 вироками підсудні позбавлені волі без умов. Але ці дві справи були оскаржені в апеляції. Жодного вироку із реальним тюремним ув’я-зненням, який вступив би в силу, за злочини членів МСЕК з початку великої війни у Реєстрі «ЕП» не знайшла.

Безкарність підживлює вседозволеність, що призводить до нових випадків корупції. Відсутність реальних вироків лише посилює відчуття безкарності серед посадовців.

Проблема з доведенням вини організаторів корупційних схем у МСЕК — не єдина. Аналогічна ситуація спостерігається з тими, хто переправляє ухилянтів за кордон чи обкрадає державу під час війни.