Як легендарний одеський планетарій у свої 153 роки робить для нас космос ближчим

Цього року Одеській астрономічній обсерваторії виконується 153 роки. За своє існування вона багато пережила: революцію, Першу та Другу світову війну, а зараз — військову агресію Росії. Як працює одна із найстаріших обсерваторій України, нам розповів голова Одеського астрономічного товариства та старший науковий співробітник Михайло Рябов.

— Як війна змінила роботу наукового колективу?

— Велика кількість наших співробітників виявилася за кордоном. Вони виїхали, але продовжують співпрацювати. Є й ті, хто потрапив до армії чи опинився на фронті. Вчені розуміють, який зараз час і все одно працюють. Минулого року був випадок, коли над Одесою почали літати ворожі дрони і всі ці дії відбувалися над планетарієм. У нас були студенти, і ми разом сиділи у сховищі. Але це ні нас, ні наших гостей не налякало. Хоча, варто зазначити, що низка українських обсерваторій постраждала від воєнних дій.

— Обсерваторію відкрили 1871 року, а отже, вона пережила дві війни?

—  Це правда, обсерваторія пережила багато різних моментів в історії. І революцію, і Першу, і Другу світову війну. До речі, 23 травня ми плануємо відсвяткувати 155 років від дня народження знаменитого професора Костянтина Покровського. Він був директором обсерваторії під час Другої світової війни. Завдяки його авторитету на батьківщині та Заході, обсерваторію вберегли від пограбувань та мародерства. Ця територія не змінювалася ще згодом революції. У тому числі й головна будівля. У минулому столітті додалася обсерваторія любителів астрономії, в якій брав участь Валентин Глушко. А ось приміщення планетарію було споруджено коштом спонсорської підтримки в 2017 році. Основна наглядова станція обсерваторії знаходиться в Маяках, але через війну вона поки не надто активна.

Україна — космічна держава: згадаємо наші заслуги

Багато хто вважає, що в Одеській астрономічній обсерваторії крім телескопа і планетарію нема на що дивитися. Але Михайло Іванович разом із колективним планетарієм розвінчують ці міфи.

Наприклад, ви знали, що тут є куточок пам’яті української космонавтики? Чи макет відомої на весь світ ракети “Енергія-Буран”? А що в одеському порту колись стояв морський космічний флот? Це були величезні науково-дослідні судна: «Академік Сергій Корольов», «Космонавт Юрій Гагарін» та «Космонавт Володимир Комаров». А про Велику астрономічну майстерню «БАМ» чули? Тут колись збирали телескопи. Загалом науковими співробітниками було зроблено близько сорока телескопів — вони розійшлися по всьому світу.

Не можна не згадати і про метеорний будиночок, в якому працювали дослідники метеорів і комет. Кожен квадратний метр Одеської астрономічної обсерваторії про щось розповість. Тут навіть дерева зі своєю багатовіковою історією. А серед них, у парку обсерваторії, можна знайти історичну пам’ятку — єдиний опорний репер, що зберігся в місті. Будівлю, де знаходиться найстаріший в обсерваторії, телескоп спроектував не хтось там, а відомий одеський архітектор Олександр Бернардацці. Тут же при вході можна побачити астрономічний пентакль із зображенням планет, кожна з них відповідає за свій день тижня. Багато хто оцінить старовинні гвинтові сходи, які ведуть до телескопа. І, звичайно ж, місцевих, не менш космічних котиків, яких відвідувачі просто в захваті.

Нормальні та аномальні явища: що зараз відбувається в космосі?

Володимир Ющенко під час екскурсії показав нам як працює механізм старовинного телескопа. «Куку та синам», так називають телескоп, зараз 137 років. Він був побудований в Англії 1886 і коштом меценатів доставлений в Одесу. Його вага близько 500 кілограмів, довжина трохи більше метра, а збільшення дає в 80 разів. Телескоп кріпиться до колони, яка сягає вглиб землі… Щоправда, поглянути на Місяць під час екскурсії нам не вдалося. Раптом нагрянули хмари…

— Насправді в Одесі передбачити погоду дуже важко. Принаймні хмарність. Часто хмари з’являються нізвідки або пропадають. Ми, звичайно, використовуємо супутникове зображення, але більше працюємо за інтуїцією, — пояснив Володимир.

