Вибори нового Папи в день смерті попереднього
До 1274 року були випадки, коли нового понтифіка обирали в день смерті його попередника. Однак пізніше церква вирішила відкласти перші голосування на 10 днів. Згодом цей строк продовжили до 15 днів.
Такий термін обрали для того, щоб кардинали встигли дістатися до Риму.
Найшвидші конклави закінчувалися за декілька голосувань
За словами історика Ватикану Амброджо П’яццоні, найшвидшими виборами конклаву, коли діяло правило десятиденного очікування, було обрання Папи Юлія II. Понтифіка призначили в 1503 році лише за декілька годин.
У пізніші часи деяких очільників церкви вдавалося обрали за декілька турів голосувань. Наприклад, так сталося у 2013 році, коли Папу Францсика призначили на п’ятому турі голосування.
За чотири тури кардинали впоралися у 2005 році, обравши Бенедикта XVI. А найшвидше обрання – за три тури – відбулося у 1939 році, коли переміг Папа Пій XII.
У Сикстинській капелі конклави проводять лише останні кілька століть
Усесвітньо відома Сикстинська капела у Ватикані не завжди була місцем проведення всіх виборів Папи. Вперше конклав під фрескою Мікеланджело там відбувся в 1492 році, а від 1878 в капелі проводять усі конклави.
На період обрання нового понтифіка кардинали сплять неподалік від цієї історичної будівлі – у гостьовому будинку Domus Sants Marta або в сусідній резиденції.
Деякі конклави проводили за межами Риму та Ватикану
Переважна кількість виборів Папи тривала в Римі. А в деяких випадках їх проводили за межами стін Ватикану. Наприклад, деякі конклави тривали в італійських Вітербо, Перуджі, Ареццо та Венеції, а також в Констанці (Німеччина) та Ліоні (Франція).
Папи й антипапи
Між 1378 та 1417 роками (цей період історики називають Західним розколом) існували представники духовенства, які паралельно претендували на титул Папи.
Терміном "антипапа" в Католицькій церкві називали людей, які незаконно називалися понтифіками. Найвідомішими антипапами були Климент VII, Бенедикт XIII, Олександр V та Іван XXIII.
Майже сорокарічний розкол церкви завершився Констанцьким собором у 1418 році, на якому загальновизнаним папою обрали Мартіна V.
"Смердючі" конклави
Крім ізоляції від зовнішнього світу, одним із викликів для кардиналів під час конклавів було збереження здоров’я. Гостьовий будинок для них побудували лише в 1996 році. До того учасники виборів наступного Папи спали на розкладних ліжках у кімнатах, з’єднаних із Сикстинською капелою.
За словами історика Майлза Паттендена, у XVI та XVII століттях конклави описували "огидними" та "смердючими". Це викликало занепокоєння, адже такі умови могли стати сприятливими для спалахів хвороб, особливо влітку.
Наявні проблеми посилював закритий простір та відсутність вентиляції. Через це деякі учасники обрання Папи покидали конклав хворими.
Вибори глави Католицької церкви не завжди були настільки секретними
Конклави не завжди були настільки секретними, як зараз, коли на час виборів у Ватикані відключають зв’язок. Занепокоєння щодо можливих втручань зросли під час найбільш тривалого конклаву у Вітербо.
Після нього Григорій X постановив, що на час обрання Папи кардиналів слід закривати в ізоляції. Так глава Католицької церкви намагався створити умови, в яких кардинали могли б зосередитися на завданні без будь-якого політичного втручання чи факторів, які можуть відволікати.
Наймолодшому понтифіку було 18 років
Папі Івану XII було лише 18 років, коли його обрали главою Церкви у 955 році. Найстаршими понтифіками були Папа Целестин III (обраний у 1191 році) та Целестин V (обраний у 1294 році) – обом було майже 85 років на момент обрання.
Не існує вимоги, за якою Папою може стати лише кардинал та італієць
Католицька церква не вимагає, щоб Папою ставав виключно кардинал, однак так було протягом останніх століть. Останнім понтифіком, який не був кардиналом, у 1378 році став ченець та архієпископ Урбан VI.
Хоча італійці століттями посідали папський престол, було багато випадків, коли главою католицької церкви ставали іноземці. Так сталося з поляком Іваном Павлом II, якого обрали в 1978 році, а також аргентинцем Франциском у 2013 році.
У 731 році понтифіком став сирієць Григорій III, а в 1522 році Адріан VI родом із Нідерландів.
Джерело