Хобі на пенсії: вишивання допомагає долати стрес

За тиждень до російського широкомасштабного вторгнення в Україну Ніна Сергіївна Килимник брала участь у виставці робіт народних майстринь Балтщини «Зоріє вишивка над містом».

Тоді вона ще не знала, що саме цей показ проведе грані і поділить не тільки життєвий, а й творчий шлях на «до», «під час» і «після» війни.

На полотні – часточка душі

Вишиті бісером роботи майстрині Ніни Килимник вперше були представлені у Балтському районному історичному музеї у 2015 році. Тоді тут проходила виставка картин сакральної (біблейської) тематики.

А до цього була тривала дорога її серця до втілення у бісері ликів святих. Народжувалися натюрморти, повторювалися сюжети відомих художників, струменіло життя природи. Та одного разу жінку зачарували лики святих, що втілювалися в бісері стараннями її сестри Лідії.

– розповідає майстриня.

І понад 200 біблійних сюжетів

У її мистецькій скриньці понад 200 відомих біблійних сюжетів, як і багато інших, що завжди були актуальними для суспільства. Серед них – «Свята Богородиця», «Мадонна з дитям», «Храм Христа Спасителя», «Воскресіння», «Спас Нерукотворний», «Собор Василя Блаженного», «Храм Казанської ікони Божої Матері». Свої картини вона дарує рідним та близьким після освячення у соборі. Тож чимало її виробів є у приватних колекціях

Кожен твір має власну історію народження, але всі вони об’єднані любов’ю майстрині, з якою з’являються на світ. Для жінки це не просто відтворення, а творчий пошук. Тому, втілюючи той чи інший образ, вона звертається до першоджерел історичної пам’яті, консультується зі священиками. Свої твори збирає в колекцію.

 Життя під час війни

Після початку широкомасштабного російського вторгнення в нашу країну у Ніни Килимник опустилися руки.

– Про яке вишивання можна думати, коли країна палає у вогні? – запитувала вона себе і тих, хто цікавився її заняттям.

Так у її творчості, як і у спільнотах українських вишивальниць, настало затишшя, спровоковане війною. Невтішні новини тривожили душу, краяли серце трагедії Бучі, Гостомеля, Ірпеня, Мощуна і інших знедолених ворогом міст і сіл країни. Російсько-українська війна, якої здавалося не могло бути апріорі, посіяла ворожнечу між народами, посварила цілі родини.

І в цій ситуації для душі Ніни Сергіївни рятувальним колом став той факт, що її чоловік, Євген Дмитрович, і вся їхня рідня постала за Україну. Кожен на своєму місці: одні готували коктейлі Молотова, другі боролися на інформаційному фронті, допомагали волонтерам, інші – в лавах Збройних сил України і на державному кордоні. Кожен на своєму фронті стоїть і зараз за свободу і незалежність рідної країни.

Ще одним світлим промінцем є і розуміння ситуації в нашій країні сім’єю її сестри Лідії, яка живе в росії, але співпереживає разом з українцями.

Сюжети з мирного життя надихають

На третій місяць російської навали, після творчого штилю, в умілиці раптом пробудилося бажання вишивати сюжети із мирного життя природи: квіти, птахи, гаї, тварини, жовті лани і сині простори над головою.

– Мені здається, що ці мирні картини спроможні прискорити мир та перемогу мого народу, – зізнається майстриня.

А ще вона просто марить патріотичною тематикою і готується приступити до цієї цікавої роботи.

– Хочу, щоб мої картини сприяли національно-патріотичному вихованню молоді, збагачували любов’ю до Вітчизни всі покоління. Буду вкарбовувати у власних творах нашу славетну історію, старовинну, величну культуру.

– Нинішні витвори майстрині чарують красою кольорів, – говорить директор Балтського історичного музею Петро Ткач. – А її плани на завтра засвідчують духовну зрілість і глибоке усвідомлення призначення митця на Землі.

Передає своє уміння учням

Призначення митця – це продовження творчості у своїх учнях. Вони у майстрині є. Особливо допитливим і старанним є Вадим Котенко. Його картини – це квітуча природа краю. Але перевагу він віддає сакральній тематиці.

переконана Ніна Килимник.

Любов Кузьменко