— Чому так відбувається?

— Вся повітряна маса приходть до нас з боку Румунії, а там гори і через цю хмару можуть переходити до нас або розсіюватися. Плюс у нас берегова лінія, повітря піднімається над рівнем моря, а для вітру це велика перешкода. Можуть виникнути явища, які важко передбачити. У Києві чи Умані набагато простіше спрогнозувати погоду, там рівна місцевість.

— Зараз усі розмови про метеорити, комети та боліди, в чому їхня різниця?

— Комета — це те, що пролітає повз нас, метеорит — що впало, а болід — що влітає в атмосферу і вибухає.

— Саме це й було у Києві 19 квітня?

– Так, це був болід. У середньому за добу на Землю падає близько десяти тонн космічної речовини. Цього року вже були схожі вибухи над Варшавою та Ла-Маншем. Просто ми завжди можемо відстежити такі явища. До речі, завдання нашого телескопа в Маяках це відслідковувати. А ось на спостережній станції в Крижанівці знаходиться метеорний патруль, де вчені спостерігають за метеорами.

— А що ви знаєте про полярне сіяння над Одесою 24 квітня?

— Під час сильних магнітних бур полярні сяйва поширюються аж до південних широт. Така подія сталася під час великої магнітної бурі в ніч з 23 на 24 квітня. Тоді малинове світіння спостерігалося в Одесі, південних районах Європи, Китаї та півдні США. Такі найпотужніші явища іноді призводять до виходу з ладу силових підстанцій. Така аномалія сталася понад 30 років тому у Канаді. Два століття тому по всьому світу також відбувалися полярні сяйва у південних широтах, тоді перестав працювати телеграф.

— Чим це ще може загрожувати людству?

Такі природні явища впливають на всю критичну інфраструктуру, включаючи роботу систем зв’язку та електропостачання, призводять до збоїв у роботі GPS. Зрештою, вони позначаються на нашому самопочутті, а астронавтам на космічних станціях це загрожує посиленням радіації. На весь комплекс явищ сонячних спалахів реагують усі земні сфери, включаючи атмосферу, зміни магнітного поля і навіть руху континентальних плит. Цілком ймовірно, що причиною сильного землетрусу в Туреччині став вплив потоку плазми від сонячного спалаху, який здатний призвести до невеликого уповільнення швидкості обертання Землі. Зараз настав період підвищеної сонячної активності.

Вся правда про Сонце і Марсе: чим нас лякають?

Не дають спокою людям і такі вічні теми, як зіткнення Землі з астероїдом, можлива зустріч із прибульцями, життя на Марсі та згасання Сонця.

— Михайле Івановичу, правда, що Сонце згасає?

— Наше світило є стабільною зіркою. Але рано чи пізно водень для його ядерної топки закінчиться, і тоді Сонце розшириться, щоб стати червоним гігантом. На це потрібно мільярди років. Сонце не згасне і не вибухне, воно просто змінюватиметься. Ось тільки тоді доведеться шукати «квартиру» на Марсі.

— Ви вірите у можливість колонізації Марса?

— 20 квітня весь світ спостерігав як Ілон Маск запустив найбільшу в історії ракету — висотою 120 метрів. Хоч вона й вибухнула за кілька хвилин після зльоту, але для людства це перший крок до нового етапу освоєння космосу. Вже розробляються космопорти для майбутніх польотів на Місяць та Марс. Червона планета активно спостерігається. Навіть є проект квартири на Марсі. Тож усе попереду.

Як потрапити до одеського планетарію?

На території Одеської астрономічної обсерваторії постійно відбуваються заходи: лекції, екскурсії, відео-покази в планетарії та багато іншого. Але їхній розклад залежить від того, яким астрономічним явищем здивує нас космос.

Тому одеситів і гостей міста просять заздалегідь зв’язуватися з Планетарієм. Це можна зробити в групі на Фейсбук або за телефонами: 

• (098) 328-70-11
• (094) 917-76-05
• (048) 709-76-05.

Анастасия Епурь