Уже добігає лютий, а дехто з наших перед-платників і дотепер не отримав жодного номера «Чорноморки». Такі ось результати «реформування» (без лапок тут ніяк не обійтися) «Укрпошти».
Хлопці з високої будівлі на Хрещатику подивилися на всі чотири сторони нашої таки великої держави й намалювали шляхи-маршрути, як оптимальніше (для них, звісно) доставляти людям пенсії, приймати комунальні платежі, торгувати різним крамом і, з-поміж іншого, розвозити ще й періодику. Так постала ідея про пошту на колесах.
Нащо тратитися на стаціонарні відділення, нащо тримати в кожному селі листоношу, якщо можна раз на тиждень об’їхати машиною весь район і, заощадивши на тому, чи, точніше, заробивши, бо ж кожна послуга платна, з чистою совістю відрапортувати: «Соціальну місію виконано!». Ба більше, оскільки місія соціальна, а не благодійна, то чому б не поплакатися на перевитрати-збитки і в ультимативній формі заявити: якщо з держбюджету не підкинете — люди залишаться без пенсії. Така ось, якщо коротко, полі-тика монополіста.
Утім, попри все, мусимо разом — і ми, журналісти, і ви, передплатники, — захищати свої права й добиватися справедливості. А відтак якщо маєте проблему з отриманням газети й самі не можете її вирішити, звертайтеся до редакції. Ми, обіцяємо, відреагуємо на кожен такий сигнал і домагатимемося від поштовиків і пояснення, і вибачення, і, головне, виконання взятих ними договір-них зобов’язань. Певна річ, робити це нелегко, але крапля до краплі — і збереться сила.
І ще одна тема — про підтримку газети. «Як зберегти україн-ську газету Одещини? Як вам допомогти вижити в цей нелегкий для всіх час?» — запитують читачі. Найперша допомога — це та ж таки передплата. Якщо маєте змогу, передплатіть «ЧН» тим, хто, передусім з фінансових причин, такої змоги не має. Як це, скажімо, зробив пан Чеголя, подарувавши річну передплату п’ятьом шанувальникам «ЧН». За що йому щира дяка і від редакції, і від читачів.
Велике спасибі і тим, хто підтримав українське видання, переказавши кошти на редакційні рахунки. Це, зокрема, В.І. Вельможко, А.С. Глущак, Г.Й. Головата, В.П. Павліченко, М.А. Пасічник та ін.
Будьмо і надалі разом!
Бо ж крапля до краплі — і збереться сила.
Іван МЕЛЬНИК.
КРАПЛЯ ДО КРАПЛІ — СИЛА