Тайные знаки на Пасхальной писанке: что означают рисунки и цвета
Этот материал традициии раскрашивать яйца на Пасху мы публиковали в 2014 году. Но он за прошедшие семь лет не потерял своей актуальности. Предлагаем нашим читателям снова погрузиться в тайный мир украинской писанки.
Традиции разных регионов Украины
Оксана Шевчук — методист отдела декоративно-прикладного искусства Одесского областного центра украинской культуры — об украинской символике может говорить часами. По ее словам, писанку раньше писали в очень жестких канонах. И нельзя было прибавить ничего лишнего – ни черточки, ни палочки. Орнаменты передавались из поколения в поколение без изменений.
– Гуцульські писанки з-поміж інших вирізняє дуже дрібна, сюжетна віртуозна робота. Гуцули, зображують гори, карпатську природу, тварин, якісь завиточки, – объясняет Оксана Владимировна. — На Поліссі писанки простіші, з великим рослинним орнаментом чи сонцем. Знаковий для Одещини орнамент — «сорокопуть», схожий на сонце з ніжками. Такі писанки з собою в дорогу брали колись чумаки. Називається cорокопуть, бо чумаки проходили 40 різних шляхів. А ще на Одещині любили вибілювати писанки. Кольорові частинки розписаного яйця вкривали воском, залишаючи не вкритими ті частини, якими хотіли би бачити білими. Після цього яйце кладуть в розчин білизни або оцту. Кольоровий малюнок залишається під воском, все інше — вибілюється.
В росписях Галичины, Лемковщины и Пряшевщины большое значение придают знакам солнца и звезд.
Важное значение имеет элемент в виде волнообразной полосы. Прежде всего это знак вечности, нить жизни. В народе он называется «бесконечник» и очень распространен в писанках Гуцульщины и Буковины. На Полтавщине и Подолье он похож на гребень волны.
В Западном Подолье и Полесье очень распространен символ богини-Берегини. Он напоминает букву «Ж», потому его часто называют «жучком». Берегиня – хранительница домашнего очага, защитница от напастей и повелительница человеческих судеб.
Кому какую писанку дарить?
— Писанки ще поділялись на чоловічі, жіночі та дитячі, — рассказывает Оксана Владимировна. — Старим людям дарували «безкінечники» — на довгий вік і як символ безсмертя душі. Ті писанки, в орнаменті яких присутній рух (Сонце, вогонь, повітря), — це чоловічі стихії. Земля і вода — жіночі стихії. Жінкам дарували писанки з зображенням пташок, квітів, дерев, орнаментів у вигляді латинської букви «S»: вона символізувала давній тотем цариці змії, яка захищає жіноче начало. Дітям дарували писанки з зображенням сонечка, курчаток, тваринок. Писанку з символом «дерево життя» (рослина в горщику) дарувала мама дорослій доньці. Горщик — то символ коріння роду, щоб вона знайшла собі чоловіка. Квіточки тут символізують жіноче начало, листочки — чоловіче.
Но, самое главное, говорит мастер не то, какой символ вы изобразили на Пасхальной писанке, а что вы в него вложили.
— Є, наприклад, такі особливі писанки, які називаються «сорококлин», – раскрывает секреты Оксана Шевчук. – Її виготовляла дружина для свого господаря, чоловіка. Жінка з молитвою ділила яйце на 48 частин – вздовж на вісім частин і поперек на шість. І кожен клинець вона виписувала з молитвою певною: «Господи, пошли мені…», «Боже, дай мені…», «…щоб бждоли носили мед», «…щоб кури неслись», «…щоб телята були», «…щоб молочко було», «щоб городина була…» – це одна із самих сакральних писанок. І таку писанку вона дарувала своєму чоловікові. Але могла подарувати братові, чи ще комусь із рідних.
Чтобы писанка не портилась…
Основные цвета для росписи писанок — желтый, красный и черный на белом фоне. А вот голубой — цвет – не желательно использовать. Считается, что это цвет сиротства. Также нельзя употреблять в пищу писанки.
— Писанки вживати в їжу не можна. То — гріх. Для їжі є крашанки, — поясняет Оксана Шевчук. — Фарбувати крашанки краще фарбниками рослинного походження — лушпинням цибулі, корінням морени, гілками тополі… Всі ігри і забавки проробляють саме з крашанками. А от писанка — освячується в церкві на Великдень і дарується як оберіг.
ВАЖНО! Писанку раскрашивали в Чистый четверг – и тогда она год не портилась.
— Я проводила такий експеримент. І дійсно, коли виготовляла писанки в чистий четвер, то вони зберігались рік, просто всихались, а якщо в інший день — псувались, – вспоминает Шевчук. – Через рік їх пускали на воду, закопували в землю чи в могили померлих родичів в поминальний тиждень. Тобто їх треба передати якійсь стихії, щоб сама природа розібралась з ними. Головне – не викинути на смітник.
О всех тонкостях украинской писанки, вышивки и быта наших предков можно узнать в музее Одесского областного центра украинской культуры: ул. Польская, 20; тел. (048) 760-19-26; сайт: oocuk.com.ua. Музей работает с понедельника по пятницу с 11.00 до 17.00. Также тут для вас проведут мастер-классы по писанке.
Маленькие хитрости
Чтобы скорлупа не треснула во время варки, яйца надо около часа подержать при комнатной температуре.
В воду желательно добавить столовую ложку соли.
Чтобы краска ложилась ровнее, перед тем как красить яйца, их необходимо обезжирить – протереть мыльным раствором или спиртом.
После окрашивания пасхальных яиц для придания блеска нужно протереть их растительным маслом.
На проводы в поминальные дни расписывали специальные писанки — на черном фоне четыре белых веточки сосны по вертикали.
