— Я вважаю, що з офіційним затвердженням мережі ліцеїв поспішати не варто, краще дочекатися 1 вересня 2024 року. Є висока ймовірність змін у законодавстві, що регулює питання профільної освіти. Але формування мережі ліцеїв на рівні громади варто розпочати вже цього літа, якщо ви досі цього не зробили,
— зазначив Сергій Дятленко, експерт U-LEAD з освіти.
Місцеві ради можуть приймати рішення про створення комунальних ліцеїв. Для цього необхідно дослідити демографічну ситуацію, провести підготовчу роботу з дітьми, педагогами та батьками.
— Наприклад, якщо в громаді у 2023 році менше, ніж 150 п’ятикласників, то про самостійне утворення ліцею годі й говорити. Але ви можете створити профільний навчальний заклад, об’єднавшись з іншою громадою. Тому вже сьогодні треба обговорювати, домовлятися, планувати, «торгуватися» щодо створення такого закладу,
— пояснив експерт.
Це тривалий процес, який вимагає залучення багатьох учасників і комунікації. Про досвід створення ліцею розповіла Олена Заїка, начальниця відділу освіти, молоді і спорту Красилівської міської громади Хмельницької області.
У цій громаді із 30-тисячним населенням уже третій рік функціонує профільний ліцей. Коли відбулося об’єднання, на цій території працювали більше десяти шкіл ІІІ ступеня, які громада не була спроможною розвивати — освітньої субвенції вистачало лише на зарплати, а якість освіти була не найкращою.
Трансформація старшої школи в ліцей тривала понад рік. За цей час провели дослідження серед учнів 10—11 класів щодо предметів та напрямів, які їм необхідні. Сформували колектив вчителів, готових працювати саме в старшій школі. До речі, із понад 300 педагогів громади лише 75 виявили бажання викладати в ліцеї. Водночас звільнень та скорочень вчителів в інших навчальних закладах не відбулося.
«Внаслідок створення ліцею жоден педагог не постраждав»,
— підкреслила Олена Заїка.
Провели роботу з батьками, яким пояснили умови навчання, організацію підвезення ліцеїстів та важливість конкурентної освіти, переконали, що не обов’язково всім дев’ятикласникам іти в старшу школу, оскільки альтернативою може стати профтехосвіта.
У 2021-у до ліцею набрали 167 учнів, які вчилися в семи класах. Наступного року створили ще шість класів десятикласників. Цьогоріч у ліцеї вже навчалося 300 дітей, які здобували освіту на профільному рівні в одному закладі.
— Наші ліцеїсти — переможці конкурсів Малої академії наук різних рівнів. Цьогоріч двоє випускників склали НМТ на 200 балів. Батьки під час опитування говорили, що вони перестали наймати репетиторів. У нас висока конкуренція за учнів. Місто Красилів розташоване за 35 кілометрів від Хмельницького й раніше найкращі школярі йшли до обласного ліцею. Ми дуже боролися за те, щоб вони залишалися в громаді
— поділилася досвідом Олена Заїка.
У результаті громада має можливість постійно оновлювати й розвивати матеріально-технічну базу старшої школи. Ліцей став ресурсним центром та осередком науки для старшокласників і педагогів. У профтехучилищі, яке постійно не «добирало» учнів на бюджет, тепер із набором також усе добре.
— Випускники завжди шукатимуть кращі умови навчання. І завдання засновників комунальних ліцеїв — створити конкурентоспроможний заклад. Із сучасними профільними напрямами, матеріально-технічною базою і педагогами, які постійно підвищують свій кваліфікаційний рівень, — наголосив Сергій Дятленко. І додав: — Саме тому треба розпочати цю роботу вже сьогодні, щоб встигнути до вересня 2027 року впоратися із цими складними завданнями, вирішити які за місяць чи один рік неможливо.
Оксана СТЕЛЬМАХ
Що за громада без ліцею?
